Переглядів: 345

О дивний новий світ

Та підвищена увага, з якою у світі стежили за американо-китайським самітом у Сан-Франциско, стала черговим доказом того, як усі ми зацікавлені у стабілізації і віримо — хай для цього й нема об’єктивних політичних підстав — що якщо президент Сполучених Штатів і голова КНР про щось серйозне домовляться, епоха конфронтації відійде у минуле.

А проте, сам той факт, що декларування готовності домовлятися й розмовляти надалі вже сприймається як важливий результат, також є свідченням глибини розбіжностей, які існують між світами — умовним світом демократій й умовним світом диктатур (умовними, тому що «попутники» з іншим політичним устроєм є у кожному з ворогуючих таборів). Насправді кількість і глибина розбіжностей із принципових питань є настільки серйозною, що радше нагадує передвоєнну атмосферу — ту, яка у ХХ сторіччі була перед Першою і Другою світовими війнами. І це ми говоримо про китайсько-американські відносини в тіні Тайваню. Про американо-російські стосунки на тлі війни в Україні я вже й не згадую. Отже, чи є реальні шанси розв’язати всі ці проблеми шляхом діалогу? Навряд. А шляхом війни?

Але війна, яка, можливо, була б найкращим виходом для диктатур, якщо вони вже не можуть переконати демократії жити за своїми правилами, принаймні не втручатися, коли диктатори хочуть довести своє право за допомогою сили, теж виходом не виглядає. Просто тому, що це буде ядерна війна — і це добре усвідомлюють в обох таборах.

Саме тому ми й опинилися у цьому дивному гібридному світі. Світ демократій готовий опиратися світу диктатур, але так, щоб не потрапити у відрите пряме протистояння. «Колективний Захід» підтримує Україну, але так, щоб у жодному разі не стати учасником конфлікту. Всі погоджуються із тим, що росію потрібно перемагати на українській території, але так, щоб війна не перейшла на міжнародно визнану територію росії, і так, щоб західна зброя не була використана на цій території у жодному разі. Сама росія також приймає ці правила гри — хоча начебто й анексувала українські регіони, але холоднокровно спостерігає, як західна зброя знищує її військових на Донбасі та в Криму.

Кожна нова війна стає полігоном для наступного конфлікту. Другий конфлікт навколо Карабаху відкрив епоху застосування дронів — й от уже спочатку Україна, а потім і росія почали застосовувати цю зброю проти ворожої інфраструктури. Росія при цьому фактично випробовує у своїй війні дрони з Ірану, при цьому сам Іран намагається зрозуміти, як його зброя може бути застосована на Близькому Сході. Але й у протистоянні з Ізраїлем Іран намагається не виступати самостійно, а використовує у війні свої «проксі-армії» терористів… І це — тільки початок протистояння наступних десятиріч.

Коли ми стежимо за зустрічами світових лідерів, то підсвідомо прагнемо, щоб вони своїми домовленостями повернули нас у недавнє минуле, де такої турбулентності, здається, не було. Звісно, у минуле хотіли б повернутися всі — тільки у різні часи. Путін — у 1991 рік, коли ще був Радянський Союз, українці — у 2014-й, коли ще не було вбивств на Майдані й війни, Сі Цзіньпін — в епоху китайської економічної могутності. Але водночас усі ми прекрасно розуміємо, що в минуле повернутися шансів нема. Ми можемо тільки побудувати майбутнє.

І варто усвідомити, що ми будуємо його у цьому гібридному світі, в якому росія фактично вже зруйнувала повоєнне міжнародне право і сталість кордонів у Європі (а в Азії чи в Африці такого права й так особливо не було). За результатами війн і конфліктів, поза сумнівом, виникнуть нові правові норми. Але для того, щоб взяти участь у їх створенні, нам потрібно вижити, відбитися і перемогти. Так, нам потрібно вижити у гібридному турбулентному світі. І так, правила гри в цьому світі остаточно будуть залежати від того, як ми відіб’ємося. Бо історично Україна стала першою країною в Європі, частина території якої після закінчення Другої світової анексована іншою державою.

Тож наше завдання — рухатися вперед, а не очікувати повернення у відносно безхмарне минуле. Наше завдання — усвідомити, що головний іспит, який ми складаємо, — це іспит на виживання й збереження держави й нації, а не на торжество справедливості (бо справедливості можна дочекатися тільки тоді, якщо виживеш). Наша війна — одна з перших, однак зовсім не остання в цей період турбулентності, й тому коли ми потрапимо на периферію світової уваги (а це обов’язково станеться на тлі інших конфліктів), маємо це зробити вже як країна, на території якої закінчаться військові дії.

Саме тому, що напад на нас був ніби вистріл зі стартового пістолета історії, ті, хто на нас напав, будуть учасниками багатьох нових конфліктів і поступово де-градуватимуть у цивілізаційному протистоянні. Наше головне політичне завдання — стати свідками цієї деградації, а не виснажуватися разом з нашим ворогом. Наше головне дипломатичне завдання — зробити так, щоб ворога не виснажували тільки нашими руками.

Ми можемо досягти успі-ху, якщо усвідомимо, у якому світі насправді живемо і яку роль відіграватимемо — не з точки зору наших бажань, а з точки зору наших можливостей. Так, це буде дуже дивний світ — і довго ще несправедливий. Але оскільки диктатури не зможуть почати велику війну на зникнення людства, рано чи пізно вони таки програють демократіям у цивілізаційному змаганні. Це закон історичного розвитку.

Це те, що й буде нашою справжньою й остаточною перемогою.

Віталій ПОРТНИКОВ.

Джерело: https://zbruc.eu/node.

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net