Переглядів: 389

Не той тепер Миргород. Та й Одеса не та...

У роки, коли Павло Тичина писав «Пісню трактористки», перефразовані рядки з якої винесені у заголовок, а це був страшний 1933-й, ні в Миргороді, ні в Одесі більшість люду навіть у снах-жахіттях не бачила загрози від «старшого брата» — росії.

Ба більше, навіть після анексії Криму й окупації частини Донецької та Луганської областей у нас, на Одещині, був великий відсоток тих, хто вважав росію величною і гідною наслідування, потужною наддержавою.

24 лютого 2022-го привело до тями багатьох. Це було, як на мене, щось на кшталт порятунку людини, якій запаморочилося в голові й без добрячого ляпасу вона не опритомніє…

Але якби все обійшлося ляпасом...

Після прицільних бомбардувань по летовищах, прикордонних заставах і нафтобазах «старший брат» (росія, начебто, вона, тобто жіночого роду, але чомусь називає себе «братом») до Одеси був досить поблажливим. Мабуть, у рф сподівалися, що ввійдуть сюди парадом, що зустрічатимуть хлібом-сіллю, мацою, мамалигою, шурпою і всіляким іншим розмаїттям страв, на який багатий наш край.

Та щось пішло не так. Одесити, як і жителі всіх куточків України, взяли до рук зброю і сказали: «Іди геть, бо стрілятиму!».

Зрозумівши, що бенкету на честь загарбника Одеса не готує, той вирішив знищити все, до чого змогло долетіти його смертоносне залізяччя. А передусім те, що забезпечує нам можливість жити й працювати: енергетичні об’єкти, шляхопроводи, склади з продукцією. І — порти.

Неспроможні здолати незламний дух українського воїнства «непереможні» з «другої армії світу» взялися бравурно воювати із… зерном.

Останні дні для Одещини особливо болісні, бо вони, оті «шахеди», летять і летять по наших зерносховищах, елеваторах, портах…

На жаль, не всі ракети і «мопеди» наші захисники можуть знищити. Є влучання, є інфраструктурні втрати. Одне слово — війна.

І тут Одеса, яка, на жаль, і досі таки має певний сентимент до рашки, мене дещо втішила. Виявляється, з-поміж нас таки більше тих, хто вважає, що столиця нашої держави (не буде її — не буде й держави) важливіша за свою, умовно кажучи, хату.

Але є й тривожні речі. Відсоток тих, кому «важко відповісти», на мою думку, зашкалює. Як і майже 39 відсотків тих, хто знає про ухиляння/ухилянтів від захисту рідної землі.

Втім, судіть самі. Цифри, а це результати соці-ологічного опитування проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва впродовж 10—21 липня 2023 року, та оцінки експертів — нижче.

У рамках дослідження громадської думки на Одещині було опитано 708 респондентів віком від 18 років. Вибірка є багатоступеневою із застосуванням випадкового відбору населених пунктів на перших етапах та квотним відбором респондентів на заключному етапі. Вибіркова сукупність відтворює демографічну структуру дорослого населення Одеської області станом на початок 2022-го. Максимальна випадкова похибка вибірки не перевищує 3%. Водночас, слід зважати на систематичні відхилення вибірки через вимушену міграцію мільйонів громадян, спричинену російсько-українською війною.

Як бачимо, підкреслюють соціологи, 60,6% респондентів не погоджуються із твердженням, що використання систем ППО для захисту Києва є на шкоду Одещини. Лише 13,9% відсотка опитаних повністю чи частково воліло б більшого захисту для Одеси, аніж прикриття столиці. Більше чверті респондентів — 25,4% — не визначилися щодо цього питання.

Ще одна тема, яка потребує вирішення як на державному, так і на міжнародному рівнях — яким має бути фінал нинішньої війни, розв’язаної рф проти України.

На які компроміси готові українці? Ось як, ґрунтуючись на результатах опитування, вважають жителі Одещини.

Як бачимо, угоди щодо миру, який не відповідає інтересам України, є неприйнятними для 47,6% респондентів. Згодні на поступки лише 12,8%. І, знову ж таки, маємо величезний відсоток тих, хто не визначився — 39,7%.

Майже стільки ж — 39,6% респондентів — не визначилися, чи зможе Україна захистити свої права у випадку затяжної війни. Тих, котрі вважають, що чим довше триватиме війна, то менше шансів, що вона завершиться на умовах України, маємо 21%, але опонентів такої думки більше — 39.3%.

І, нарешті, про компроміси. На будь-які компроміси з росією згодні 6,6% наших земляків. Більше третини — 37,3% — готові на деякі компроміси, Майже половина — 44.6% — вважає, що війна може припинитися лише у разі перемоги. Не змогли визначитися щодо відповіді 11,4%.

Відповідь на перше питання, зауважують соці-ологи, підтверджує високу національну свідомість та бажання захистити інтереси країни: 47,6% погоджуються, що мир, який не відповідає інтересам України, є неприйнятним. Наступне питання — про тривалість війни — показує песимізм щодо шансів на успішне її завершення на умовах України. Останнє питання, яке відображає ставлення до можливості компромісів з росією, засвідчує, що більшість — 82% — відмовляється від ідеї будь-яких компромісів або підтримує обмежені поступки.

А насамкінець — думки наших земляків, які знаються на питаннях як внутрішньої, так і зовнішньої політики.

Наталя ДИБА, завідувачка відділу міжнародних проєктів Одеської національної наукової бібліотеки:

— Вважаю, опитування задля визначення громадської думки, особливо щодо питання, чи може Україна йти на компроміси з росією заради припинення війни, є дуже важливим, гостро актуальним. Як сказав хтось із популярних коментаторів, війна закінчиться на полі бою і за столом перемовин. Але однозначно: наші території не можна віддавати.

Щодо відсотка тих, кому важко відповісти на те чи інше питання, то я особисто вважаю, що це прошарок людей, які «причаїлися» і чекають, чим усе закінчиться. З огляду на те, що нині більшість громадян України відкинула колишню проросійську позицію і не сприймає її, то ті, хто причаївся, не наважуються оприлюднити свої справжні міркування. Навіть прийнявши зовні «вишиванкову» риторику, глибоко в собі все ж вважають, що «какую страну развалили». На жаль, знаю велику кількість таких екземплярів. Як правило, всі вони прихильники церкви «мацьковського» патріархату..

І все ж, як реаліст, думаю, що компроміси, на жаль, будуть. Політики це здатні зробити, а громадянське суспільство, ще раз таки — на жаль, не досить активне у цьому питанні, що й засвідчує відсоток тих, кому важко відповісти.

Аналізуючи результати опитування, бачу великий поділ суспільства на два табори: на активний, якого побільшало, та пасивний (приклади — родини, колективи, які віддзеркалюють суспільство).

Підтримую останній флешмоб Юлі Городецької «х*й вам, а не Одесу». Саме тому залишаюсь тут, в Одесі.

Сергій БРАТЧУК, речник української добровольчої армії «Південь», голова громадської ради при Одеській ОВА:

— Найголовніше, що ми бачимо у результатах цього опитування, то це зростання рівня національної самоідентичності жителів Одеси, усієї Одещини. Як у нас кажуть, багато хто «ложился спать 23 февраля, а прокинувся 24 лютого».

Тепер національні свідомість і єдність ґрунтуються на спільних інтересах Перемоги і миру. Підкреслю: спочатку Перемоги, а потім — формування умов мирного процесу.

Підготувала Ольга СІРА.

Цей матеріал підготовлено у рамках проєкту Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, що здійснюється за підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні. Тут представлені винятково результати дослідження авторів. Вони не обов’язково відображають позицію Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні.

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net