Переглядів: 245

Олександр КУЛЕПІН: «Ми це робимо, бо ми в це віримо»

А ви бували у центрі Львова о шостій ранку навесні?

Нещодавно мені випала така нагода… Безлюдно. Порожньо. Співають пташки. Двірники прибирають вчорашнє сміття, де-не-де розвантажують товари для магазинів та ресторанів… Ранкове сонечко встає, пробиваючись крізь вузькі прогалини львівських вуличок і високих будинків. Навколо — тиша і спокій. І лише напис «Бомбосховище» нагадує про те, що тут, в Україні, триває війна…

Наша перша зустріч — у рамках престуру, організованого Харківським пресклубом, — із заступником очільника Львівської обласної військової адміністрації Олександром Кулепіним.

Журналісти із десяти областей України прибули на Львівщину, щоб побачити, як тут живуть громади, як долають виклики, спричинені війною, допомагають ЗСУ, переселенцям та релокованому бізнесу.

Олександр Кулепін — корінний одесит, закінчив одеську школу №121, має кілька дипломів про вищу освіту, в тому числі й європейський. Із 11 травня 2021 року обіймає посаду заступника голови Львівської ОДА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

Гуманітарний хаб України

— З перших днів повномасштабного вторгнення Львівщина почала забезпечувати прихисток для українців, які змушено покидали рідні домівки, та їх транзит за кордон, — розповідає пан Олександр. — Переважна частина людей залишалася на Львівщині лише на добу. На початку війни були такі дні, коли через нашу область проходили десятки тисяч осіб... — У Львівської ОВА додався перелік нових викликів, які потребували оперативного реагування та координації. Через польський кордон почали надходити гуманітарні вантажі, й Львівщина стала гуманітарним хабом, через який перемістився майже мільйон біженців і через який проходять мільйони тонн вантажів.

Більшість того, що йшло з-за кордону у вигляді гуманітарної допомоги, ми спрямовували в інші регіони — лише 30 відсотків залишалося на Львівщині.

У той час було дуже багато роботи: відповідати на запити, сортувати й відправляти благодійну допомогу, вести облік… Функція сортування була гарно відпрацьована, і ми організували облік на складах так, аби розуміти, що і звідки прийшло й куди його переадресовувати. Ми вирішили обліковувати палетами, це прискорило процес і швидкість відправки… У той час Україну рятували горизонтальні дзвінки, коли ми, представники влади, могли набирати одне одного, щоб зрозуміти потреби на місцях.

Сьогодні, за словами Олександра Кулепіна, 80 відсотків допомоги, що надходить у штаби, одразу скеровується захисникам на фронт й українцям, які залишаються у гарячих точках. Решта розподіляється між вимушеними переселенцями, які прибули на Львівщину. Найбільше допомоги надходить із Польщі, Німеччини, Франції, Великобританії, Іспанії та Італії.

Релокований бізнес і ринок праці

Львівщина стала також кращою в Україні за релокацією бізнесу. За два роки заявки на переміщення у Львівську обласну військову адміністрацію подали 900 юросіб, з яких 237 отримали тут прописку. Завдяки цьому створено додатково п’ять тисяч робочих місць. Всі підприємства отримали компенсацію від держави за перевезення виробничого обладнання або можливість безкоштовно доставити його «Укрзалізницею» чи «Укрпоштою». Найбільша кількість переміщених бізнесів — із Донецької, Харківської та Київської областей.

— Релокація бізнесу з інших регіонів для місцевого є, скоріше, перевагою, — ділиться Олександр Кулепін. — Мова не про конкуренцію, а, швидше, про доповнення тих секторів, які тут не розвивалися, зокрема машинобудування. У нас почали використовуватися об’єкти промислової чи комерційної нерухомості, які до цього стояли. До того ж, це значна підтримка бюджету: переміщені підприємства вже сплатили по кілька мільйонів гривень податків.

До речі, ринок праці у Львівській області — це 18000 вакансій, хоча 7000 осіб залишаються безробітними і стоять на обліку. Тутешнім підприємствам потрібні швачки, водії, кухарі, двірники, підсобні праці-вники, продавці продовольчих товарів, касири та вантажники.

Місцева влада відкрито й активно працює з бізнесом, орієнтуючи підприємців на молодих фахівців та жіноче лідерство.

— Реалії такі, що батьки часто починають відправляти 18-річних хлопців за кордон, щоб вберегти їх від майбутньої мобілізації. Тож ці молоді люди навряд чи найближчим часом повернуться в Україну, якщо їх не мотивувати залишитися вдома перспективним працевлаштуванням. А жінки тепер частіше і більше повинні посідати керівні посади, оскільки чимало чоловіків-управлінців воюють, частина ви-їхала за кордон, а ще частина ніде не працює, щоб не ставати на військовий облік. Тому на ринку праці маємо чималий дефіцит кадрів, — зауважує Олександр Кулепін.

Житло для ВПО

З перших днів повномасштабного вторгнення щодоби на Львівщину прибувало понад 100 тисяч осіб, із них від 5 до 12 тисяч евакуйованих залишалися там на довше.

Наразі у Львівській області живе близько 230 тисяч офіційно зареєстрованих ВПО. Реальної кількості переселенців ніхто не знає. Адже заможні люди, що перевезли сюди свій бізнес, мають доходи, адаптувалися до нових умов і не потребують допомоги держави.

Область дбає про поселення, фінансову, гуманітарну, медичну допомогу, працевлаштування, соціальну адаптацію, юридичні та психологічні консультації, освіту вимушених переселенців.

Медицина Львівщини за 2023 рік надала допомогу 10542 військовим та 193089 ВПО.

— Потік вимушених переселенців, які рятуються з охоплених війною територій, не припиняється й сьогодні. Щодня потягами приїздять до Львова 50—60 сумчан та запоріжців, яких ми розміщуємо у відремонтованих гуртожитках міста та області, — розповідає пан Олександр. — Для збільшення житлового фонду розробили обласну програму реалізації пріоритетних інфраструктурних проєктів — програму, яка не має аналогів в інших областях. Ми залучили до співпраці 27 донорських та благодійних організацій, територіальні громади. За два роки спільно показали достойний результат: отримали понад 9 тисяч облаштованих місць, де змогли заселити більше 20 тисяч вимушених переселенців.

На ці потреби обласний бюджет виділив лише половину коштів, донорські внески складають 33%, кошти громад — 16%, з державного бюджету отримано 5,2 мільйона гривень (1%).

Вісім проєктів на 1,5 тисячі місць для проживання ВПО планують завершити у цьому році. Спільно з Міжнародною організацією з питань міграції та GIZ обласна влада має намір реалізувати дві масштабні житлові ініціативи орієнтовною вартістю 430 мільйонів гривень.

Загалом за два роки на створення житла для вимушених переселенців було витрачено один мільярд сто мільйонів гривень. Із них 540 мільйонів — це гроші з обласного бюджету, ще 454 мільйони — кошти донорів. Але все одно помешкань бракує.

Збройні сили — у пріоритеті

Нещодавно в обласній військовій адміністрації у рамках проєкту «Безпечна Львівщина» ухвалили рішення виділити 74 мільйони гривень допомоги для ЗСУ, Кошти будуть витрачені на придбання військової техніки, безпілотників, озброєння та підтримку захисників. Загалом на реалізацію цієї програми передбачено спрямувати 400 мільйонів гривень.

— Ми виділяємо кошти на придбання двигунів для тягачів, на дрони, на все, що потрібно армії. Активно співпрацюємо з різними військовими підрозділами, що тримають Донецький і Запорізький напрямки, — каже заступник голови ОВА.

Частина коштів, що залишилися з минулого року, а це близько 250 мільйонів гривень, планують передати на підтримку військових формувань, зміцнення системи територіальної оборони, створення умов для лікування і реабілітації тих, хто постраждав від війни.

Понад 174 мільйони гривень виділили на завершення ремонту двох медзакладів Львівщини, де лікують наших захисників. Від початку року Львівська ОВА профінансувала запити військових частин на понад 160 мільйонів гривень. А ще долучилися до облаштування фортифікаційних споруд на Сумщині.

Віра в цифрове врядування

Цифровізація зараз охоплює всі сфери нашого життя. Львівщина посідає друге місце в Україні після Дніпропетровської області.

— Я намагаюся використовувати всі переваги цифровізації для кращої роботи ОВА. Надання послуг делеговане ЦНАПам по всій області. Тобто, щоб отримати послугу від облдержадміністрації, достатньо заповнити заявку в ЦНАПі. Ми це використовуємо і для покращення ефективності, і для зменшення корупційних ризиків. Зокрема, почали застосовувати цифровізацію в системі «Шлях», коли побачили, що там почали підробляти документи…

Перевели роботу всіх громад за електронним документообігом, усі мають інструменти електронної демократії. Подати звернення в громаду можна через інтернет, де воно буде зареєстроване, а відтак і відстежувати його виконання. Ми багато робимо для належного врядування. Ми це робимо, бо ми в це віримо. Ми стараємося надихати наші громади на правильні речі.

До речі, Олександр Кулепін, попри те, що народився і виріс в Одесі й пів життя розмовляв російською, спілкувався з журналістами гарною українською мовою. А ще добре володіє англійською, бо ж робота з іноземними донорами вимагає цього.

Натхненна й людяна розмова з одним із керівників Львівщини показала, що ми, представники різних регіонів України, ще більше об’єдналися, стали згуртованішими перед спільною загрозою — бажанням агресора знищити нашу державу.

(Далі буде).

Ольга ФІЛІППОВА.
Одеса — Львів — Одеса.
Світлина авторки.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net