Переглядів: 161

Зерновий коридор — дорога життя

Цей матеріал уже був готовий до друку, коли Одещина знову опинилася у прицілі ворога. Тож деякі відомості можуть здатися застарілими, адже щодоби, як не вночі, то на світанку або серед білого дня летить смертоносне залізяччя на Ізмаїл, Одесу, Чорноморськ, Рені…

От і вчора, 24 квітня, обласний центр прокинувся-здригнувся від ракетної атаки. Одна жінка зазнала поранення й була госпіталізована. Різних пошкоджень зазнали три десятки осель. Тимчасово був зупинений рух залізницею. Постраждала енергетична інфраструктура. Одне слово, війна. Війна триває. Але триває й життя. Про одну із сторін нашого буття — у розповіді нижче.

Нерозривна сув’язь крізь століття

У час повномасштабного вторгнення росії на українські землі, особливо в останні місяці, поєднання слів «Одеса» і «зерно» звучать найчастіше у трагічному контексті: ворог «обстріляв зеновий термінал», «ракети ворога поцілили в портову інфраструктуру», «під прицілом рашистів знову логістичний центр»… Токи, елеватори, зерносховища, фури зі збіжжям… Тільки після нашої Перемоги дізнаємося реальні розміри спаленого ворогом майна і самого зерна, вирощеного в надскладних умовах воєнного часу і якого так потребують у світі.

На жаль, не можу назвати навіть приблизних цифр, оскільки на запит до Одеської обласної прокуратури про кількість розпочатих проваджень за фактом порушення законів та звичаїв війни, які стосуються знищення портової інфраструктури, аграрних підприємств та інших логістичних об’єктів, отримала відповідь: «Враховуючи те, що у зазначеній звітній формі (мова про форму №1 «Єдиний звіт про кримінальні порушення, що формуються за регіоном вчинення правопорушень…». — Прим. авт.) відображаються лише загальні відомості про кількість зареєстрованих кримінальних правопорушень та результати їх досудового розслідування, виокремити та надати інформацію про облікові кримінальні правопорушення за фактами пошкоджень портової інфраструктури, аграрних підприємств та інших логістичних об’єктів на території Одеської області не надається можливим».

Та, попри постійні загрози й величезні втрати у галузі, Одеса продовжує тримати марку «зернової столиці», якою є вже понад шість століть. Адже, до слова, перша писемна згадка про наше місто, датована 1415 роком, стосується саме зерна. Польський хроніст Ян Длугош записав, що того року польський король Владислав Ягайло відправив з порту під назвою Kaczubyeiov (Кацюбіїв — так тоді іменувалося поселення, що виросло в сучасну Одесу) транспорт збіжжя до Константинополя. І це була гуманітарна місія — допомога народові, який потерпав від завойовників.

Зрештою, розбудова і розквіт Одеси у ХVІІІ — на початку ХІХ ст. також пов’язані зі збіжжям. Сюди чумаки везли його з Волині і Поділля, Київщини і Катеринославщини, Бессарабії і Таврії, а далі через наш порт воно відправлялося в Марсель, Трієст, Константинополь, Геную, Ліворно…

Століттями напрацьовані експортні маршрути розвивалися, забезпечуючи економіку України стабільними валютними надходженнями, а держави, які потребують агропродукції, — продовольством.

Як приклад такого розвитку — ця світлина із сайта «Порти України», на якій бачимо майже готовий до запуску зерноперевантажувальний комплекс оператора Одеського морського порту «Бруклін Україна». Цей комплекс мав забезпечувати

4 мільйони тонн вантажообігу щорічно. Будувалися і проєктвалися тоді на Одещині з десяток об’єктів такого ж призначення. Це був липень 2021-го.

Але настало 24 лютого 2022 року.

До і після

За даними Держстату, у 2021 році морськими шляхами на експорт було відправлено понад 6,5 мільйона тонн зерна. У лютому — січні 2022-го — майже 1,4 мільйона тонн.

А потім почалася окупація: Бердянський, Маріупольський, Миколаївський, Ольвія, Скадовський та Херсонський порти або опинилися під цілковитою владою загарбників, або зазнали значних руйнувань і були повністю заблоковані. У паралізованому стані опинилися також порти Великої Одеси і дунайські.

Для мільйонів людей, зокрема в Африці та Азії, для яких продовольство з України має значущу життєву вагу, навіть елементарні харчі стали дефіцитом.

До вирішення проблеми світового масштабу (як з точки зору продовольчої безпеки, так і щодо безпечності торгового мореплавства) долучилися міжнародні інституції й очільники держав, до яких тоді ще дослухався кремль.

Відтак 22 липня 2022-го була підписана так звана Чорноморська зернова ініціатива, яка дала змогу розблокувати три українські порти для експорту продовольства. Слід, мабуть, нагадати, що у рамках цієї ініціативи було підписано дві угоди: між росією й Організацією Об’єднаних Націй (ООН) за участю Туреччини і між Україною й ООН за участю тієї ж таки Туреччини. Як нагадати й про те, що вже наступного дня, 23 липня, в Одеський порт прилетіла російська ракета. Ась таке підтвердження «мирних» намірів з боку підписанта.

Та, попри це, із 1 серпня 2022 року зерновий коридор запрацював. Про його значущість промовисто свідчить заява, зроблена менш ніж за рік, 18 липня 2023-го, Високим представником від імені Європейського Союзу.

«Чорноморська зернова ініціатива, — йдеться у заяві, — дозволила безпечно експортувати майже 33 мільйона тонн зерна та продуктів харчування до 45 країн, використовуючи понад тисячу суден. Зокрема, 725 тисч тонн зерна було відправлено суднами, зафрахтованими Всесвітньою продовольчою програмою (ВПП), для підтримки її гуманітарних операцій в Афганістані, Ефіопії, Кенії, Судані, Сомалі та Ємені. Навіть протягом війни Україна залишалася найбі-льшим постачальником пшениці для Всесвітньої продовольчої програми у 2022 році, забезпечивши понад половину світових закупівель пшеничного зерна ВПП».

Ці слова — реакція на вихід росії із Чорноморської зернової ініціативи, про що москва заявила напередодні — 17 липня 2023-го. Озвучивши свої чергові «хотєлки», росія попередила Туреччину, Україну та ООН, що без задоволення її вимог вийде з угоди і відкличе свої гарантії безпеки судноплавству у межах зернової ініціативи. Бо, мовляв, всі судна, які прямують Чорним морем в українські порти, є для рф «потенційними перевізниками зброї».

«Росія продовжує використовувати продовольство як зброю. Розриваючи угоди, росія одноосібно блокує один із важливих основних шляхів експорту зерна з України для споживання людиною і несе виключну відповідальність за перебої постачання зерна по всьому світу і зростання цін на продовольство в усьому світі», — наголошувалося в уже згаданій заяві Високого представника від імені ЄС.

І в наступні після виходу з угоди дні рф підтвердила, що продовольство для неї — це таки зброя.

«Тільки за останні дев’ять днів у результаті атак рф пошкоджено та частково знищено 26 об’єктів портової інфраструктури та 5 цивільних суден.

Також росіяни обмежують судноплавство в районі тимчасово окупованого Криму та біля територіальних вод Болгарії. Цим рф фактично блокує рух суден в напрямку морських портів України.

Маємо діяти швидко та рішуче. Не можна допустити блокади Чорного моря російськими військами. Це може призвести не тільки до втрат української економіки, але й до серйозної продовольчої кризи у світі, зокрема в таких гуманітарно чутливих регіонах, як Африка та Азія. Уже обговорюємо можливі шляхи протидії цинічним атакам ворога та перешкоджанню вільному торговельному судноплавству».

Наведена вище цитата — із виступу віце-прем’єр-міністра з відновлення Олександра Кубракова під час засідання ради Україна — НАТО 26 липня 2023 року.

Й Україна, попри всі загрози, виявила рішучість. Звісно, за підтримки демократичного світу.

10 серпня 2023 року Військово-морські сили Збройних сил України поширили заяву про нові тимчасові маршрути руху цивільних суден до/з чорноморських морських портів України, підкресливши, що на всіх маршрутах зберігається військова загроза та мінна небезпека з боку російської федерації.

«Раніше ці маршрути вже були запропоновані Україною у зверненні до Міжнародної морської організації (IMO). Рада ІМО визнала право України на вільне торговельне судноплавство, яке гарантоване міжнародним морським правом. ІМО закликала росію дотримуватися міжнародних конвенцій та припинити загрози торгівельному судноплавству в Чорному морі», — йшлося у заяві ВМС ЗСУ.

Уже із серпня новим зерновим коридором, функціонуванню якого посприяли Болгарія та Румунія (власне, через територіальні води України і цих держав-сусідок він пролягає), відновився експорт нашого збіжжя.

На початку грудня 2023-го в коментарі «Новинам Призов’я» (https://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya) експерт у сфері транспорту Максим Гардус сказав: «Цей коридор показав себе доволі ефективним. За цей час порти обробили вже 4,4 млн тонн вантажів. Швидкість нарощується. В серпні це було лише 59 тисяч тонн, у вересні — 277 тисяч, у жовтні — 1,99 мільйона, майже 2 мільйони, а з початку листопада — 1,6 мільйона тонн. Тобто, в принципі, виходимо на ту ж швидкість, яка співвідносна з тим, коли була і діяла Чорноморська угода. Всього цим коридором поки що пройшло 115 суден. І це доволі гарний показник».

Активніший експорт — активніші й обстріли

За інформацією Адміністрації морських портів України (АМПУ), за сім місяців роботи Українського зернового коридору (станом на 29 березня 2024 року) 1140 суден експортували 33,8 млн тонн вантажів до 40 країн світу, з яких 23,1 млн тонн — продукція українських аграріїв.

«Поступове нарощування обсягів перевезень наочно підтверджує ефективність функціонування #Українського_коридору, який Україна відкрила сім місяців тому самостійно, виключно за сприяння Об’єднаних сил оборони. Власне, проміжний підсумок роботи коридору станом на сьогодні — це ще одна спільна перемога держави, Об’є-днаних сил оборони та конгломерату структур морського транспортного бізнесу», — наголосили в АМПУ.

Того ж дня віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков зауважив, що за сім місяців роботи українського коридору ми експортували більше вантажів, ніж вдалося перевезти за рік зернової ініціативи. І додав:

«На підхід до портів Одеса, Чорноморськ та Південний очікують 150 суден, які мають експортувати майже 5 млн тонн вантажів.

Можемо говорити, що ми вийшли майже на довоєнні обсяги експорту з портів Великої Одеси, а також запровадили значно ефективніший логістичний шлях без участі держави-агресорки, залишаючись гарантом продовольчої безпеки світу. Це ще одна спільна перемога держави, Об’єднаних сил оборони та всієї морської інфраструктурної галузі».

Рекордом із початку повномасштабного вторгнення росії на українські терени наразі вважається захід у порт Південний, завантаження там і вихід балкера CAPTAIN LEONIDAS із майже 196 тисячами тонн вантажів на борту.

Паралельно розвиваються і потужності портів на Дунаї. Річкові перевезення, звісно, не можуть конкурувати з морськими, але, з огляду на блокаду ще й автомобільних шляхів польськими фермерами, в експорті української агропродукції вони набувають дедалі більшої ваги. Так, від початку 2024-го через дунайські порти Україна відвантажила майже 4 мільйони тонн вантажів, з яких 2,5 мільйона тонн — зернові й олія.

І хто б сумнівався, що росія, яка є одним з основних конкурентів України на світових ринках зерна й знає про обмежені можливості захисту (брак установок протиповітряної оборони та ракет до них), не задіє всю свою потугу на знищення нашої портової і суміжної інфраструктури?!

Задіяла.

Вся Україна опинилася під шквалом «шахедів» і ракет.

Ось кілька штрихів щодо найсвіжіших атак з повідомлень пресслужби Одеської обласної прокуратури: ввечері суботи, 6 квітня, ракетного удару зазнала припортова інфра-структура; вночі 8 квітня рашисти атакували логістично-транспортний об’єкт; 9 квітня — інфраструктурний об’єкт; у ніч на 10 квітня під прицілом були об’єкти критичної та транспортно-логістичної інфраструктури; вранці то-го ж дня обстріл воро-ги повторили, а під ве-чір вдарили ще раз…

Квітневі дні 2024-го запам’ятаються одеситам, на жаль, не цвітінням магнолій та інших роз-кішних весняних первоцвітів у ботанічному саду Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (який, до слова, теж суттєво постраждав від обстрілів у березні), а безперервними атаками «шахедами» і різномастими ракетами портової, логістичної, енергетичної та іншої цивільної інфраструктури.

Сьогодення і перспективи

Попри обстріли, Україна у спілці з партнерами продовжує відновлювати знищені об’єкти й шукати нові можливості експорту наших товарів, передусім сільськогосподарської продукції, на світові ринки.

Як жартують (на жаль, це жарти з присмаком гіркоти) наші колеги з придунайських теренів Одещини, там уже не залишилося вільних ділянок землі для подальшого розширення портової і логістичної інфраструктур. Гіркота від того, що ворог, знаючи про збільшення обсягів перевалки зерна Дунаєм, регулярно завдає ударів як по портах, так і по складах у цьому регіоні.

Але всупереч цим атакам агресора, регіон розвивається, вносячи свою вагому лепту у поставку сільськогосподарської продукції на світові ринки. Так, за підсумками 2023 року дунайські порти, за словами голови ДП «Адміністрація морських портів України» Юрія Литвина, обробили рекордні 29 млн т вантажів, що вдвічі більше, ніж попереднього ріку та в шість разів — порівняно із 2021-им. Із цих 29 млн т — 14,1 млн т — зернові, 2,4 млн т — олія.

Нарощуються і залізничні перевезення. «Третій місяць поспіль «Укрзалізниця», — йдеться у повідомленні пресслужби підприємства від 1 квітня 2024 року, — демонструє ріст вантажоперевезень. Так, у березні 2024-го залізницею перевезено у всіх видах сполучення рекордні від початку повномасштабного вторгнення 16 млн т вантажів. Серед пріоритетів — збільшення обсягів перевезень у напрямку морських портів задля максимального завантаження українського морського коридору».

Нинішнього березня вантажів перевезено на 31% більше, ніж у березні 2023-го, кажуть в «Укрзалізниці» і наголошують: «Наразі третина від усіх залізничних вантажів перевалюється саме через припортові станції, що забезпечує понад 60% завантаження морських портів. В основному це вантажі, які прямують на експорт, зокрема українське зерно». Через припортові станції у березні було перевезено 5,3 млн т вантажів (з них 2,7 млн т — зернові), через західні прикордонні переходи — 3,4 млн т (з яких зернові — 484 тис. т).

Щоправда, через масовані обстріли інфраструктури Одещини, до яких вдалася рф наприкінці березня, і спричинені ними перебої у роботі портів, вивантаження зерна залізницею сповільнилося, але, сподіватимемося, не надовго і за підсумками квітня ситуація вирівняється.

Об’єднані сили оборони, передусім — наші моряки, охоронці повітряного простору, спецпризначенці і розвідники, докладають максимум зусиль, щоб убезпечити експорт-ні шляхи українського збіжжя, іншої сільськогосподарської і не тільки продукції на світові ринки. Але чи матимемо що експортувати?

На жаль, за прогнозами аналітиків, урожай 2024-го буде біднішим, ніж торік. З урахуванням погодних умов валовий збір зернових та олійних культур зменшиться із 82,6 до приблизно 76 млн т. Як підкреслюють учасники ринку, на ужинку негативно позначаться і скорочення посівних площ (дадуться взнаки бо-йові дії на значній території держави та ще й бездощів’я минулої осені), і невисокі світові ціни на продовольство, і дороговизна добрив, і суттєві логістичні витрати...

«За умови безперешкодної роботи Дунайського шляху та відкритого Україною зернового коридору в Чорному морі показники експорту зернових та олійних культур можуть скласти 53,1 млн т. Експерти прогнозують, що урожай пшениці в поточному році сягне близько 20 млн т», — повідомляє УНІАН.

У 2023-у Україна зібрала понад 22,4 млн т пшениці. Лідеркою була Одещина, де намолотили понад 2,4 млн т цієї культури.

Про потенціал і тенденції в агровиробництві нашої області промовисто свідчать цифри, надані департаментом аграрної полі-тики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА. У 2021 році, ще до повномасштабного вторгнення росії на Україну землі, хлібороби Одещини зібрали понад 5,1 млн т зернових, у 2022-у — 3,62 млн тонн, у 2023-у (станом на 1 грудня) — понад 4,1 млн т.

Як зазначається у повідомленні профільного департаменту, «під урожай 2021 року по всіх категоріях господарств Одеської області було посіяно зернової групи 1238,2 тис. га. Озимих на зерно — 990,9 тис. га, в тому числі 673,3 тис. га озимої пшениці, 316,9 тис. га озимого ячменю та 0,7 тис. га жита. Крім того, посіяно 116,5 тис. га озимого ріпаку. Ярого ячменю — 53,5 тис. га, кукурудзи на зерно — 137,4 тис. га».

Тоді, у 2021-у, Одещина зібрала рекордний врожай, вперше за історію подолавши п’ятимільйонний рубіж валового збору зернових. Загалом намолотили понад 5,1 млн т, у тому числі 2,64 млн т пшениці, майже 1,5 млн т ячменю, 965,7 тис. т соняшнику, 302,5 тис. т ріпаку. А ще зібрали 324,0 тис. т картоплі, 240,7 тис. т овочів, 96,3 тис. т плодів та ягід і 169,0 тис. т винограду.

Наступний рік був обпалений не тільки повномасштабною навалою на нашу державу рф, а й аномальними погодними умовами. Ще з осені трималася кількамісячна посуха, відтак під урожай 2022-го засіяли менші площі (зерновими культурами — 1178,5 тис. га, у тому числі 655,7 тис. га озимою пшеницею, 281,0 тис. га озимим ячменем та 0,5 тис. га житом). Потім були скупі на опади зима та весна, а часті суховії довершили свою нищівну справу. Як результат — у 2022 році господарства всіх категорій області зібрали 3,06 млн т зерна, з яких 1,74 млн т пшениці, 835,1 тис. т ячменю, 270,3 тис. т ріпаку, 570,9 тис. т соняшнику...

Під урожай 2023 року Одещина засіяла значно більше полів — 1852,9 тис. га (в тому числі 689,6 тис. га озимої пшениці, 255,7 тис. га озимого ячменю, 0,4 тис. га жита, 221,7 тис. га озимого ріпаку. Ярого ячменю — 36,8 тис. га, кукурудзи на зерно — 130,5 тис. га). Й ужанок був вагомішим. За даними Головного управління статистики в Одеській області, станом на 1 грудня 2023-го в усіх категоріях господарств намолотили зернових понад 4,1 млн т, що більш як на мільйон тонн перевершило попередній рік. Зокрема пшениці було намолочено майже 2,5 млн тонн (а це на 0,67 млн т більше, ніж у попередньому році).

Для нашого південного краю дедалі гостріше постає питання поливу угідь. Ось що з цього приводу каже в.о директора департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА Віталій Власенко:

«Відновлення та розвиток зрошувального землеробства — одне з пріоритетних наших завдань. Це виважений крок, адже кліматичні зміни роблять агровиробництво без додаткового зрошення малопродуктивним. Полив підвищує врожайність сільськогосподарських культур у 2—3 рази. Проєктом реконструкції і модернізації найбільшої в області Нижньо-Дністровської зрошувальної системи передбачено довести зрошення до 37 тис. га замість сьогоднішніх 7,5 тис. га. До втілення цього проєкту плануємо залучити іноземних інвесторів.

За теперішніх кліматичних умов меліоровані землі — страховий фонд держави. Від ефективності їх використання залежить економічна, екологічна та соціальна ситуація в країні.

Задля розвитку овочівництва та садівництва, а відтак і переробних плодово-овочевих підприємств уже затверджено дванадцять пріоритетних об’єктів відновлення зрошення в нашій області. Реалізація трьох уже триває».

Отож, як свідчать цифри, попри руйнівну силу війни й дуже складні погодні умови, Україна зберігає і навіть нарощує свій внесок у світову продовольчу безпеку. Й Одещина, як і сама Одеса (про що мовилося на початку публікації), тримає марку зернової столиці нашої держави і залишається надійним коридором транспортування української сільськогосподарської продукції у різні куточки світу.

Ольга СІРА,
Ольга ФІЛІППОВА.

Цей матеріал підготовлений у рамках іні-ціативи «Вікно Відновлення».

Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net