Переглядів: 127

Місце, якого нема на карті

Музей книги відділу рідкісних видань і рукописів Одеської національної наукової бібліотеки ледве вмістив усіх охочих відвідати презентацію нового краєзнавчого дослідження «Курсаки, або Місце, якого немає на карті».

За словами постійного співавтора проєкту «Стара Одеса у фотографіях» Євгена Волокіна, книжку почали писати ще до повномасштабного російського вторгнення і далася вона найважче за всі попередні сім видань. Була навіть думка відмовитися від її написання через брак історичних документів про цей маловивчений куточок Одеси, що вперше письмово згадується у 1905 році. Хоча цей мікрорайон і не асоціюється з візитівкою міста, він теж оповитий легендами й міфами, як і вся Одеса. Тому справжнім викликом було перевірити їх, спираючись на бібліотечні архіви, підшивки старих газет, довідники й розповіді мешканців самих Курсаків, зауважив інший співавтор Альберт Єзеров.

Результат прискіпливого дослідження порадував перших читачів, передусім мешканців Курсаків, які прийшли на презентацію підтримати свого родича Альберта Єзерова. Поява цього видання — особливий бонус для чисельної родини Єзерових, які, за словами присутніх, займають у цьому мікрорайоні пів кварталу.

«Курсаки, або Місце, якого немає на карті» — це вже восьмий альбом з унікальним ілюстративним матеріалом. Він вийшов у рамках авторського проєкту «Стара Одеса у фотографіях» колекці-йним накладом 300 примірників. Його автори плідно співпрацюють з Одеською національною науковою бібліотекою, послуговуючись унікальними фондами найстарішої в Україні книгозбірні для розкриття й уточнення фактів маловідомих сторінок історії нашого міста. Відтак заступниця генерального директора ОННБ Ліна Арюпіна у вітальному слові подякувала авторам за видання і зауважила, що це приємний подарунок у фонд книгозбірні у рік її 195-ліття.

У книжці описані деякі події, що відбувалися від початку ХІХ і до початку ХХІ століть у цьому районі та сусідніх — Ближніх і Дальніх Млинах, Черемушках. На слуху в одеситів такі назви в Курсаках, як Іванівський шляхопровід, вулиця Святослава Ріхтера (колись Щорса), площа ім. Бориса Дерев’янка, завод «Краян», Селекційний інститут, Стрільбищне поле. Сьогодні Курсаками також називають селища Кагановича та Джутової фабрики.

Хоча співавтори — Євген Волокін, журналіст, фотограф, автор книжкового проєкту та онлайн-ресурсу «Стара Одеса у фотографіях», і Альберт Єзеров, суддя Верховного Суду України, фахівець з конституційного права — наголошують на тому, що не претендують на вичерпність свого дослідження, на думку читачів, вони цілком упоралися з викликом. Історії тихого приватного сектора на захід від мікрорайону Черемушки, що нині є частиною Хаджибейського району, виявилися не менш захоплюючими, ніж центру міста.

Виступи присутніх і дотичних до випуску альбому експертів підтвердили це. Так, співавтори почули вітання від Володимира Суханова, професора, директора Архітектурно-художнього інституту Одеської державної академії будівництва та архітектури, чий заклад свого часу брав участь у проєктуванні багатьох будинків Курсаків. Представник освітян назвав книжку «емоційно підігрітим історичним дослідженням» і принагідно повідомив, що з наступного року його виш відкриває нову програму — реставрації міської забудови.

А відомий колекціонер, публіцист, автор численних краєзнавчих досліджень про Одесу Анатолій Дроздовський розповів, як йому вдалося допомогти колегам вийти із глухого кута на початку роботи над книжкою. Це була випадкова унікальна знахідка у власній колекції, що зруйнувала нанівець один із міфів і дала поштовх для подальших досліджень цієї місцини. З’ясувалося, що назва так званого колишнього хутора Вишинського на місці нинішніх Курсаків (це була єдина обжита територія на велетенському Стрільбищному полі поза кордоном порто-франко) ніяк не пов’язана з ідеологом сталінських репресій у СРСР 1930-х років, прокурором Андрієм Вишинським. Як установили автори, землями хутора, названого на честь власника, володів губернський секретар Микола Вишинський. Фотографії його дружини Ганни і дочок на фото-віньєтці гімназії (нині школи №39) в Одесі, знайдені А. Дроздовським, стали тим ключиком, який підказав подальшу логіку пошуку…

Щодо самої назви району Курсаки, то, за словами Євгена Волокіна, вона поки що не відкрила свою таємницю. Існує кілька цікавих версій, основні — польська і грецька. Перша: назва району могла прижитися завдяки польським іммігрантам, які оселилися тут у середині ХІХ століття. Польською «курсак» — це бігун, втікач, який покинув рідні землі у пошуках кращого життя. У грецькій версії домінує землевласник з прізвищем Курсаки, який нібито володів землями на величезній території від аеропорту до Черемушок.

Ірина АНДРІЙЧУК.
Відділ зовнішніх комунікацій і маркетингу ОННБ.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net