Переглядів: 139

Розбір польотів уві сні та наяву

Війна з росією не залишає місця для осмислення нами навіть недавнього минулого. Які можуть бути зіставлення, які історичні паралелі, коли щодня ракети терористів вбивають у тилу десятки мирних співгромадян, а на передовій під обстрілами ворогів щодня гинуть наші захисники? Але якщо не згадати, чому і як усе відбувалося, то не вибратися із нинішнього жахіття.

Безпеку забезпечить бізнес

Розбір польотів не може ви-правити старих помилок, але він здатний застерегти від нових. Утім, навряд чи. Розбурхувати осині гнізда небезпечно у будь-якому випадку. З огляду на останні події нам, наприклад, не зрозуміти, навіщо тодішнє ке-рівництво нашої держави свідомо й послідовно підривало безпеку країни. Спершу відмовилося від частини Чорноморського флоту. Згодом — від ядерного арсеналу в обмін на Будапештський меморандум. Потім знищило стратегічну авіацію, яку передало росії в оплату за газ. І, нарешті, пов’язало ВПК України з промисловістю потенційного ворога міцною кооперацією.

Тепер колишні українські літаки запускають бойові ракети (частину з них розроблено в українських КБ) по наших містах, а російські заводи використовують українські технології для виробництва бойових вертольо-тів. Виправити помилки вже не можна. Але можна зрозуміти: договори про безпеку з десятком країн та допомогу союзників створюють лише ілюзію. А Україна не здатна захистити себе, не відновивши незалежний військово-промисловий комплекс. У повному обсязі. І кошти на його відновлення необхідно знаходити навіть під час війни.

До речі, під час війни з Німеччиною союзники по антигітлерівській коаліції насамперед поставляли в СРСР обладнання та компоненти, потрібні не для фронту, а для заводів, евакуйованих за Урал. Нині таку ж готовність допомогти відродженню українського ВПК виявляють всесвітньо відомі німецькі фірми і транснаціональні корпорації з базами по всьому світу. З ними, а не з окремими державами, Україні слід укладати та реалізовувати договори про безпеку. Не паперову, а справжню. А якщо бізнес зацікавити, жоден президент США та жодна палата представників Конгресу не завадить зміцнити нашу оборону. В найкоротші терміни.

Піврічна затримка з рішенням США профінансувати цього року допомогу Україні призвела, на загальну думку, до відступу ЗСУ від Авдіївки та забезпечила ворогові можливість просування на захід. З вибором напрямків і з нагромадженням ресурсів для наступів. Військове керівництво України донесло до відома президента, що кінець весни — початок літа обіцяють бути найважчим часом для ЗСУ та всієї України. І, дай Боже, пройти випробування без важких втрат. Зброя, що надходить нам зі складів Пентагону в Європі, негайно на фронт не потрапить. Інерцію російського просування на захід відразу зупинити теж не вдасться. Утім, сподіваємося на краще. Наприкінці 2022 року надії, якщо пам’ятаєте, справдилися. Хотілося б вірити, що ціну затримки з фінансуванням України запам’ятають і за океаном. А наша держава вдруге не стане заручницею міжпартій-них чвар демократів з респуб-ліканцями.

Консенсус і ще раз консенсус

Обганяючи постачання західної зброї, до нашої країни вирушив, а 29 квітня прибув до Києва генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Цього дня він зробив максимум того, що міг. Зустрівся і поговорив із Володимиром Зеленським, виступив із промовою перед Верховною Радою та надавав обіцянок на сто років наперед. Він запросив президента нашої країни взяти участь у ювілейному саміті НАТО, який відбудеться у Вашингтоні 9—11 липня. У статусі запрошеного гостя. Проте, запрошення стосується не можливого вступу до Північноатлантичного альянсу, а лише на урочистості. За столом поїсти, сфотографуватися і висловити подяку. Відкриті двері для України реально відчинять як тільки, то й зразу. Згідно з рішенням бухарестського саміту 2008 року.

Народну депутатку Мар’яну Безуглу, заступницю голови Комітету з питань національної оборони та розвідки ВР, виступ Столтенберга в Раді так розлютив, що фотографуватися із генсеком НАТО і висловлювати подяку вона відмовилася, розвернулася і пішла, не кажучи нікому ні слова. Тож повз розвідку пройшли прохання визначитися з єдиним питанням, на яке генсек ще може впливати. А саме із заснуванням спільного фонду в сто мільярдів доларів для України, внески до якого впродовж п’яти років робили б члени Альянсу відповідно до розміру свого ВВП. Остаточно питання про цей фонд для України винесуть на ювілейний саміт НАТО. «Так» мають сказати тридцять два члени цієї поважної організації. А одного «ні» достатньо, щоб мільярди, як то кажуть, накрилися мідним тазом. Що вдієш — недоліки демократії. Нікому скаржитися.

Консенсус, до речі, потрібний і під час обрання генерального секретаря Альянсу. Єнс Столтенберг залишить свою посаду в жовтні. Поки що країни-члени Північноатлантичного блоку не мають єдиної думки про те, хто замість нього стане біля керма НАТО. Найсильніша кандидатура — нинішній прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте. Поміркованого у поглядах та амбіціях кандидата підтримують Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Іспанія… Одне слово, всі, крім лідерів деяких країн Східної Європи. На кшталт президента Угорщини і прем’єр-міністра Словаччини. Всіх, крім Орбана, можна вмовити, та на саміті у Вашингтоні, мабуть, знайдуться аргументи і для «агента москви».

Але й у Марка Рютте на посаді генсека спокійного життя не буде. 5 листопада вирішиться, хто на чотири наступних роки оселиться у Білому домі. Якщо Джо Байден, то для НАТО не зміниться нічого. А от Дональд Трамп здатний розворушити бюрократичне болото, на яке перетворилася колись бойова структура. І розворушить, будьте певні. Чим закінчиться перебудова Альянсу за Трампом — сказати неможливо. Однак ні-хто при ньому не отримає від Америки жодної копійки на кабінетну роботу. У цьому сумнівів нема. Доведеться відкривати гаманці всім, хто

«за рахунок США» вів сите життя і не турбувався про безпечне майбутнє.

Нашої країни такий підхід також торкнеться. Буде тяжко. Але ж перемога ніколи і нікому не діставалася легко.

Слава Україні!

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net