Переглядів: 382

Ностальгія

Звучання слова — як музика: одразу ж — emotio, точніше commotio; наш відповідник — «зворушення». У слові «ностальгія» ця музика (не уникнути тавтології) — ностальгійна. За цим епітетом — різні (у кожного свої) враження, настрої, історії, та всі вони в одному ладу — мінорному; веселості тут не місце...

«Дитино, ти ще не розумієш, що таке ностальгія», — бабуся до внучки, яка подивувалася, чому вона, її бабуся, у свій час (чув я з розповіді) не залишилася там, де було і добре, й безпечно. Справді, дитині це почуття, як і чимало іншого, ще не цілком зрозуміле.

Втім, зауважмо ще раз, діє тут не розум (ratio), а душа, її біль (грец. nostos — повернення, algia — біль) — болісне, невідступне прагнення повернутись до рідного дому. Німецькою — зітхальне «Heimweh», біль за рідним домом («домоболіє» — новотвір Й. Левицького); біль ниючий, тягучий, бо «тягне» додому. До речі, nostimos новогрецькою означає ще й «смачний» — смак води з родинної криниці, запах і смак «хліба ранніх літ»...

Поряд із слуховими враженнями, мов кінокадри, яких не зрахувати, — образи тих, хто всіма фібрами душі відчув, що таке ностальгія. Серед них — і наш Кобзар: «Ой зоре! зоре! — і сльози кануть. / Чи ти зійшла вже і на Украйні?». Сльози — бо вони, зауважив вигнанець Овідій, «витискують і виводять біль».

Та десь на самому дні цього слова — наче зупинений кадр: сидить чоловік на узбережжі й не відводить погляду від морської далини, де в синюватій млі стирається лінія горизонту. За його плечима — казковий острів, казкової краси німфа, що обіцяє йому безсмертя, тільки б лишився з нею...

Той чоловік (хто б його не знав?) — блукач Одіссей, володар убогої на родючу землю, скелястої Ітаки. Сидить, задивлений у далінь: ану ж угледить десь на обрії дим рідного краю. Не хоче безсмертя: над тим найвищим для «нещасних смертних» дарунком гору бере ще більший дар богів — «день повороту», nostimon emar...

Ріками в море спливають тисячоліття... Але й досі не перестаємо дивуватися, ловимо себе на запитанні, в якому звучать Овідієві слова:

Що це за солод, яким,
рідна земле, тягнеш до себе
Й не дозволяєш, щоб ми,
рідну, забули тебе?

Андрій СОДОМОРА,
перекладач,
професор кафедри класичної філології Львівського національного університету
імені Івана Франка.

Джерело: https://zbruc.eu.

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net