№ 49 (22474) четвер 30 листопада 2023 року
Поставити Орбана на місце
Для відмови від консенсусу потрібен... консенсус усіх 27 країн-членів. Утім, Євросоюз має ще опції, щоб приборкати Угорщину.
Минулого тижня Європарламент більшістю голосів дав старт реформі ЄС, ухваливши відповідну резолюцію. Серед ключових положень документа — «розширення кола рішень, що ухвалюються кваліфікованою більшістю голосів, а не одностайно».
Про сушу, море і небо
Учора з робочим візитом Одещину відвідав Президент України Володимир Зеленський. У центрі уваги — безпекова компонента нашого краю.
Глава держави заслухав доповідь командувача оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) «Одеса» Андрія Гнатова щодо загальної оперативної ситуації та ведення бойових дій у межах відповідальності «Одеси». Особливу увагу приділили взаємодії з Повітряними силами та роботі мобільних вогневих груп, які захищають наше небо.
Євроінтеграція без русифікації
#Євроінтеграція_без_русифікації — під таким хештегом науковці, політики, громадські діячі і просто небайдужі б’ють на сполох: українська мова в Україні знову загрожена і ми можемо повернутися до часів сумнозвісного закону «Ківалова—Колесніченка».
Під приводом європейської інтеграції уряд вніс до Верховної Ради законопроєкт №10288, спрямований буцімто на захист національних меншин. Однак поряд із положеннями, що справді захищають права меншин, законопроєкт містить зміни до законів про мову, освіту, медіа, видавничу справу, які звужують застосування української мови й руйнують механізми її захисту. І що найнебезпечніше — після 5-річного перехідного періоду дозволяють масштабну русифікацію телебачення, радіомовлення, аудіо- й відеореклами, книговидання та інших галузей.
Заморозки. Далі — морози чи відлига?
Якою буде зима кінця цього — початку наступного років? Не тільки в сенсі клімату, хоча від нього теж багато залежить, а й у сенсі політичної погоди в Україні та в усьому світі. Щоб не помилитися, спочатку потрібно хором вимовити: «хороше питання». А подумавши, визнати: питання не хороше, а огидне.
«Мінськ-3» не можливий
Із «весняним наступом» наших військ питання, мабуть, вирішене остаточно. Він зустрів перепони практично по всій лінії фронту та перейшов у «пози-ційну війну». Цю реальність необхідно, по-перше, визнати. А по-друге, визначити, як Збройним силам України та всій нашій країні жити в нових умовах. Із визнанням цього факту у нас, начебто, твердий консенсус. Останнім оптимістом в Україні є президент Володимир Зеленський. Але у країні більшість реалістів. Їм зрозуміло: погода в тилу та ситуація на війні можуть змінюватися в один чи інший бік. І треба не чекати на зміни, а бути до змін готовими.
Захоплюючі подорожі рідним краєм
Нещодавно Одеська національна наукова бібліотека презентувала нову книжку доктора історичних наук, професора В’ячеслава Кушніра «Сторінками газет і Фейсбука. Краєзнавство. Публіцистика. Рефлексії».
Презентація, яка відбувалася у відділі рідкісних видань та рукописів ОННБ, зібрала спільноту, пов’язану із краєзнавством — людей науки, представників влади та бібліотекарів, серед яких чимало колишніх студентів В’ячеслава Григоровича. А тим, хто у Кушніра навчався, ким би вони не стали в майбутньому, любов до рідного краю прищеплена на все життя.
Західний світ боїться
Дуже боїться вийти із такого звичного комфорту гарантованої безпеки та стабільного добробуту — у стан, де все це знову потрібно захищати.
Все ще опирається розумінню, що треба знову ставати «дорослими» і відповідальними, приймати складні рішення, бути готовими боротися і, можливо, навіть битися за свої задекларовані цінності та принципи.
Про вулиці, пам’ятники і мир у нашому домі
Під ракетними обстрілами одесити твердо налаштувалися на зміни. В тому числі і на прибирання зовнішніх ознак імперського періоду. Йдеться про перейменування вулиць та знесення одіозних пам’ятників. Але чимала частина містян категорично проти. Бої попереду? Чи можливий інший шлях, мирний? Тобто рух уперед без надмірної категоричності й «ламання через коліно». Бо що доброго у взаємопоборюванні?
Деякі фахівці вважають, що ще ніколи в часи незалежної України патріотичні сили не були настільки розколотими, поляризованими, як оце зараз, після історії з Іриною Фаріон. А це дуже небезпечно, зважаючи на те, що «вісь зла» (росія, Китай, Іран, КНДР тощо) успішно формується, а допомога Україні може істотно зменшитися. Спробуємо спокійно розібратися в тому, як рухатися далі.
Турбота про поранених воїнів має бути пріоритетом держави
На найближчому засіданні ТСК щодо лікування та реабілітації військових, яку очолює Юлія Тимошенко, планується ухвалення чотирьох важливих рішень, що стануть початком кардинальних змін у системі воєнної медицини. Про це повідомила голова партії «Батьківщина» в ефірі телемарафону, розповідаючи про перші результати роботи ТСК.
«Перше — це приведення обсягу фінансування для харчування наших поранених, які лікуються в комунальних лікарнях і госпіталях, до рівня стандартів НАТО. Сьогодні, на жаль, фінансування недостатнє і воно організоване неправильно. Хоча й допомагають у цьому волонтери, місцеві органи влади та фермери», — зазначила Юлія Тимошенко.
Наводила «шахеди» на Одесу
Контррозвідка Служби безпеки України затримала в Одесі ще одну учасницю агентурної мережі головного управління генштабу збройних сил росії (більш відомого як гру), яка діяла у нашому місті.
Зловмисниця передала агресору десятки геолокацій, де, за її переконанням, нібито базувалися підрозділи ЗСУ.
Найсмертоносніший — червень 1933-го
До 90-х роковин Голодомору-геноциду 1932—1933 років Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАНУ оприлюднив результати наукових досліджень демографічних втрат нашої країни. Загальні демографічні втрати, зазначається на офіційному сайті наукової установи (https://idss.org.ua/index), складаються з утрат через надсмертність і втрат ненародженими.
Втрати через надсмертність — це різниця між загальним числом смертей під час голоду та їх очікуваною кількістю, яка могла бути за умови відсутності голоду. Тобто втрати через надсмертність враховують не всю кількість померлих, а її надлишок унаслідок голоду.
Технологія Голодомору
Триває збір доказів про плани путіна щодо умисного голоду в Україні
Є щось символічне в тому, що напередодні чергових роковин Голодомору-геноциду стало відомо про пошук доказів щодо причетності президента росії володимира путіна до створення умов для умисного голоду в Україні ще напередодні «великого вторгнення».
Правозахисники з міжнародного альянсу Global Rights Compliance зібрали докази, які свідчать: важливою метою росі-йських окупантів були запаси українського збіжжя, існував план розкрадання продовольства у безпрецедентних масштабах.
Так поставало наше військо
З історії формування ЗСУ в Одеському регіоні
6 грудня відзначатиметься чергова річниця створення Збройних сил України, які вже десятий рік поспіль боронять нашу землю від лютого рашистського ворога. У ці дні ми особливо славимо наших захисників та захисниць і водночас згадуємо, як 32 роки тому створювалися ЗСУ, попри шалений опір з боку залишків радянської імперії, яка трансформувалася в нинішню рашистську орду. Процес формування ЗСУ був і залишається таким же драматичним, як і вся історія незалежності України.
Пропонуємо нашим читачам спогади давнього друга й автора газети Олексія Воловича (на знімку) про деякі моменти формування ЗСУ в Одеському регіоні, до яких він був особисто причетним. Ці спогади охоплюють період з осені 1991-го по зиму 1992-го й базуються на його щоденникових записах, які нині вже можна розглядати як історичний документ.
Храм планети — Кам’яна Могила
Серед азовського степу, мов на долоні, височіє кам’яний пагорб. У його гротах є безліч наскельних малюнків стародавніх людей, які проживали та кочували українським степом тисячоліття тому. Камені лежать один на одному на піщаній подушці, що відблискує золотом від променів сонця.
Це місце — неподалік Мелітополя, що на Запоріжжі. А називається воно Кам’яною Могилою або Шу Шун, що в перекладі з мови шумерів означає «Рука Цариці» (напис був накреслений великими, до одного метра заввишки, знаками на одній із плит Камяної Могили). Пам’ятка геології та археології світового значення.
Кам’яна Могила — єдине місце, де на малій площі зосереджена велика кількість малюнків, датованих широким історичним діапазоном — від пізнього палеоліту до Середньовіччя (20—16 тисячоліття до н.е. — ХІ—ХІІІ століття н. е). Для древніх мешканців приазовських та причорноморських степів вона була святилищем. Також це місце було Світовою горою, на кшталт гори Олімп.
За наскельними малюнками Кам’яної Могили вчені простежують багато аналогій з малюнками відомих об’єктів Італії, Іспанії, Азербайджану, Казахстану, Швеції, Норвегії та ін. Варто відвідати музей «Первісного мистецтва Кам’яної Могили» на території заповідника, який має унікальну колекцію експонатів.
1:0 на користь робінії, або Чому вже зараз слід перейнятися, як інвазійні рослини змінюють нашу природу
За кілька останніх століть більш ніж 37 тисяч видів флори і фауни люди заселили поза межі їх природних ареалів. Майже десята частина з них стали інвазійними і шкодять новим домівкам. Чужорідні рослини і тварини — одна з головних причин, чому скорочується біорізноманіття на планеті, вони негативно впливають на продовольчу безпеку й загрожують здоров’ю людини. Щорічні збитки для світової економіки через це оцінюють у $420 млрд. Такі дані можна знайти у вересневому звіті Міжурядової науково-політичної платформи з біорізноманіття й екосистемних послуг для ООН.
Тоді як одні держави борються з поширенням агресивних чужинців, в Україні спочатку запроваджують, а за кілька місяців скасовують заборону використовувати 13 інвазійних видів дерев для відновлення лісів. Цей документ науковці називали одним з небагатьох справді природоохоронних здобутків останнього року.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206