Мандрівник, учений, гуманіст

Із числа запрошених до урочистостей долучилися шановні гості з Житомирщини — директор Малинського фахового коледжу, доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений лісівник України Ігор Іванюк і його заступниця з виховної роботи Тетяна Вербицька (на знімку з автором цих рядків. —  Прим. ред.). У коротких, але зворушливих виступах, вони висвітлили обставини, які призвели до появи родинного гнізда сім’ї Миклух у їхньому поліському краї, про збережений фамільний будинок, що з плином часу перейшов у спадок коледжу, про сімейні традиції та цінності, відтворені в експозиції тамтешнього історико-краєзнавчого меморіального комплексу. Родзинками цього комплексу є музей М.М. Миклухо-Маклая, виставка «Родина Миклух і Малинщина» та відкрита на фасаді будівлі в 2021 році па-м’ятна дошка, присвячена видатному вченому. Усе це є однією з локацій популярного в мирний час туристичного маршруту «Шляхами Миклухо-Маклая на Малинщині». Ці та інші надбання створюють добру основу для проведення наукових досліджень, освітніх і виховних заходів, мистецьких та туристичних акцій.

Важливим здобуткам М.М. Миклухо-Маклая в царині антропології, етнографії, біології, географії та інших галузях присвятив свій виступ декан факультету історії та філософії ОНУ ім. І.І.Мечникова, доктор історичних наук, професор, голова правління Одеської обласної організації Національної спілки краєзнавців України В’ячеслав Кушнір. Він підкреслив, що дослідник і мандрівник першим у світі науково обґрунтував біотичну повноцінність людей усіх націй і рас.

Заступник директора Одеського історико-краєзнавчого музею з наукової роботи Юрій Слюсар звернувся до теми подорожей М.М. Миклухо-Маклая просторами Світового океану, які є унікальними й привертають увагу багатьох поколінь одеситів, пов’язаних з морем. Нагадав художні фільми, які були відзняті в Одесі і стали знаковими творчими віхами в кінематографі, про вченого-мандрівника. Як історик і музеєзнавець він наголосив на важливості збереження музейних фондів у складних сучасних умовах, популяризації знань серед молодих українців.

Голова Одеського регіонального об’єднання творчих осередків мариністів Всеукраїнської спілки письменників-мариністів, краєзнавець Василь Вельможко нагадав загалу про потужний козацький родовід М.М. Миклухо-Маклая, про спілкування його батька під час навчання в Ніжинському ліцеї з Миколою Гоголем, про обізнаність майбутнього письменника з сімейними традиціями та переказами родини Миклух, які згодом послугували сюжетною основою для написання безсмертного твору «Тарас Бульба».

Автор цих рядків поінформував присутніх про цікаві події й обставини, що передували створенню умов та обґрунтуванню підстав для ухвалення рішення міського голови Одеси від 7 березня 2019 року №169 «Про встановлення меморіальної дошки вченому-мандрівнику і гуманісту М.М. Миклухо-Маклаю» та про більш ніж п’ятирічне долання різних перепон і труднощів, об’єктивних і суб’єктивних, які стояли на шляху до втілення проєкту в життя.

Досягненню поставленої мети посприяла ціла когорта авторитетних одеситів, які надихали, підбадьорювали, допомагали порадами. На жаль, деякі з них за цей час відійшли у засвіт. Як-от архітектор Олександр Євдокимович Циркун, скульптор і педагог Олександр Іванович Коваль, віце-президент Всесвітнього клубу одеситів, Почесний громадянин Одеси Євген Михайлович Голубовський. Незабутніми були зустрічі з видатними нашими вченими — академіками світлої пам’яті Ювеналієм Петровичем Зайцевим і Борисом Георгійовичем Александровим, чиї коментарі щодо наукової спадщини М.М. Миклухо-Маклая були зафіксовані в популярних програмах Одеської облтелерадіокомпанії, створених її тележурналістами на чолі з Богданом Чуфусом.

Справді вирішальним для успіху задуму стало знайомство з відомим одеським скульптором, заслуженим художником України Миколою Худолієм, який не тільки розробив ескі-зний проєкт пам’ятної дошки, а й талановито втілив його у життя. На завершальному етапі вагому роль в інформуванні громадськості відіграв художник і мистецтвознавець Володимир Кудлач. Особлива вдячність за інформаційну підтримку — газеті «Чорноморські новини».

Нагадаю, пам’ятний знак встановлений на кошти громадськості на фасаді будинку (вул. Пастера, 36), в якому мешкав професор І.І. Мечников і в якому неодноразово бував видатний учений-мандрівник у 1886 та 1887 роках.

До речі, після офіційної частини з нагоди відкриття меморіальної дошки гості з Малина виявили жвавий інтерес до подальшої долі експонатів Качинського музею М.М. Миклухо-Маклая, які після захоплення Криму росіянами навесні 2014-го, за попередньою домовленістю і згодою засновників музею, його меценатів, приватних підприємців Надії Петрівни й Олександра Івановича на прізвище Миклухо-Маклай, відразу ж були доправлені в Одесу. Витрати, пов’язані з їх перевезенням, взяв на себе автор цих рядків, як і особисті зобов’язання щодо їх збереження. Ці експонати, нагадаю, не із колекції вченого-мандрівника (до слова, близько десятка найцінніших й оригінальних зберігаються в Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Д.І. Яворницького), а є предметом творчості сучасного чернігівського художника, заслуженого діяча мистецтв України Бориса Степановича Дєдова, автора концепцій чотирьох музеїв М.М. Миклухо-Маклая в нашій країні.

Упродовж майже семи років вони зберігалися в приміщенні Одеської ЗОШ №105, за що хочу висловити щиру подяку тодішньому заступникові директора з виховної роботи цього навчального закладу Василеві Вельможку, а наприкінці 2021-го за згодою названих власників експонатів кримського музею, були передані до фондів Одеського історико-краєзнавчого музею на тимчасове зберігання. Це, зокрема, підтвердив згаданий уже заступник директора з наукової роботи Юрій Слюсар, продемонструвавши відповідні документи приймання-передачі.

Хочеться вірити, що відкриття меморіальної дошки М.М. Миклухо-Маклаю не тільки увічнить пам’ять про цю видатну особистість з глибоким українським корінням на теренах нашого міста — морської столиці сучасної України, а й слугуватиме популяризації ідей вченого-мандрівника і гуманіста, ще раз підтвердить українськість і європейськість Одеси.

Антон ГРИСЬКОВ,
історик, член правління Одеської обласної організації Національної спілки краєзнавців України,
Почесний працівник туризму України,
ініціатор і куратор проєкту.