Переглядів: 554

Перемога — не тільки наступ, або Про інтерв’ю президента дорогою з Херсона до Києва та інші новини

Ми звикли дізнаватися про бої в Бахмуті за повідомленнями з Вашингтона, про становище в Мар’їнці або Авдіївці — за донесеннями з Лондона. А минулого тижня глава нашої держави звернувся до населення України через японську газету «Іоміурі Сімбун» з новиною, що весняного наступу Збройних сил України не буде.

Оборона. Військові та політичні завдання

З натяків авторитетів «Нью-Йорк Таймс», «Вашингтон Пост», «Волл-стріт джорнел» або «Політико» ми і раніше здогадувалися: перенесення термінів українського наступу можливе. Тепер це прозвучало з вуст Верховного головнокомандувача конкретно. Аналітикам та експертам, військовим і цивільним, слід переглянути суму оцінок, які в останні місяці були нав’язані суспільству як єдино вірний прогноз. Варто відмовитися і від твердокам’яних аргументів та придумати щось інше. Новеньке.

Отже, по порядку. Перше. Прямого зв’язку між поставками важкої техніки західними союзниками в Україну і готовністю до весняного наступу ЗСУ нема. Але є зв’язок опосередкований, психологічний. Він сформований очікуванням безумовної і близької перемоги над ворогом. Будь-яка перешкода і будь-яке відтермінування в подібному контексті сприймається населенням країни (та й частиною військових) як поразка. А втім, війна складається не тільки з перемог, не тільки із наступів, але й з добре органі-зованої оборони. А під час оборони західні танки, ракети, снаряди і літаки в Україні зіграють ще більшу роль.

Друге. Крім воєнного, в обороні вирішується політичне завдання. У нашому випадку його можна визначити одним словом — вистояти. Оптимістам здається, що це завдання практично вирішене. Бліцкриг у ворога не вдався, на сході і частково на півдні ЗСУ провели низку успішних операцій, а втрати особового складу у противника набагато перевищують втрати СРСР у всіх зіткненнях, починаючи із 1945 року. І зауважимо — в численних протистояннях «холодної війни» політичне керівництво Радянського Союзу жодного разу (за винятком Карибської кризи) не йшло ва-банк і в підсумку відступало.

24 лютого 2022 року московське керівництво пішло ва-банк свідомо. Знищення української держави та українського народу, якого нібито не існує, стало метою війни, які б слова при цьому в кремлі вголос не вимовляли. Навіть у Берліні за Гітлера не прагнули знищити Радянський Союз як такий. Комуністів зі Сталіним на чолі передбачалося відтіснити за Урал, звільнивши для німців «життєвий простір». Україні ж російський агресор шансів не залишає. Вистояти в такій ситуації означає політично перемогти агресора.

Третє. Терміни мають значення. Якби йшлося про українські ліси, поля, села і міста без людей, то оборонятися, вичікуючи настання сприятливого моменту, можна довго. Але мільйони наших співгромадян опинилися за кордоном. Вони не можуть повернутися назад, а це найактивніша частина українського народу. Мільйони внутрішньо переміщених осіб в Україні втратили своїх близьких, оселі і можливість жити мирним життям, народжувати і ростити дітей. А час іде.

Четверте. Окупанти не просто захопили частину України. Вони анексували п’яту частину нашої країни за допомогою пародій на референдуми. Указом путіна вони оголосили найбільшу в Європі Запорізьку атомну станцію російською власністю, а на всю окуповану українську територію поширюють існуючий в росії режим насильства і безправ’я. Коли держава, зневажаючи свою ж конституцію і закони, придушує громадянські права і свободи.

Насильницька паспортизація українських громадян на окупованих територіях, примусова мобілізація військовозобов’язаних у російські збройні сили, перенавчання дітей за російськими підручниками та програмами, вимога оформлення власності та ведення підприємницької діяльності відповідно до російського законодавства — все це доведеться викорінювати довго. Довше, ніж відбудовувати квартали зруйнованих міст, мости та електростанції. Чим довше триває російська окупація, тим більше коштів доведеться вкласти після перемоги у відновлення нормального життя. У всіх сенсах.

Здатність воювати перевіряється не на карті

Як поєднати завдання якнайшвидшого звільнення України із завданнями мінімальних втрат ЗСУ під час весняного наступу, думаю, поки що не знає у нас ніхто. Легко малювати красиві стрілочки на військових картах і позначати на них дати звільнення населених пунктів. Але коли доходить до справи і доводиться брати на себе відповідальність за оборону або наступ у кількох кварталах Бахмута під мінометним або артилерійським вогнем ворога, — картина зовсім інша. Але ж при наступі доведеться під таким же вогнем форсувати Дніпро, інші річки, на ходу відновлюючи залізниці, мости, долаючи укріплені противником опорні пункти оборони.

Одне слово, доведеться перевіряти не на карті, а на практиці здатність воювати. З великими, імовірно, людськими жертвами, з необхідністю просуватися і тимчасово залишати позиції й особисто відповідати за ухвалені рішення на всіх рівнях. Від командувачів до командирів підрозділів. Якщо вдасться такі завдання освоїти в комплексі, Збройні сили України стануть найсильнішою армією Європи і світу. А наша країна заслужено посяде місце у першому ряду впливових держав.

Потребуючи і щоденно отримуючи від союзників допомогу грошима та зброєю, у нас якось не прийнято говорити про побоювання, які виникають у наших друзів щодо України й української армії у повоєнному політичному розкладі. А такі побоювання є. Вони — сильний мотив для того, щоб не допустити розгрому росії і падіння путінського режиму. Зарубіжні та вітчизняні політики давно і послідовно розробляють тему зміщення полі-тичного центру впливу в Європі після передбачуваної перемоги України. Тандем Франції і Німеччини, ймовірно, як і Євросоюз загалом, втратить частину полі-тичної ваги. А Східна Європа з нашою допомогою такої ваги набуде. До цього, звісно, нам треба перемогти ворога. Обороняючись. Наступаючи. Безумовно й остаточно.

Слава Україні!

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net