Переглядів: 378

Прогноз «за відчуттями»

Людина, мумія якої сто років лежить у мавзолеї, була майстром простих формул. Більшість із них він безсоромно перебрехав і вкрав, але визначення об’єктивної реальності, даної нам у відчуттях, пережило ХХ століття і перейшло, не дивуйтеся, в метеорологію. Час від часу у прогнозах погоди, коли настає морозна пора, доводиться читати «за відчуттям – 5 градусів тепла». Або під час снігу з дощем – «без опадів». За відчуттями.

Застигла стрілка барометра

Від прогнозів нашим громадянам не стає тепліше чи холодніше. У кожного – свої відчуття. Але є спільні відчуття. Такі, як перемога чи поразка у війні з ворогом. Або дії на шкоду чи на добро. Об’єктивна реальність тут ні до чого. Відчуття можуть спотворити її до невпізнання. Так сталося зараз. На барометрі стрілка застигла на показнику «довга війна», і скільки по скельцю не стукай — не рухається в жоден бік.

Минулого року стрілки прогнозів намагалися переводити грубо. Руками. «Весняний контрнаступ» переходив у літній, потім – осінній, потім – знову в зимовий. Після цього погода встановилася. Однак відчуття досі не вкладаються у нові рамки. До життя у довгій війні, у битвах, кожна з яких вирішальною не є. І лише у сумі вони ведуть до перемоги України. Причому сума формується не сама по собі, а збирається та накопичується поступово. Іноді непомітно для очей.

Для більшості генералів з українського військового керівництва необхідна сума перемог складалася не з досвіду (у масштабних війнах вони не брали участі), а з того, що їм повідомляли у радянських академіях про події Другої світової війни. Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, наприклад, чесно визнавав, що іноді це призводило до помилкових оцінок і заважало плануванню операцій.

Ніхто в Україні уявити не міг, що у боях місцевого значення (у Вугледарі, на Херсонщині, потім – в Авдіївці) ворог зважиться на безглузді втрати таких величезних масштабів. Ніхто не міг уявити, що випадкові дірки в обороні агресора змусять його в паніці відступати з Харкі-вської області і в такій же паніці залишати Херсон та правобережжя. Утім, усе це стосується періоду великих українських ілюзій. Коли здавалося: натисни — і все у ворога посиплеться. А воно не посипалося, а змусило його вчитися і грамотніше оборонятися від наших військ. У результаті торішній контрнаступ ЗСУ сповільнився, потім зупинився на порозі довгої війни.

Слід зауважити: генерали ворога навчалися у тих же московських академіях, що й українські генерали. До довгої війни з Україною вони теж не готувалися і не знають, як у цій війні досягти рішучої переваги. Ракетні атаки з повітря та артилерійські обстріли могли вплинути на війну з непокірними сирійськими регіонами. Але атаки на українські міста не спроможні поставити величезну країну навколішки чи знищити українську державу, як би не бажав цього божевільний господар кремля. Утримати захоплені області та фізично приєднати їх до «рашки» загарбнику також не вдасться. Керувати президентськими указами за сотні кілометрів від «нових територій» — лише марнувати час і гроші. Реальність, подана у відчуттях, не дозволить.

Танки і дипломати

Утім, міркування, наведені вище, є поглядом зсередини. Зовні все бачиться інакше. Похмуріше для України.

Міжнародний фронт, сформований для порятунку цивілізації, 2022 року дав «зелене світло» масованим постачанням західної зброї українській армії. Однак згодом цей фронт почав слабшати. І зовсім не від того, що західні країни «втомилися» від України. Більшість їхніх лідерів, полі-тичних і військових, очікували, як і наші громадяни, короткої програми у кіно з торбиною попкорну в руках. А коли сеанс затягнувся, спробували, як вільні люди, встати з крісел і вийти із зали. Та ба! Двері назовні зачинені і, як то кажуть, за вхід – долар, а за вихід – тисяча. Вільних і ситих глядачів такий підхід дратує.

Одна справа приїхати до Києва, під бомбардуваннями сховатися у метро, зобразити Черчилля зразка 1940 року, а потім повернутися додому і стати героєм. Зовсім інша – дивитися кіно під бомбами. Особливо – у довгій війні. Якийсь час квитком на вихід із глядацького залу були чарівні слова «не допустити ескалації конфлікту». Саме про це директор ЦРУ Вільям Бернс півтора роки тому у Стамбулі домовлявся з директором російського сзр сергієм наришкіним. Домовилися про те, що росіяни наші міста бомбардувати можуть, а українці ворожі міста – ні. Принаймні, ракетами та снарядами, які постачають союзники.

США свого слова дотримувалися. Але під тиском Великобританії і, почасти, Німеччини збільшили критерії дальності так, щоб системи залпового вогню могли діставати до Криму та східних областей України. У відповідь на масові ракетні удари по Україні угода Наришкін-Бернс була дезавуйована, а далекобійні ракети точного наведення у дедалі більшій кількості із середини 2023 року все-таки почали надходити на український фронт. Обстріли загрожували відрізати анексований Крим та окупований південь від решти захоплених територій. Суто військовими засобами завадити цьому агресори не могли.

І у хід пішла дипломатія. За допомогою лобі у Вашингтоні вона досягла того, чого не зробили танки. Діючи через прихильників Трампа у Палаті представників та в Сенаті США, вони позбавили Білий дім грошей (61 мільярда доларів), призначених для України. Незважаючи на запевнення республіканців, що на початку нинішнього року Конгрес розблокує ці кошти, досі допомога нашій країні від блокади республіканців не знята. Спікер Палати представників на питання, коли це станеться, відповів, що завдання США не в тому, щоб збільшувати чи зберігати допомогу Україні у масштабах 2022–2023 років, а в тому, щоби поставити нашу країну на ноги. Допомогти організувати власне виробництво зброї та боєприпасів.

У рамках довгої війни відповідь логічна. Але за нарощування російських бомбардувань, спрямованих на повне знищення промислового потенціалу України, блокада республіканців у Конгресі — подарунок агресору, його пряма підтримка. А на ноги нас ставити не треба. Ми (за відчуттями) і без милиць переможемо.

Слава Україні!

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net