Переглядів: 157

Ми різні, але з однієї сім’ї, ім’я якої — Україна

Рік тому в читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки (вул. Академіка Філатова, 1) відбулося перше засідання літературної вітальні «Дивослово». Про суті, ця подія, яка є звичною в мирних умовах, у реаліях війни з країною-агресоркою стала для переважної більшості одеситів сходженням до пізнання української мови. Вони, а серед них й автор цих рядків, відчули в собі бажання, що йде від серця, із глибини душі, не просто вивчити українську, а й відчути себе частиною великої країни, ім’я якої — Україна. Сьогодні для учасників вітальні українська мова стала генератором, який об’єднав патріотів нашої держави.

Щосереди в читальному залі збираються люди різного віку, фаху, життєвого досвіду, які захоплюються українською мовою та українцями. Це люди з вищою і спеціальною середньою освітою — і «технарі», й «гуманітарії». І ті, хто через різні причини ніколи не вивчав українську, народившись поза межами України, як Лейла Черкезова, родина котрої була примусово вивезена в 1944 році з рідного Криму й переселена в іншу державу, де Лейла й народилася, чи уфимська татарка Лена Садикова, чи журналістка Наталя Бржестовська, народжена в Баку, чи знову ж таки автор цих рядків, який родом з Ашгабада. Це і Любов Ворона, яка побачила світ у Якутії, і Наталія Угольникова, чиє дитинство пройшло в Сибіру, й Олена Заловенко, чиїм місцем народження є П’ятигорськ.

Доля і сучасні трагічні для нашої держави обставини привели до Одеси людей, які були змушені зараз, через війну, покинути рідні місця і стати тимчасово переміщеними особами: Зою Гребенюк з Нікополя, колишніх працівниць Запорізької АЄС з Енергодара Світлану Бондаренко і Світлану Трегубову.

Основна маса слухачів, які, попри обстріли, щосереди приходять до бібліотеки, є одеситами, котрі свого часу або зовсім не вивчали українську мову, бо були звільнені від уроків у школі, або їхні знання завершилися шкільною програмою, а було це вже так давно… І саме війна, яку розпочала проти нашої держави росія, намагаючись чи не найперше позбавити нас не лише життя, я й рідної мови, вмотивувала цих людей долучитися до рідного слова, до його витоків, до літератури, культури загалом.

Одна з наших слухачок, одеситка Любов Звєркова, на самому початку роботи вітальні сказала про це такими словами: «Не хочу більше розмовляти мовою ворога!». І її позицію розділяють усі слухачі! А Ірина Харитоненко розповіла, що діти поставили їй умову: дозволять «бабусі спілкуватися з онуками тільки англійською або українською», відтак у неї не було виходу.

Ведуча вітальні «Дивослово» Тетяна Ананченко, педагогиня з великим стажем, культурологиня, одразу ж запропонувала вивчати українську мову через літературу, адже мовних курсів зараз багато онлайн — вибирай, що хочеш, а от знайомство з художніми текстами, з авторами, які створили геніальні, неперевершені взірці красного письменства, — це спосіб відчути мову в «живому контексті», пов’язаному з реальними ситуаціями й емоціями. І ця методика, як показала практика, виправдала себе. Тут викладачка передбачила ще один важливий момент: мову треба вміти «вимовляти»! Тож і за-пропонувала із самого початку запам’ятати, чого в українській мові нема і не було: «акання», «фикання», «вакання», «ґикання». Водночас засвоїти і правильні лексичні форми українського етикету. Й тепер слухачі вже ніколи не скажуть «вибачаюсь» чи «приймаю участь».

Так і почалося читання вголос і коментування «енциклопедії українського буття» — «Енеїди» Івана Котляревського, далі — «Конотопської відьми» та «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка, поезій Тараса Шевченка, «Кайдашевої сім’ї» Івана Нечуя-Левицького. Заодно вивчалися і головні правила української орфоепії: чергування голосних і приголосних; спрощення у групах приголосних; правила вживання м’якого знака й апострофа; правопис префіксів та суфіксів тощо. І все це не у спосіб «зазубрити», а віднайти і побачити це в тексті й запам’ятати.

Із часом слухачі «розговорилися», позбулися остраху розмовляти українською і навіть почали робити доповіді й повідомлення. Так, Лейла Черкезова виступила з повідомленням про особливості жіночого вбрання в «Енеїді» Івана Котляревського, а Сергій Малахов виголосив цікаву доповідь про страви й особливо напої у тому ж творі, та ще й додавши рецепти до описаних українських трунків, чим викликав в аудиторії активне пожвавлення. Коли ж вивчалася творчість Тараса Шевченка, автор цих рядків підготував ґрунтовне повідомлення про історію написання малюнка «Казашка Катя», розповівши про стосунки поета й художника з казахами.

Активність слухачів «Дивослова» виявилася одразу не лише в читанні текстів та виконанні письмових завдань, а й в інші способи. Так, четверо з них долучилися до конкурсу «Книголюб», який постійно проводить ОННБ, і стали його номінантами: Лейла Черкезова, Лена Садикова, Емілія Щанова і Сергій Малахов були відзначені журі й громадською органі-зацією «Ротарі-клуб Одеса Рішельє» дипломами та цінними подарунками. Долучаються наші слухачі й до різноманітних інших культурологічних заходів: виставок художників і майстрів народного мистецтва, вони є пос-тійними відвідувачами експозицій музеїв міста. Одне слово, живуть активним життям, і ніяка ворожа сила не зможе його припинити!

Велика подяка працівникам читального залу ОННБ Ользі Мойсей і Людмилі Христовій за сприяння у проведенні засідань вітальні «Диво-слово».

В’ячеслав ВОРОНКОВ,
журналіст.

P.S. Скажу, що цей газетний матеріал — перший у моєму житті, який я написав українською мовою. Тож, певна річ, переживаю за можливі помилки.

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net