Місце, де панує пам’ять

На церемонію відкриття «Території пам’яті» зібралися представники різних міст України — історики, громадські діячі, військові, посадовці органів державної влади та місцевого самоврядування, музейники, політики, художники, письменники…

Присутніх привітали легендарний 98-літній Маріан Турський — громадський діяч, колишній в’язень гетто Лодзі, нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау і концтабору Бухенвальд, голова ради музею POLIN (Польща); Олександра Матвійчук — правозахисниця, голова організації «Центр громадянських свобод», лауреатка Нобелівської премії миру 2022 року; Ян Ерік Дуббельман — міжнародний директор Будинку Анни Франк (Нідерланди); представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов та інші.

На думку перших відвідувачів, цей простір є втіленням нової музейної ідеології, що розглядає музей як соціокультурний інститут, здатний виконувати активну перетворювальну роль у суспільстві. Такий музей дає глядачам змогу отримувати не лише нові знання й відчуття причетності до історії, а й дарує естетичні враження.

За допомогою вдалого освітлення й розумного планування, що включає бібліотеку та дискусійний майданчик, створюється особлива емоційна атмосфера цього компактного за площею музею. Тут використано різноманітні мультимедійні програми, експозиції, медіа-інсталяції, фільми, пошукові бази, які дозволяють самостійно знаходити додаткову інформацію, фотографії та хроніки. Причому цифрові технології в експозиційному просторі використовуються не просто як технічна апаратура, а перетворюються на своєрідні експонати, що слугують розкриттю сценарію експозиції, підсиленню її інформативності, комунікативності та атрактивності. Все це зосереджує увагу відвідувачів саме там, де передбачено задумом авторів.

На це працює і єдина в музеї унікальна картина, яка своїм символізмом, філософічністю й трагічною експресією вражає, змушує завмерти і вдивлятися в образи, створені надзвичайно талановитою Іриною Сушельницькою, заслуженою художницею України. Це полотно ми з Павлом Козленком побачили в серпні минулого року під час виставки в Міжнародному культурному центрі «UNION» і зрозуміли, що саме воно має бути в просторі нового музею.

Архітекторкою проєкту стала Наталія Мержієвська — лауреатка Державної премії України у галузі архітектури, завідувачка кафедри архітектури бу-дівель та споруд Одеської державної академії будівництва та архітектури, а сучасний дизайн-проєкт музею розробили студентки 4-курсу Віталіна Вербовецька, Орина Бабенцова та Орина Гончарова, які стали переможницями конкурсу, що проводився у цьому виші в грудні 2023 року.

«Важко переоцінити важливість реалізації цього проєкту в умовах широкомасштабної війни, коли рашизм повторює геноцидні практики фашизму, використовуючи пропаганду як зброю масового ураження, за допомогою якої держава-агресор намагається обґрунтувати свої дії з нищення українського народу, — зазначила учасниця церемонії відкриття музею Ольга Буткевич, голова Української асоціації міжнародного права, докторка юридичних наук, професорка кафедри міжнародного права Київського національного уні-верситету імені Тараса Шевченка. — Вірю, що це допоможе залучити до музею людей різних поколінь, занурити їх в атмосферу певного часу, оживить події».

«Це є ще одним з виявів нашої стійкості — творити й під час війни, під звуки сирен та вибухів», — переконаний начальник Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті, офіцер Збройних сил України Сергію Гуцалюк.

Ініціатором, натхненником та організатором робіт зі створення нової локації став громадський діяч, історик, юрист, кандидат філософських наук, заслужений працівник культури України, голова правління ГО «Одеський центр дослідження Голокосту» Павло Козленко зі своєю енергійною й творчою командою.

Створення музею — не єдина добра справа цих людей. Про активну їх залученість у життя регіону та країни, про вагому допомогу ЗСУ, підтримку поранених бійців свідчить подарунок від генерала Валерія Залужного — український прапор з його підписом та побажанням, щоб «Територія пам’яті» завжди була територією розуму, віри та милосердя.

Можна щиро привітати Одесу та Одещину з новим культурним об’єктом, який працюватиме на розширення інтерпретаційної парадигми мнемонічних проєктів.

Ярослава РІЗНИКОВА.