«Тузлівські лимани»: суд проти «дерибану»

Частина цих територій входить до водно-болотних угідь міжнародного значення та перебуває під захистом Рамсарської конвенції. Територія нацпарку входить також у Смарагдову мережу Європи, захищену Бернською конвенцією, і має міжнародний природоохоронний статус.

Але прогалини в законодавстві дозволяють місцевим громадам включати до складу своїх населених пунктів особливо цінні землі без погодження з боку Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, без урахування охоронного статусу земель та особливостей їх захисту і використання.

— Наслідком таких дій місцевої влади може бути збільшення антропогенного навантаження на особливо цінні землі «Тузлівських лиманів», — вважає адвокат Максим Попов, який захищає в суді права Нацпарку. — Тобто формально на таких землях залишився б парк, а за фактом, наприклад, була б присадибна забудова, де у море та лимани зливаються стоки, де переорані водно-болотні угіддя, що перебувають під захистом міжнародних конвенцій. Шлях для мігруючих птахів, який раніше там пролягав, місця для їх гніздування — все це в результаті таких дій може бути знищене.

Це також може створити прецедент для інших місцевих рад в інших регіонах країни. Аналогічні тенденції кілька років до повномасштабного вторгнення росії в Україну спостерігалися щодо багатьох об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема в Херсонській області.

Адміністративне судочинство — на заваді зловживанням місцевої влади

Те, що наслідком розширення села стане серйозне збільшення антропогенного навантаження на довкілля Нацпарку, влада села Приморське підтвердила вже за три місяці після розширення меж. 09.10.2020 р. Приморська сільська рада надала дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду, терміном на 49 років, ТОВ «Рибацька Гавань» для розміщення інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту саме на Піщаному пересипу. Ліквідувати загрозу появи на особливо цінних землях пересипу чергової бази відпочинку допомагає адміністративне судочинство.

Перша інстанція, Одеський окружний адміністративний суд, залишив без задоволення позов Одеської обласної прокуратури (НПП «Тузлівські лимани» виступив третьою особою на стороні позивача) про скасування цього рішення Приморської сільської ради. Але 29.09.2021 р. П’ятий апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційну скаргу обл-прокуратури, рішення окруж-ного адміністративного суду скасовано та прийнято нове рішення: позов прокуратури задовольнити, рішення Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області № 797-VII від 09.10.2020 року скасувати. Наразі слово за Верховним Судом, де за касаційною заявою Лиманської сільської ради відкрито провадження.

У П’ятому апеляційному адміністративному суді завершився й розгляд позову Нацпарку «Тузлівські лимани», який оскаржував рішення Татарбунарської районної ради щодо розширення меж с. Приморське, бо вважав:

— землі державної власності за рішенням Татарбунарської районної ради від 19.06.2020 р. увійшли в межі села Приморське без відповідної правової підстави;

— рішення було ухвалене без дотримання процедури, передбаченої Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку»;

— було також порушено ст. 46 Закону України «Про землеустрій»;

— при ухваленні рішення був порушений регламент роботи Татарбунарської райради.

У цій справі перша інстанція також відмовила в задоволенні позову. Щоб скасувати це рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 р., Нацпарк та обласна прокуратура (тут вона виступила третьою стороною на боці позивача) подали апеляційні скарги до П’ятого апеляційного адміністративного суду.

17 березня 2023 року колегія суддів П’ятого апеляційного адміністративного суду задовольнила апеляційні скарги Нацпарку та прокуратури і скасувала рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 р. Суд також ухвалив постанову, якою задовольнив позовні вимоги Нацпарку і прокуратури до Татарбунарської та Білгород-Дністровської районних рад, визнав протиправним та скасував рішення Татарбунарської райради від 19.06.2020 р. про затвердження проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Приморське.

Чому рішення Татарбунарської райради незаконне

Апеляційний суд підійшов до розгляду цієї справи неформально. Про це свідчить, наприклад, такий факт: на першому засіданні у вересні 2022 року судова колегія за власною ініціативою вирішила витребувати у Міністерства юстиції та Державного кадастру графічні матеріали щодо села Приморське до ухвалення оскаржуваного рішення та після нього, а також інформацію про те, чи було зареєстроване право територіальної громади села Приморське на цю землю.

Також судом детально проаналізовано всі доводи позивачів та відповідачів, а при ухваленні рішення використано не лише українське, а й міжнародне законодавство, зокрема практика ЄСПЛ та Орхуська конвенція.

Наприклад, колегія суддів не взяла до уваги аргументи відповідача — Білгород-Дністровської районної ради — стосовно того, що земельна ділянка площею 25843 га не є у Нацпарку «Тузлівські лимани» ні у власності, ні у користуванні, тому права Нацпарку не порушені й він не мав підстав звертатися до суду. На обґрунтування заперечень відповідач послався на указ Президента України №1/2010 «Про створення Національного природного парку «Тузлівські лимани».

Згідно з цим указом, до території парку включено 27865 га земель державної власності, а саме: 2022 га земель запасу, у тому числі 316,831 га земель піщаної коси Чорного моря та 1705,169 га земель водного фонду (частина лиманів Шагани, Алібей та Бурнас), що надаються парку в постійне користування, і 25843 га земель, у тому числі 3233,18 га земель запасу, 541 га земель, що перебувають у пос-тійному користуванні державного підприємства «Саратське лісове господарство», 21186,03 га земель водного фонду (частина лиманів Шагани, Алібей, Бурнас, а також лимани Солоне, Хаджидер, Карачаус, Будури, Мартаза, Магалевське, Малий Сасик, Джантшейське) та 882,79 га прилеглої акваторії Чорного моря шириною 200 м, протяжністю 44,14 км, що включаються до складу парку без вилучення.

Відповідач вважає, що указ та наступні рішення Одеської обласної державної адміністрації надали Нацпарку виключно право користування земельною ділянкою площею 2022 га, але не всією землею площею 27865 га.

Щоб спростувати це твердження, судова колегія детально проаналізувала Земельний кодекс України, Закон України «Про природно-заповідний фонд», а також Орхуську конвенцію. Колегія наголосила на тому, що відповідно до Орхуської конвенції громадськість має право оспорювати порушене національне законодавство у сфері довкілля незалежно від того, чи належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих конвенцією. До національного законодавства стосовно довкілля судді віднесли приписи нормативно-правових актів щодо утримання диких тварин у неволі або у напіввільних умовах.

Також, на думку суддів, рішення з розширення меж села Приморське безумовно підлягало стратегічній екологічній оцінці — як документ державного планування та містобудування, але Татарбунарська районна рада цього не зробила. Рішення було ухвалене без урахування інтересів як власника державних земель, так і Нацпарку, який був створений та наділений Державою Україна повноваженнями і функціями з управління наданими землями та здійснення на цій території природоохоронної діяльності.

Крім того, колегія прийшла до висновку, що у Татарбунарської районної ради не було повноважень та підстав розпоряджатися державним майном. Апеляційний суд вважає районну раду «неналежним суб’єктом» для ухвалення такого рішення.

Тому, за висновком суду, рішення про розширення меж села Приморське, ухвалене Татарбунарською райрадою не на підставі законів України, не у межах повноважень, не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, воно необґрунтоване, не пропорційне, без урахування права особи на участь у процесі ухвалення рішень, а відтак не може вважатися законним та підлягає скасуванню.

На жаль, держава в особі Одеської обласної державної адміністрації, яка формально проходила в цих двох стратегічних справах як третя особа, ніяк свою позицію не визначила, її представники в суді відмовчувалася, ніби їх не цікавить доля особливо цінних територій. Це й не дивно, бо між керівництвом Одеської ОДА та керівництвом Нацпарку «Тузлівські лимани» існує серйозний конфлікт. Директорка НПП Ірина Вихристюк та її заступник Іван Русєв разом зі співробітниками парку протистоять корумпованим обласним та районним чиновникам, які багато років «кришують» браконьєрів або безпосередньо беруть участь у тіньовому розподілі найціннішого ресурсу Причорномор’я — землі.

Тетяна ГЕРАСИМОВА.