№ 52 (22477) четвер 21 грудня 2023 року

Переглядів: 269

Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ: «Якщо зробимо більше, ніж кожен з нас може»

19 грудня у Києві відбулася третя велика пресконференція Володимира Зеленського від початку повномасштабного вторгнення, яка тривала дві години. Глава держави говорив із журналістами про найгарячіші теми останніх днів і місяців. Зокрема, про опір російській агресії, перебіг бойових дій на фронті, основні пріоритети і виклики, з якими Україна зіткнеться у наступному, 2024 році, про відносини з партнерами, військову і фінансову допомогу, загалом про проблеми західної підтримки нашої держави, яка наразі гальмується через внутрішні розбіжності як у США, так і в ЄС. «Укрінформ» зібрав головні тези сказаного Президентом.

Про зброю

«Те, що відбувається з посиленням ППО, — це дуже важливо. Ця зима інша, з викликами, втратами і викликами. Але ми стаємо дедалі сильнішими, потужнішими. Було у мене серйо-зне відрядження. Кілька нових систем Patriot будуть в Україні, захищати нашу державу взимку. Це дуже важливий результат, — зазначив Володимир Зеленський. — Обіцяв не говорити кількість, поки будуть захищати. Але хочу подякувати партнерам. І Patriot, і NASAMS — потужний пакет».

Переглядів: 257

Як новий календар змінить країну

Нема сумнівів, що церковний календар дуже впливає на наше життя, тож питання, які виникають у суспільстві щодо свят та відповідних традицій, не можна залишити без відповідей. У«Вечірньому стрімі» з Василем Самохваловим їх намагалися дати Олександр ТРОФИМЛЮК, ректор Київської православної богословної академії, голова Календарної комісії ПЦУ (на знімку на 3-й стор.), і Лана САМОХВАЛОВА, оглядачка «Укрінформу», менеджерка проєкту «Україна православна».

— Із вересня нинішнього року Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новий календарний стиль, де для обчислення дат свят використовується новоюліанський календар. Через це багато звичних для українців святкових дат змінилися. Нагадайте коротко, як сталося, що були ці два календарі…

Переглядів: 260

Минуле прискорення і майбутня перебудова

Останні роки існування радянської імперії стали часом катастроф. Найбільша з них — вибух четвертого реактора Чорнобильської атомної електростанції у квітні 1986-го. А наприкінці серпня того ж року сталася менша за масштабами подія, про яку зараз згадувати не люблять. За 13 кілометрів від берега за відмінної видимості та сприятливої погоди зіткнулися два судна — пароплав «Адмірал Нахімов» і балкер «Петро Васьов».

Віра в перемогу — ще не перемога

Спільних причин у радянських катастрофах, на перший погляд, нема. Але є ідеологічна підкладка. Країну за вказівкою парті-йних лідерів наприкінці 1980 років намагалися модернізувати за допомогою прискорення та перебудови. Прискорення обіцяло наблизити комунізм, перебудова накреслювала шлях до цього. Але поєднувати два процеси — означало провокувати лихо. Як-от вибух реактора чи зіткнення на морі. Як гірко зауважували тоді, атомний реактор оптимізували, «Нахімов» перебудовувався, а «Васьов» прискорювався.

Переглядів: 255

Наше справдешнє свято

До нас повернулося наше справдешнє Різдво, важлива складова української дуже понищеної автентичної культури…

Серед дитячих споминів нема новорічних святкувань. Втаємничений Святвечір наприкінці грудня, далі – веселе Різдво, посівання, очікувані обдаровування – то були наші свята в дитинстві. Справжні українські свята. Їх чекали, до них готувалися; їх супроводжували врочистість та святошна атмосфера. Вже пізніше, за радянщини, знайшлися на горищі і дідух, і павук, і старі ялинкові прикраси. Святкували разом з усією Європою — і тоді, коли Буковина була складовою частиною Австро-Угорської імперії, й тоді, коли після її розпаду за Сен-Жерменським договором її передали Румунії.

Переглядів: 242

Плюс оперний і філармонія

Ворог нещадно руйнує наше місто, в тому числі й культурні цінності. Серед покалічених — художній, археологічний, морський, літературний музеї, церква Святого Миколая, Будинок вчених, школа Столярського та багато інших об’єктів.

З огляду на збройну агресію проти нашої держави комітет ЮНЕСКО із захисту культурної спадщини цими днями постановив тимчасово взяти під свій посилений захист ще п’ять об’єктів культурної спадщини України. Серед них — будівлі Одеського національного академічного театру опери і балету та Одеської обласної філармонії ім. Давида Ойстраха.

Переглядів: 263

Навічно у строю Небесного війська

У Балтській громаді сім’ям загиблих воїнів-земляків вручили іменні відзнаки, а на центральній площі міста відкрили Алею пам’я-ті зі світлинами полеглих героїв. Цю подію приурочили до Дня Збройних сил України.

Почесні відзнаки «Герой громади» родинам полеглих за незалежність нашої держави у боротьбі із жорстоким російським агресором вручали Балтський міський голова Сергій Мазур, чиїм розпорядженням і запроваджена ця пам’ятна нагорода, і голова Подільської районної військової адміністрації Михайло Лазаренко.

Переглядів: 260

Релігія як зброя

Українська православна церква московського патріархату (УПЦ МП) є географічною філією російської православної церкви московського патріархату (РПЦ МП). Вона отримує директиви з мос-кви і платить субсидії чи податки москві. Вірогідно, протягом тривалого часу, навіть після здобуття Україною незалежності, УПЦ МП була чи не найбільшим платником до бюджету РПЦ МП.

Заради довіри в Україні від початку війни у 2014-у, а зокрема впродовж останніх кількох років від оформлення Православної церкви України, вона часто скорочувала свою назву, промовчуючи додаток «МП» задля кращих зв’язків з громадськістю, оскільки почала втрачати вірних і парафії через постання ПЦУ із Вселенським Томосом та повномасштабну агресію москви у 2022-у. Її лобіст перед Конгресом США прямо збрехав, що вона змінила статут, відмежовуючи себе від москви. Чи таким чином вона не втратила канонічність? Тим не менш, її історія та призначення чи ціль залишилися незмінними. Взагалі довготривалість УПЦ МП у незалежній Україні для закордону виглядала іронією існування незалежної держави.

Переглядів: 265

Пісня у стріли на вістрі

Усе її життя — невтомна праця в ім’я України. І на освітянській ниві, і на полях суспільно-політичних баталій, і на передовій оборони Української церкви, і в обстоюванні громадянських прав та свобод нашого народу — скрізь голос Галини Могильницької був твердим і чутним, а позиція — аргументованою, послідовною й непохитною. Такими ж глибокими і ґрунтовними були її численні виступи у пресі, зокрема й у нашій «Чорноморці».

Своїм словом, своїм чином, своїм, без перебільшення, місіонерством Галина Анатоліївна пробудила зі сну тисячі й тисячі наших співвітчизників, які, наснажені її прикладом, боронять нашу державу на освітянському, духовному і безпосередньо на воєнному фронтах.

Переглядів: 250

Геннадій ЩИПКІВСЬКИЙ

* * *

Накинувся завоювати
Москаль, а запевняв: «брати».
І намагався загнуздати
В свої московські хомути.
 
Як шкірила бандота ікла
І каркав хижо верховод —
Голодна шатія набігла,
Щоб поневолити народ.

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net