Тут починається шлях до зірок

— Наша мета — підтримувати тих, хто опинився у складній життєвій ситуації, — розповіли кері-вники центру. — На Одещину прибули тисячі переселенців з інших областей України, які постраждали від бомбардувань або залишили свої домівки на захоплених окупантами територіях. Тут вони знаходять притулок, одержують безкоштовне харчування, психологічну, медичну, гуманітарну допомогу. Створено хаб для підлітків, що включає освітні, розвиткові, дозвільні заходи, профорі-єнтацію, арт-терапію, пізнавальні екскурсії, які становлять частину емоційної культури освіти.

Щодо пізнавальних екскурсій, то вони були за-пропоновані як дискурси просвітницького туризму ще у 80-х роках минулого століття і проводилися кандидаткою філософських наук, доценткою Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Галиною Паламарчук.

— Особливість сучасного, воєнного, періоду для українських дітей полягає в поєднанні знань із моральністю (добротою) — це прищеплює підростаючому поколінню мудрість. Комунікація та розуміння в спілкуванні вимагають професійного знання, і кожна дитина фактично бачить себе в якійсь парадигмі, — наголошує сьогодні Галина Паламарчук. — Вибираючи професію, треба знайти критерії, які поєднали б розум з добротою, виховували б гуманне ставлення і до суспільства, і до природи — й таким чином були б скеровані на людяність та ефективність. В освіті вже з античності великого значення набуває філософська культура як загальна канва або схема роздумів щодо спілкування в сенсі колективного пізнання мистецтва (інтегративно), науки (диференційовано) та техніки (вибірково).

Серед найцікавіших пізнавальних екскурсійних маршрутів Одесою пріоритетною є екскурсія до астрономічної обсерваторії ОННУ ім. І.І. Мечникова. Під час екскурсій територія обсерваторії перетворюється на майстерню опанування знаннями, вважає пані Галина.

Космічний лекторій

Одеська обсерваторія народилася 1871 року. До наших днів збереглася старовинна будівля, що у парку Тараса Шевченка. Особливий інтерес викликає павільйон з куполом, де встановлено телескоп американської фірми «COOKE&SONS», придбаний ще у 1886-у на кошти одеського мецената Іванова. «Дідусь» астрономічної диво-техніки й до нині перебуває у відмінному стані, і якщо зазирнути в окуляр телескопа, можна вивчати зоряне небо, планети і нашого найближчого сусіда — Місяць.

На території обсерваторії обладнано планетарій, створено кілька експозицій, що розповідають про космос, космічні ракети та космонавтів. Креативні одесити придумали тематичні локації, цікаві екскурсантам різного віку.

Так, справляє враження встановлений у 2018 році найбільший в Україні макет багаторазової космічної системи «Енергія — Буран». Відкриття експоната було присвячено 110-річчю від дня народження академіка Валентина Петровича Глушка (1908 — 1989) — одного з піонерів ракетно-космічної техніки, генерального конструктора «Енергії». Цей учений — родом з Одеси!

Поруч — стенд, присвячений науковому судну «Академік Сергій Корольов». Нагадаємо: цей «корабель космічного флоту» збудували у Миколаєві, на Чорноморському суднобудівному заводі. Із 1971 по 1991 роки «плавучий НДІ» здійснив 22 науково-дослідні рейси! Портом приписки у нього була Одеса.

Експозиція «Парад планет» — це своєрідна алея куль-макетів на підставках: вони розміщені на відстані одна від одної у відповідному масштабі й дають можливість наочно уявити, наскільки далекою є кожна планета нашої системи від зірки на ймення Сонце. Поряд — телескоп просто неба, за допомогою якого можна розглянути сонячні плями.

Космічна фотозона викликає захоплення у дітлахів: «умовні» двері в кабіну зорельота, а в дверному отворі — «манекен» космонавта Юрія Гагаріна... Поруч — портретна галерея космонавтів України, що розповідає про 19 наших співвітчизників, які у різні часи побували у космосі. Виявляється, Україна — на третьому місці у світі за кількістю сміливців, що здійснили політ на космічному кораблі!

У «космічному лекторії» для екскурсантів проводяться авторські огляди з різних тем астрономії та космонавтики. Автори оглядів — вчені-астрономи, викладачі університету, тому інформація — найдостовірніша та найцікавіша.

А на лекції в цифровому планетарії над головами екскурсантів розсипається зірками нічне небо, висвічуються зодіакальні сузір’я і викреслює свій маршрут Чумацький Шлях... Захоплюючі фільми у форматі 3D розповідають про особливості кожної із планет Сонячної системи, показують «вогняну кухню» Сонця, протуберанці — гігантські фонтани розпеченого газу, що вивергаються з надр нашого світила... А ще тут можна подивитися на нашу Землю «збоку» — побачити блакитну планету з космосу.

Працівники обсерваторії давно мріяли про планетарій, шукали оптимальний шлях для його створення. Будівлю з куполом звести було непросто і недешево. Однак на допомогу прийшли сучасні технології: недорогий і нескладний у збиранні купольний будинок — це ноу-хау університету. Споруда виявилася ідеальною для розміщення планетарію — 7 метрів у діаметрі, місткість — 50 осіб. Допомогли його придбати і встановити кілька заможних міських організацій, а сучасне обладнання було отримано за міським грантом.

Славетні імена

Наш екскурсовод Михайло Іванович Рябов — викладач університету, кандидат фізико-математичних наук — розповідає чимало цікавих подробиць з історії обсерваторії. Наприклад, на початку 1920-х одесити настільки були захоплені астрономією, що в місті організувалися аж три аматорські астрономічні товариства. Молоді люди власним коштом обладнали свої маленькі обсерваторії. В одному з таких товариств почав свій шлях в астрономію вже згаданий нами академік Валентин Глушко, а ще — Георгій Антонович Гамов, фізик-теоретик, астрофізик, який народився в Одесі, а з 1940 року жив в Америці, був членом Національної академії наук США.

Одеса подарувала світові чимало видатних астрономів. Серед них — професор Володимир Платонович Цесевич (1907 — 1983), який майже 40 років завідував кафедрою астрономії Одеського університету, працював як директор обсерваторії та сформував наукову школу дослідників змінних зірок. Саме він організував в обсерваторії виробництво телескопів. Тут виготовили 40 телескопів невеликого розміру та три великих, які досі працюють в обсерваторіях Грузії, Словаччини й України. У найближчих планах університету — створення музейної експозиції, яка розповідатиме про цю досі невідому широкому загалові сторінку обсерваторської біографії.

Залишив про себе добру пам’ять й одесит Йосип Андрійович Тимченко — талановитий механік, винахідник, науковець (1852 — 1924). Він сконструював програмний механічний пристрій для стеження за рухом небесних тіл по орбітах, який успішно використовувався в обсерваторії.

Упродовж багатьох років університетська обсерваторія була одночасно центром розвитку астрономічної науки і «навчальним центром» для студентів кафедри астрономії. Сьогодні обсерваторія живе як «суспільна ініціатива». Війна призвела до гірких змін: зруйнувалися перспективні плани розвитку університету, кафедра астрономії трансформувалася у «кафедру фізики та астрономії».

І все-таки — життя триває! Бо молоді талановиті астрономи, незважаючи ні на що, як і раніше, народжуються на українській землі.

Отже, Одеська астрономічна обсерваторія чекає на нові зустрічі з молоддю. Може, саме тут будівничі майбутнього знайдуть свою доленосну точку відліку.

Наталія ХРИСТОВА,
Олена КУРАСА.