Переглядів: 226

Вічний опозиціонер і «запеклий яструб»

На 87-у році життя помер український політик та політв’язень радянських часів Степан Хмара, повідомила у фейсбук його дружина Роксолана. Останнім часом він лікувався від онкологічного захворювання.

Степан Хмара казав, що він ніколи не бачив тієї України, про яку мріяв. І саме цим пояснював свою багаторічну опозиційність до влади. Дисидент й антикомуніст, він був в опозиції все своє політичне життя. Так було у радянські часи, так було після проголошення незалежності України.

Але попри це, називав себе оптимістом. «Ніколи людина не має замикатися на тому, що «якщо мені не доведеться бачити, то мені однаково». Ні, мені не однаково, буду з того світу дивитися», — запевняв Степан Хмара в одному із інтерв’ю у жовтні 2017-го, коли його, 80-літнього, запитували, чи відчуває він свій вік.

Він завжди казав, що років не відчуває, бо постійно у русі і в боротьбі. У нього народився син, коли йому було 65.

Степан Хмара народився у 1937 році на Львівщині, працював медиком.

Його політична діяльність почалася у 1970-х — поширював самвидав, зокрема, «Роздуми про мир, інтелектуальну свободу і прогрес» Андрія Сахарова, яку переклав українською.

Після того, як у 1972—1973 роках радянська влада арештувала і відправила у заслання В’ячеслава Чорновола, Хмара разом із Олесем Шевченком редагував «Український віс-ник» — самвидавівський журнал, у якому публікували твори Василя Симоненка, Василя Стуса, Івана Світличного, Івана Дзюби. Там друкувалися також статті про репресії в СРСР. Під псевдонімом «Максим Сагайдак» у журналі виступав і сам Степан Хмара. Його статтю «Етноцид українців в СРСР» високо оцінив американський історик, дослідник репресій і Голодомору Роберт Конквест.

У 1975-у у КДБ висунули звинувачення проти Хмари у нібито забороненій приватній практиці стоматолога, але згодом справу закрили через відсутність доказів. У 1980-у його таки заарештували і за «приватне під-приємництво», і за «антирадянську агітацію та пропаганду» й засудили до семи років суворого режиму та п’яти років заслання. Майже сім років просидів у концтаборах суворого режиму на Уралі й повернувся додому у 1987-у, тобто за три з половиною роки до незалежності.

У 1990-у став депутатом Верховної Ради і разом з іншими націонал-патріотами, що входили до «Народної ради» і серед яких було чимало таких, як і він, колишніх політв’язнів, став одним із авторів Декларації про державний суверенітет України. Є співавтором й інших законів — про конфіскацію майна компартії, департизацію державних установ і правоохоронних органів.

Він першим із депутатів підтримав «Революцію на граніті» у жовтні 1990 року — страйк і голодування студентів на площі Жовтневої Революції (нинішній Майдан Незалежності) і сам голодував два тижні. Й недарма: тоді студенти домоглися виконання більшості своїх вимог, зокрема не допустили підписання союзного договору, домоглися військової служби молоді на території України, а головне — відставки уряду Віталія Масола.

У листопаді 1990 року Степана Хмару заарештували за звинуваченням у нападі на працівника міліції. У відповідь він знову оголосив голодування. Вийшов на волю у квітні 1991-го. Справу згодом закрили — після провалу «ГКЧП» і розпаду Союзу. Сам політик твердив, що це була зрежисована провокація комуністів.

До парламенту Степан Ількович обирався кілька разів — і як самовисуванець, і в складі Блоку Юлії Тимошенко. Але у цій фракції пробув недовго — після того, як тодішня очільниця уряду підписала газові угоди з президентом росії володимиром путіним, залишив цю політичну силу і звинуватив Юлію Тимошенко у «продажу України».

Брав активну участь у всіх наймасовіших акціях протесту в Україні. На початку 2000-х — «Україна без Кучми» (входив до «Форуму національного порятунку»), згодом — у Помаранчевій революції на підтримку Віктора Ющенка. Саме Віктор Ющенко за свого президентства нагородив Степана Хмару найвищими державними нагородами: званням Герой України, орденом Ярослава Мудрого та орденом Свободи. Попри поважний вік, Степан Ількович був активним учасником Революції Гідності.

Степан Хмара називав себе «запеклим яструбом». Його радикалізм багатьох лякав і дратував. Можливо, саме тому він не мав значної підтримки як політик у суспільстві.

«Степан Хмара своїм словом і критикою оперує, наче бритвою. Інколи навіть здається, що він може зачепити і безвинного. Та його принциповість дає карт-бланш його радикалізму», — писала газета «День» у 2017-у.

У часи депутатства і після роботи у парламенті він був проти відмови України від ядерного статусу і запекло критикував Леоніда Кравчука.

Степан Хмара закликав якнайшвидше вивести з України російські війська чорноморського флоту. Коли у березні 2014-го «зелені чоловічки» захоплювали будівлю Верховної Ради Криму, він пропонував «зрівняти із землею кримський парламент» разом з усіма, хто там перебував.

Після подій у Криму і початку війни на Донбасі закликав розірвати всі відносини з росією, проводити спецоперації зі знищення ватажків самопроголошених республік, захоплювати високопосадових осіб рф, а не вести переговори у Мінську. А ще — розпустити донецьку футбольну команду «Шахтар». Український парламент 2014—2019 років називав «огидним посміховиськом», до якого йому «бридко заходити».

Він брав участь в акціях протесту разом із Міхеілом Саакашвілі, звинувачуючи президента Петра Порошенка у потуранні олігархам і корупціонерам та незаконному збагаченні.

Діставалося від Степана Ільковича і владі Зеленського. «Цю шпану, що прийшла до влади, їх всіх чекає трибунал! Це — перекотиполе, яких цікавлять тільки гроші», — заявляв він у грудні 2019-у, коли у парламенті голосували за продаж землі.

Разом із колишнім колегою Віктором Шишкіним Степан Хмара прийшов у Верховну Раду на урочисте засідання з нагоди 25-ї річниці Конституції із написом на футболках «Зе — вбивця Конституції!».

З початком війни радикалізм Степана Хмари вже не дисонував з настроями суспільства, як це було раніше, коли йшлося про росію.

«Я завжди казав, що кінець російської імперії, ключі від її кінця, знаходяться в Україні», — наголошував він навесні 2022 року. «Це особлива війна. Це війна світів. Імперії зла і справедливості проти неї», — вважав Степан Хмара.

За матеріалами https://www.bbc.com/ukrainian.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net