Ювілейна імпреза Івана Козирода
З нагоди 100-річчя від дня народження відомого мистецтвознавця, художника, педагога і колекціонера Івана Івановича Козирода 13 жовтня, у переддень ювілею, в Одеському музеї західного і східного мистецтва відбудеться відкриття творчої ретроспективи митця. Виставку ініціювала обласна організація Національної спілки художників України у партнерстві з музеєм.
Івана Івановича називають «людиною-легендою», «людиною-епохою», адже його пам’ять зберігає як творчі, так і руйнівні, трагічні події історії, що визначали долю цілих народів — колективізацію і голодомори, Другу світову війну і повоєнну відбудову, учасником яких він був.
Після одруження у 1958 році розпочинається одеський період життя Козирода. Спершу працював старшим інспектором з питань культури та музейної роботи обласного управління культури, водночас навчаючись на заочному відділенні факультету мистецтвознавства Інституту живопису, скульптури й архітектури імені І.Ю. Рєпіна в Ленінграді (закінчив у 1961-у). Свого часу молодий фахівець висунув ідею поетапного розширення мережі дитячих художніх шкіл спочатку як художніх класів при дитячих музичних школах, результатом чого стало відкриття у 1960-у таких класів в Ізмаїлі й Білгороді-Дністровському.
Народився Іван Козирод 14 жовтня 1923 року в селі Сахновщина (нині — селище, райцентр) на Харківщині в сім’ї залізничника і був наймолодшим серед дванадцяти синів. Війну закінчив у 1945-у за 120 кілометрів від Берліна, був двічі поранений. У 1946-у вступив у Харківське державне художнє училище, де його наставниками були Василь Забашта, Микола Сліпченко і Лев Фітільов. «Після закінчення навчання у 1951-у мене скерували у Білгород-Дністровське педагогічне училище викладати малювання, кольорографію та методику цих дисциплін, — згадує ветеран. — Мені вдалося поставити навчання на професійну основу: замовили мольберти, подіуми, з Одеського художнього училища виписали гіпс, організували методкабінет, який визнали базовим для педагогічних закладів півдня України».
Наступний етап діяльності Івана Івановича пов’язаний з двома закладами: Одеською державною картинною галерею (нині — Одеський національний художній музей) та Одеським державним художнім училищем (нині — Одеський художній фаховий коледж ім. М.Б. Грекова). У музеї він кілька років обіймав посаду заступника директора з наукової роботи. Якщо праця у цій установі була лише епізодом у трудовій біографії, то училище стало його другою домівкою на 52 роки (до 2014-го).
У 1966-у Іван Козирод очолив один з найпрестижніших культурних закладів міста — Одеський музей західного і східного мистецтва, яким незмінно керував упродовж восьми років. Тут знову надаймо слово йому самому: «Найголовнішим і найстрашнішим для мене була реставрація музейної споруди, яка тривала кілька років. У той період я запросив і відомого реставратора Степана Чуракова з Музею імені Пушкіна в Москві, який відреставрував кіль-ка полотен старих майстрів, зокрема Я. Йорданса, пізніше — Ф. Хальса. Тоді ж при музеї наш науковий співробітник Олег Соколов організував клуб «Музика, колір і слово» імені Чюрльоніса, який розвивав ідею синтезу мистецтв. У мене досі зберігається значок клубу, подарований сестрою Мікалоюса Чюрльоніса, відомим музикознавцем Ядвігою Чюрльоніте». А ще займався науковою роботою, результатом чого стало видання в середині 1970-х каталогу та путівника по музею.
Іван Козирод сприяв становленню таких відомих митців, як Степан Химочка і Ростислав Палецький, чиї роботи також зберігаються в його колекції.
Коли в 1966 році було засноване Українське товариство охорони пам’яток історії і культури, Івана Івановича обрали заступником голови обласного відділення. На початку 1970-х він зацікавився творчістю М. Жука, що втілилося у видання у співавторстві із С.С. Шевельовим першого в повоєнний період альбому про видатного модерніста (Київ, «Мистецтво», 1987). Крім зацікавлень творчістю Жука і Палецького, про яких він писав в обласній та всеукраїнській пресі, зокрема в журналах «Образотворче мистецтво» та «Україна», опублікував і низку досліджень в одеській періодиці про А. Ждаху і Є. Столицю.
Із 2005 року Іван Козирод є членом НСХУ, учасником багатьох художніх виставок. На анонсованій представлені 40 творів мистця у техніках акварелі та олійного живопису, що охоплюють півстолітній період — початок 1950-х — 2000 роки. Як живописцеві йому притаманний український національний романтизм у пленерній інтерпретації, витоки якого — у творчості С. Васильківського, П. Левченка, Є. Столиці та представників одеської школи кінця ХІХ — першої половини ХХ ст.
Ретроспектива організована за активного сприяння родини митця — доньки Ганни і сина Івана Козиродів. Куратор — Едуард Пороник. Орієнтовно виставка працюватиме до 14 листопада.
Володимир КУДЛАЧ,
художник, мистецтвознавець,
член НСХУ, НСЖУ,
координатор і співкуратор проєкту.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):
- на 1 місяць — 50 грн.
- на 3 місяці — 150 грн.
- на 6 місяців — 300 грн.
- на 12 місяців — 600 грн.
- Iндекс — 61119
суботній випуск (з програмою ТБ):
- на 1 місяць — 40 грн.
- на 3 місяці — 120 грн.
- на 6 місяців — 240 грн.
- на 12 місяців — 480 грн.
- Iндекс — 40378
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
