№ 50 (22475) четвер 7 грудня 2023 року

Переглядів: 409

Генії провокацій не вмирають

30 листопада у віці ста років помер Генрі Кісінджер, американський дипломат, який вплинув на хід історії кінця ХХ — початку ХХІ століть. Після його смерті у світовій пресі опубліковано багато статей із широким спектром оцінок діяльності цієї людини. Його називають то генієм переговорів, то одним із військових злочинців. Повторювати оцінки фахівців, перераховувати перемоги та поразки Кісінджера у невеликому огляді нема сенсу. Але є обставина, яку ігнорують регулярно.

Мораль і «національні інтереси»

Можна заперечити: політика, тим більше дипломатія, до моралі жодного стосунку не мають. Це напівправда. Якщо половину провини за військові злочини покладати на тих, хто війну розв’язав, а іншу половину — на тих, хто чинить опір нападу, для моралі справді місця нема. Є місце для підрахунку загиблих, зниклих безвісти, біженців та полонених. А також — для загальної суми злочинів. У рамках захисту безпеки та «національних інтересів». Такий «захист» сам собою провокує майбутні війни. І дає роботу дипломатам. Геніям аморальних провокацій. Таким, як Генрі Кісінджер.

Переглядів: 406

Ми — стіна. Ми стоїмо

Звернення Президента України Володимира Зеленського до дня Збройних сил

6 грудня. Сьома ранку. День Збройних сил України. День сильних. День сміливих. День незламних. Чоловіків і жінок. Воїнів. Героїв.

Усіх, хто продовжує боронити державу. І всіх, хто віддав своє життя, аби не віддати України. І саме зараз я йду до Стіни їхньої пам’яті. Багато хто знає, де це, багато хто був там. Ну а тим, хто поки ще не був, варто сходити. Побачити обличчя наших героїв. Зазирнути їм в очі. І просто помовчати. Та в цій тиші подумати. Пригадати. Усвідомити. Порівняти цей ранок і ранок 651 день тому. Як було гучно. І чимало кому було страшно. Але страх програв. І тепер про нас почули всі. Як було важко тоді і як не соромно тепер.

Переглядів: 409

Формула щастя Віри Буяновської

У балтянки Віри Буяновської — своя формула щастя. Міська жителька, яка була далека від сільського господарства, переїхала в село Гольму до коханого. А коли він пішов захищати країну, замінила його — зайнялася фермерством, не покидаючи свого основного заняття — викладання в Балтському педагогічному коледжі. Її життєва історія переплетена війною. Про щоденні труднощі, сміливі рішення та очікування на щасливе повернення чоловіка і піде мова нижче.

«Стовідсотково — з дитинства»

Віра виросла в сім’ї медиків. Батько був військовим лікарем, тому доля одного разу завела їх у Балту. Обоє — Віктор Олексійович і Тетяна Антонівна — з Луганщини, але невеличке місто на півночі Одещини стало для них рідним. За словами Віри, в сім’ї завжди панувала атмосфера любові та демо-кратії: батьки давали право вибору, не нав’язуючи своїх думок. Це стосувалось й обрання професії.

— Я розумію, що діти зазвичай продовжують справу своїх батьків. Нас у батьків троє дівчат, але жодна не стала медиком, не пішла в медицину. Хоча з мене вийшла б хороша лікарка, це я точно знаю. Просто ніхто навіть не натякнув на це. Моя старша сестра Катя, якось повернувшись додому з Києва, із захопленням розповіла мені про своїх знайомих, які навчалися на архітектурному факультеті. Запевнила, що мені як творчій людині це буде дуже цікаво. І я вирішила спробувати. Для мене було принциповим державне навчання, а не за контрактом. Тому обрала художньо-графічний факультет Одеського педагогічного університету. Мені там дуже сподобалося. А про те, що стану педагогом, і не думала. Для мене головною була художня освіта.

Переглядів: 480

Іван ЛЕНЬО: «Час не розмов, а конкретних справ»

Гурт Kozak System ще із 2014 року допомагає Збройним силам України — і виступами, і зборами.

Після повномасштабного вторгнення лідер гурту Іван Леньо приєднався до підрозділу Патрульної поліції у Києві і продовжує служити досі. Водночас, за ці уже більш як півтора року «козаки» грали кожні три дні по концерту: у шпиталях, у бомбосховищах, на прифронтових територіях, за кордоном. До речі, цієї неділі, 10 грудня, гурт запрошує на приголомшливий за енергетикою концерт в Одеській філармонії.

Переглядів: 394

Зробіть подарунок і собі, і нам

Наближаються Різдво Христове і Новий рік. А що за свята без подарунків?!

Маємо гарну пропозицію: зробіть подарунок і собі, і нам — передплатіть «Чорноморські новини» на 2024 рік.

Переглядів: 458

Кодекс мовної поведінки

Про своєрідний кодекс мовної поведінки, який мав би полегшити процес відродження української мови, писав ще чверть століття тому уродженець Одеси Володимир Вітковський. Ставши на початку 1990-х львів’янином, він свою ідею пропагував досить послідовно. Але українці, які об’єднуються радше навколо яскравих особистостей, а не складних для розуміння ідей, не підтримали рух у підказаному напрямку. Шкода, що не знайду публікацій Володимира, але суть написаного пам’ятаю.

Після останнього спалаху всеукраїнської мовної колотнечі, використаної фсб, я чомусь знову пригадав ідею Вітковського. А поштовхом для роздумів стала одна прикарпатська подія.

Переглядів: 404

Так поставало наше військо

З  історії  формування  ЗСУ в  Одеському  регіоні

(Закінчення. Початок у номері за 30 листопада)

14 жовтня 1991 року

Вчора взяв участь у зустрічі в Одеському будинку офіцерів із полковником Віленом Мартиросяном, народним депутатом СРСР від Рівненської області у 1989—1991 рр., заступником голови Руху, першим головою «Союзу офіцерів України» (СОУ). Зустріч тривала 4 години. Мартиросян дуже емоційно розповідав про себе, про свою діяльність і закликав офіцерів вступати до СОУ: «Ми маємо знати — хто є хто, Батьківщина має знати своїх героїв».

Переглядів: 379

У сув’язі з «Чорноморкою»

Катерина Анатоліївні Діордійчук із тих небагатьох, хто працював у нашій редакції ще на Пушкінській.

 А це означає, що в «Чорноморці» вона вже більше півсотні років. Як приїхала дівчиськом з Обжилового до Одеси, так і прикипіла до газети на все життя, ставши її своєрідною візиткою, бо ж завжди — чи у відділі листів, чи на посаді секретаря, чи відповідаючи за комерційно-рекламну діяльність — стояла, так би мовити, на передній лінії взаємовідносин редакції з читачами, дописувачами, відвідувачами, партнерами, а в чомусь навіть берегинею — охоронницею і передавачкою кращих традицій попередників новим поколінням «чорноморців».

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net