№ 16 (22441) четвер 13 квітня 2023 року

Із звернення Президента України Володимира Зеленського

Ми зараз на такому етапі війни, коли важливо і нашому суспільству, й партнерам не втрачати відчуття шляху, яким маємо пройти. Саме шляху. Шляху, який попереду.

Порівняно з минулим роком у багатьох місцях зараз тихіше. Але це не означає, що можна десь там ігнорувати війну чи бути менш сконцентрованими на допомозі державі.

Найнадійніший спосіб заховати секретні відомості — розбавити їх фантазією й опублікувати у пресі. Якщо такою була мета «витоків» документів Пентагону, то у військовому відомстві США працюють розумні люди. Є, однак, ризик, що дезінформацією скористаються вороги. Але під час війни ризик — справа шляхетна. Поки з «білого шуму» лиходії спробують виокремити корисні дані — всі війни у світі закінчаться. У тому числі й війна в Україні.

Сенсація і провокація

Поява в пресі секретних і надсекретних документів — не новина. Їх гублять у метро, залишають на автобусних зупинках і в ресторанах, де відбуваються важливі зустрічі. Незважаючи на західні свободи без берегів, журналісти в більшості випадків розуміють, коли публікації здатні завдати шкоди своїй чи дружній державі. І за небагатьма винятками (як-от діяльність Джуліана Ассанжа) своїми знахідками користуються обережно. Але «витоки» відомостей з Пентагону — не той випадок. Починаючи з їх появи.

В Одеській національній науковій бібліотеці 7 квітня під егідою Міністерства культури та інформаційної політики пройшла науково-практична конференція «Культурна спадщина Півдня України у часи воєн: захист спадку минулого заради мирного майбуття», присвячена 79-й річниці звільнення Одеси від фашистських загарбників.

Учасник конференції Андрій Красножон (на знімку), доктор історичних наук, ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського, люб’язно погодився відповісти на запитання журналіста «Чорноморських новин».

— Пане Андрію, ваша сьогоднішня вельми цікава та в певній мірі сенсаційна доповідь присвячена питанню вивезення культурної спадщини з музеїв і бібліотек Одеси під час румунської окупації в 1941—1944 роках. Чому ця тема вас зацікавила?

— Три-чотири роки тому ми з колегами знайшли архів румунської трофейної служби, яка була організована окупаційною владою в Одесі і працювала з листопада 1941-го до середини вересня 1942-го. Трофейна служба складалася з кількох підрозділів, одним з яких була так звана «музейна команда», яка мала назву «Організація Z.1» — промовиста назва, яка асоціюється із сьогоденням. Нас шокувало, коли з’ясувалося, що люди, які вивозили цінності з Одеси, були дуже відомими — світового рівня — дослідниками. Серед них — Раду Вулпе, Мірча Петреску-Димбовіца, Пауль Нікореску (він також був мером окупованого Аккермана і багаторічним дослідником античної Тіри) та інші. Під час ознайомлення з архівом виявилося, що ці славетні імена працювали на режим Антонеску і займалися вивезенням саме музейної культурної спадщини з Одеси до Румунії. Для мене це стало відкриттям.

«Та яка війна? Про що ти кажеш?..». Такі та подібні розмови часто звучали під час родинних посиденьок чи зустрічей давніх друзів на початку минулого року. У війну не вірили, попри вісім років АТО. Не вірили в потужні ракетні атаки мирних міст і сіл, масову евакуацію та блекаут. Не вірили в катівні у підвалах і розстріли беззбройних мирних жителів…

Хоча активна патріотична меншість заздалегідь готувала тривожні валізи і зброю до бою. Закликає вона це робити навіть після перемоги в цій війні. Адже поки існує імперська росія — існує загроза незалежній Україні. Детальніше — у публікації lb.ua.

Україна відбиває атаки рашистів на всіх фронтах. Й один із надважливих фронтів — енергетичний.

Аби в оселях мешканців Одещини було світло і тепло, працівникам електромереж доводиться стояти на посту цілодобово, і в погоду, і в негоду.

Важко писати про світлу людину, знаючи, що з нею вже ніколи не зустрінешся, ніколи не обнімеш, не потиснеш руку. А з іншого боку — про кого тепер і писати, як не про світлих?! Тим паче, що стає все очевиднішим: триває важка війна, і наші людські втрати відчутні. Путінська росія лише тоді буде в програші, коли навчимося швидко компенсувати людські втрати. А це можливо тільки за рахунок залучення нових людей, безпрецедентно активної роботи з молоддю. І ключовим фактором тут є інформація.

Шляхетні бандерівці з узбецьким корінням

Валентин Шермірзаєв на війні носив козацький оселедець і мав позивний «Бандера». І це попри те, що його малою батьківщиною було село Можняківка Новопсковського району Луганської області. Дивлюся на карту: та тут же росія зовсім поряд! До того ж і Новопсковськ — назва далеко не козацька. І прізвище у Валентина узбецьке — Шермірзаєв. То звідки у таких непростих луганських умовах беруться козаки з позивним «Бандера»?

Таку назву мала дуже камерна і цікава зустріч вимушених переселенців з творчими одеситами, що відбулася 4 квітня в Центральній міській бібліотеці ім. Івана Франка.

Організована громадською організацією «Одеський інститут соціальних технологій» у рамках проєкту Міжнародного фонду «Відродження», ця зустріч стала своєрідним містком, що поєднав переселенців із зруйнованих міст України та одеситів, які всіляко допомагають їм. Задля цього ГО ініціювала створення фотографічного, краєзнавчого, дослідницького, літературного та образотворчого кластерів, де всі, хто через війну покинув власний дім, можуть реалізувати й розвинути свої таланти та здібності, відігрітися душею.

Наприкінці березня у конференц-холі Premier Hotel Odesa відбувся хакатон «Fresh AIR 2023».

Цей форум був присвячений розробці креативних застосунків соціального напрямку. Організатори — Інститут штучного інтелекту та робототехніки Національного університету «Одеська політехніка», благодійний фонд «Шляхетна справа» та Odesa IT Family.

Начальник Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України полковник поліції Сергій Кобець представив особовому складу поліції Одещини тимчасово виконуючого обов’язки начальника ГУ НП в Одеській області - полковника поліції Івана Жука.

— Маю почесне і відповідальне завдання від керівництва Національної поліції довести до вашого відома кадрові рішення. Відсьогодні т.в.о. начальника ГУ НП в Одеській області призначено Жука Івана Васильовича. Він працював у підрозділах апарату Головного управління Нацполіції в Миколаївській області, був очільником кількох керівних посад територіальних підрозділах поліції Миколаївської та Полтавської областей. Дотепер обіймав посаду начальника Солом’янського ра-йонного управління ГУ НП у місті Києві, — зазначив Сергій Кобець.

Ця тема завжди була актуальною для нас, українців, зважаючи на те, що залізяччя воєн минулих часів і досі виринає з-під землі. Останні ж дев’ять років, через збройну агресію російської федерації проти України, вона набула ще більших масштабів.

Ворог залишає по собі замінованими будівлі, дороги, земельні угіддя, водойми — все. Щоб очистити країну від вибухонебезпечних предметів, піротехнікам Державної служби з надзвичайних ситуацій та вибухотехнікам Національної поліції знадобляться роки.

З нетерпінням очікував нову поетичну збірку Любові Проць. І, нарешті, тримаю її в руках. «Тінь Прокруста» (Дрогобич, «Коло», 2022. 300 с.).

Любуюсь елегантним виданням. Передмова – Володимира Базилевського (до речі, навчався в Одесі, на філологічному факультеті університету ім. І.І. Мечникова) під назвою «Ландшафт непощербленої душі». Читаю його блискуче переднє слово зі ствердженням: «Так, Люба Проць зі школи Ліни Костенко… Бо це школа цокольного поверху, без якого всі інші поверхи втрачають доцільність».

Дивно, що в «Словнику української мови» (в 11 томах) не знайдемо цього надважливого слова — «тяглість».

Тяглість — в усьому: в часі, у праці, в боротьбі, в традиціях, тобто у передачах (лат. tradere — передавати) чогось важливого з уст в уста, з рук до рук, від серця й до серця, як про це Лукрецій: «Так іде зміна людських поколінь у короткому часі: / передають, біжучи, одні одним життя смолоскипи»...

12 квітня сповнилося 250 років від народження Юрія Федоровича Лисянського, одного з організаторів та учасників першої в історії колишньої Російської імперії навколосвітньої подорожі. До речі, шлюп «Нева» під його орудою прибув до Кронштадта на 13 днів раніше, ніж шлюп «Надія», яким командував І.Ф. Крузенштерн.

Московити робили кілька спроб прокласти морський шлях від столиці імперії Петербурга до Далекого Сходу та Аляски. Але була й інша подорож — втеча (через три океани), про яку вони не дуже бажають згадувати. Її здійснили засланці з Камчатки в травні 1771 року під керівництвом польського генерала-конфедерата Моріса Бе-ньовського та капітана корабля «Святий Петро» Максима Чуріна. Втікачі досягли острова Кадьяк поблизу Аляски, потім повернули на захід, дійшовши у вересні до порту Макао. 7 липня 1772-го колишні камчатські заколотники дісталися до Франції і зійшли на берег у місті Порт-Луї. Згодом Беньовський побував в Америці, де зустрівся з першим президентом США Дж. Вашингтоном. Тож це була майже навколосвітня подорож, за винятком материкової частини Америки.

Щоб утворився сантиметр чорнозему, природі знадобиться не менше ста років. Відповідно, щоб родючий шар ґрунту добрався метра, треба вичекати не менше 10 тисяч років. А ось на знищення такого шару вистачить миті, якщо вибухне потужний снаряд чи ракета.

Ґрунти — одна із найуразливіших екосистем. Сьогодні бойові дії проходять там, де природа тисячоліттями старалася, вкриваючи глинисті та кам’янисті місцини родючим шаром, який нищиться на очах. І йдеться не про якийсь клапоть, а практично про п’яту частину наших земель, де ведуться активні бої або ж території зазнали ушкоджень.

Із квітня для придбання ліків, які відпускалися за паперовим рецептом, додався цифровий інструмент. Це спричинило певний ажіотаж і черги до аптек, підігрітих низкою міфів навколо нововведення. Центр громадського здоров’я МОЗ України підготував відповіді на питання, які найбільше хвилюють українців.

Міф. На всі ліки тепер потрібен рецепт.

Правда. Ні, рецепт потрібен лише на рецептурні ліки. МОЗ не змінив переліку та умов відпуску рецептурних ліків. Усі ліки, які й раніше підлягали відпуску за рецептом лікаря, тепер можна буде придбати не лише за паперовим, а й за електронним рецептом.

Що станеться, коли Чумацький Шлях вріжеться в Андромеду

Галактика Чумацький Шлях, у якій існує наша Сонячна система, приблизно через 4-5 мільярдів років зіткнеться з нашою великою спіральною сусідкою — галактикою Андромеди. Внаслідок цього зіткнення буде сформовано нову гігантську галактику, в якій народяться нові зірки.

Учені переконані, що це буде неймовірне космічне видовище, але жодні представники людства не матимуть шансу спостерігати за ним з рідної Землі. Чому так станеться, пише «Обозреватель» з посиланням на National Geographic.

Медичний огляд військово-лікарської комісії (ВЛК) проводиться, щоб вивчити та оцінити стан здоров’я і фізичного розвитку людини для визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань. За його підсумками виноситься письмовий висновок (постанова). (Це зазначено у пункті 1.1 глави 1 розділу ІІ Наказу МОУ № 402 від 14.08.2008).

Але що робити, якщо людина не згодна з цим висновком? Роз’яснюють юристи системи безоплатної правової допомоги.