Дивослово
Мова народу — його дух,
а дух народу — його мова.
Вільгельм ГУМБОЛЬДТ.
«Дивослово». Лише так можна було назвати цей проєкт Одеської національної наукової бібліотеки — мовно-літературну вітальню, відкриття якої відбулося 2 квітня у читальній залі, що на вул. Філатова, 1.
А ще — дивосвіт, у якому чи не кожне слово — дивна дивниця й дивовижа, дивина й дивогляд. І диво дивне, як лишень вижила наша мова, бо ніщо живе не могло б лишитися таким, якби уподовж століть зазнавати таких катувань і мук, і знущань, і вбивства, до яких вдавалася російська імперія з маніакальною метою знищити нашу мову, а відтак і нас, українців — це відбувається і тепер на тимчасово захоплених ними територіях. А вона знову й знову оживала, відроджувалася, розквітала, як щовесни відроджується природа, тому що мова наша — це те, що не можливо знищити, не можливо забути, коли навіть люди, котрі вік свій прожили в чужомовному оточенні, а потраплять у рідномовну стихію чи навіть українське слово зачують, у тій же хвилі пам’ять починає видобувати для них ще й ще рідних слів, немовби дрівець у ще слабеньке вогнище, щоби розгорялося воно, освітлювало той шлях людини до її ріднизни. А саме звучання рідної мови, музика того звучання викликає в душі щем і розчулення, а бува, що й сльози, якщо є душа і не камінь — серце.
Тож недарма цю мовно-літературну вітальню назвали так поетично, так ніжно і з такою любов’ю: «Дивослово». Та й де ж іще, як не тут, в оточенні книжок, словників — що, безперечно, лише сприятиме швидшому просуванню до мовного комфорту — могло б зродитися таке згромадження, таке братство: тих, котрі ще не знають уповні української мови, але хочуть знати всі її таємниці (хоча будь-яку мову неможливо до решти вивчити), з тими, для кого вона завжди була рідною або стала для них близькою. Одні — вчаться, пізнають її особливості, інші — радо передають їм свої знання. Передають колорит мови, її невичерпне лексичне багатство, фразеологічні перлини, особливості побудови речення в літературній та живій розмовній мові, бо все це неабияк різниться від москвинських мовних стандартів.
Та от біда: розмовляють двоє українців рідною мовою, підходить третій, знайомець чи ні, зі своєю російською, й одразу ж українці, чи бодай один з них, також переходить на москвинську. Ситуація абсолютно типова, а позбутись цієї поганої звички дуже важко. Отут вже точно можна сказати: пороблено, чи що, нашим людям? З виду наче патріоти, а де ж їхня свідомість, де національна гідність? До того ж, тут прихована вельми серйозна небезпека: чи схочуть носії російської мови вивчати українську, бачачи таке ставлення українців до рідної мови? Не кажучи вже про інше: якби ті двоє українців продовжували свою розмову рідною мовою у присутності співрозмовника з москвинською, вони, цілком можливо, створили б для нього стихійний урок. Немало є людей, носіїв російської, котрі хотіли б вивчити українську, а декотрі навіть просять розмовляти з ними державною мовою.
Отож тут їм, без сумніву, буде захопливо всякчас чути питомні українські слова та застосунки, глибше пізнавати державну мову під вмілим проводом фахівця — а це колишня викладачка української мови у ВНЗ, культурологиня Тетяна Ананченко (на знімку), а також інших знавців — хто лишень забажає поді-литися мовними скарбами і надбанками, якими володіє, та власним досвідом, як віднайти шлях до тих скарбів та як ними користуватися, щоби й іншим була користь від того. Як поділився на першій зустрічі своїм досвідом інженер Сергій Малахов, котрий починав на мовних курсах при бібліотеці ім. Михайла Грушевського, й тепер досить пристойно володіє українською, хоч поки що важкувато дається усне мовлення, — легше прочитати написане. А також завдячує працівникам ОННБ, які допомагали не лише в пошуках потрібної літератури, а й особистим спілкуванням. З усього дійшов висновку, що у цій справі мусить бути постійна копітка робота над собою.
Мистецтво вільного володіння мовою є дуже важливим у роботі екскурсоводів, підкреслив краєзнавець, член громадської організації «Асоціація гідів Одеси» Антон Гриськов, висловивши таку пропозицію: заснувати при проєкті «Дивослово» науково-методичний центр гідів-екскурсоводів.
Під час цієї зустрічі Тетяна Ананченко провела коротке вступне практичне заняття, з якого присутні довідалися дещо цікавого. Розповіла і про десятки варварських указів та постанов, і про ті репресії, яких зазнавала українська мова та її носії, коли заборонялися навіть окремі слова й усе робилося для того, аби цілковито уподібнити нашу мову до москвинської, а відтак і зовсім знищити.
Мовно-літературна вітальня «Дивослово» запрошує на свої зустрічі-навчання щосереди на 14.00 за вказаною адресою.
Роман КРАКАЛІЯ.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
