Переглядів: 820

Свобода чи рівність?

Кого з нас у молодості не хвилювало романтичне гасло «Свобода, рівність і братерство»? Воно було провідним для Французької революції 1789—1794 років і ніби відкривало шлях до ідеального устрою суспільства.

Справді, люди сприймають найважче нерівність. Неможливо почуватися комфортно, коли поряд із тобою є хтось багатший за тебе, наділений більшою владою, врешті, вродливіший та розумніший. Тут спрацьовує заздрість — абсолютно природний і корисний за певних обставин інстинкт, причому один із найсильніших. Прагнення рівності — це наче спроба зробити життя людей кращим. А чи кращим?

Господь створив світ, який на певному етапі складався лише з абсолютно однакових атомів водню. Потрібні були мільярди років еволюції, поки виникло все різноманіття атомів сучасного фізичного світу. І тепер уже людина силою власного розуму та власних технологій доповнює створене Богом, власноруч збільшуючи кількість елементів періодичної таблиці. Саме фантастична за різноманітністю ієрархія фундаментальних цеглинок нашої неживої природи уможливила появу на Землі сучасного органічного життя лише за сотні мільйонів років. Людина стала вершиною цієї гігантської живої піраміди.

Серед істот людину Господь створив найагресивнішою. Вівці не їдять овець, вовки не їдять вовків, царі тваринного світу леви не їдять левів, а первісні люди їли одне одного. Предки московитів — андрофаги, як свідчать грецькі писемні джерела, ще на початку нової ери були людожерами. Агресивність, жорстокість і підступність первісної людини ми й сьогодні спостерігаємо у наших споконвічних ворогів — московитів. Жорстока боротьба за виживання породила серед людей небачену раніше у тваринному світі ієрархію — від слабких жертв до сильних агресорів. Саме ця нерівність стала рушійною силою виникнення того, що називається цивілізацією. На це пішло лише кілька тисяч років. Предки українців стали на цивілізаційний шлях розвитку одними із перших, створивши за 5,5 тисячі років до нової ери одну з найдавніших землеробських цивілізацій світу — Трипільську культуру.

Отже, нерівність — це потужний, створений самою природою, механізм переходу і природи, і людського суспільства до нової якості. Причому рівномірний поступ у виникненні нових ланок ієрархії зумовлює прискорений розвиток самого об’єкта, в межах якого ця ієрархія виникає. Нерівність дратує, але до неї слід ставитися з розумінням, як до фундаментальної властивості природи, спрямованої на її самовдосконалення.

А що є найпривабливішим для людини? Безумовно, свобода. Діти прагнуть подорослішати, щоб позбутися опіки батьків. Школярі, принаймні деякі, намагаються добре вчитися, щоб збільшити свободу у своєму дорослому житті через кращий вибір майбутньої професії. Переважна більшість людей прагне більше грошей, щоб збільшити свободу вибору життєвих благ, які можна купити за гроші. Так само більшість людей прагне влади, сподіваючись, що, обмежуючи свободу інших, вона збільшує власну. Прагнення свободи — це, як і прагнення рівності, один із найсильніших людських інстинктів й один із найсильніших мотиваторів активної людської діяльності. Прагнення рівності — це прагнення душевного спокою. Педалі гальма і газу автівки. Без другої вона не зможе рухатися швидко. Без першої вона не зможе рухатися безпечно.

Братерство у згаданому гаслі приплетене для красного слівця, оскільки та жорстокість, з якою здійснювалася Французька революція, свідчить, що не про нього думали її учасники. Тому зосередимося на аналізі свободи і рівності.

Чи пов’язані між собою свобода і рівність, а чи це абсолютно незалежні категорії? Чи можливе одночасне досягнення стану з максимальною свободою на тлі максимальної рівності? Схоже, що переважна більшість людей, зачарованих гаслом свободи й одночасно рівності, була переконана у такій можливості. Філософський підхід до цієї проблеми — недієздатний. Конкретну відповідь на це запитання можна отримати лише в рамках конкретної математичної моделі і певних фізичних принципів. Складовою фізики, як науки, є статистична фізика, ніби спе-ціально створена для нашої мети.

Свобода має багато вимірів. Не можливо проаналізувати їх усіх в одній статті. Але з чогось потрібно починати. І почну я зі свободи споживання.

Різні люди мають різні доходи. Питання: наскільки вільним з точки зору споживання всього того, що можна купити за гроші, є суспільство у цілому? Вважатимемо дохід окремої людини випадковою величиною. Кожна випадкова величина з максимально можливою повнотою визначається своїм законом розподілу. А який закон розподілу найчастіше застосовується у статистичній фізиці класичних систем? Відповідь однозначна — розподіл Больцмана. Саме так розподілені класичні мікрочастинки: електрони, протони, атоми і молекули за їх енергіями, наприклад, у плазмі. Розподіл Больцмана відображає той очевидний факт, що чим вища енергія мікрочастинки, тим меншою є ймовірність її мати. І ймовірність ця змінюється залежно від енергії експоненційним чином.

Якщо ототожнити людей з мікрочастинками, а їхні доходи — з енергіями мікрочастинок, то і для людського суспільства у рамках такої моделі можна побудувати кількісну теорію для різноманітних його характеристик. Насамперед мене цікавитимуть такі атрибути людської спільноти, як свобода і рівність. Розподіл Больцмана в статистичній фізиці залежить лише від однієї випадкової величини — енергії стану, в якому може перебувати мікрочастинка, і від одного параметру — температури системи. Далі за стандартною методикою можна обчислити середню енергію, що припадає на одну частинку, ди-сперсію цієї енергії, внутрішню і вільну енергію системи, її ентропію і весь інший набір термодинамічних характеристик системи.

Який стосунок все це має до людської спільноти? У рамках запропонованої аналогії людського суспільства і фізичної си-стеми середню енергію мікрочастинок можна ототожнити із середнім доходом громадянина даної країни, дисперсію, точніше, середнє квадратичне відхилення, — з нерівністю доходів людей, ентропію — з рівнем свободи споживання у суспільстві. Оскільки нашою головною метою є зрозуміти основні закономірності в поведінці людей, то при знаходженні названих вище термодинамічних характеристик можна обмежитися найпростішими модельними уявленнями. Вважатимемо, що енергії мікрочастинок або доходи громадян набувають нескінченої кількості значень, але сусідні елементи цієї послідовності відрізняються на одну і ту ж величину, та нехтуватимемо взаємодією між мікрочастинками.

Для того, щоб з’ясувати сенс температури для людського суспільства, ми обчислили її за її термодинамічним означенням через зв’язок з ентропією і внутрішньою енергією. При цьому з’ясувалося, що з великою точністю, достатньою для наших міркувань, її можна ототожнювати із середнім доходом пересічного громадянина країни. Виявляється, що залежність ентропії — свободи і середнього квадратичного відхилення — нерівності від температури — середнього доходу громадянина має подібний характер — це монотонно зростаючі функції температури. Тобто із зростанням середнього доходу зростає свобода, але зростає і нерівність доходів, і так до нескінченності. Якщо ж температура прямує до нуля, то до нуля прямує і свобода разом з нерівністю доходів.

Чи можливі одночасно свобода і рівність? Можливі, але лише в умовах повного зубожіння і відсутності свободи. Саме така ситуація склалася в Радянському Союзі після закінчення громадянської війни. Суспільство опустилося до рівня тваринного виживання, але рівність громадян набула небаченого ні до, ні після того рівня. Середня тривалість життя перед Другою світовою війною впала із приблизно 40 до 20 років*, але більшовики все одно мали безпрецедентну підтримку московитів. Між свободою і рівністю вони обрали рівність.

Аналогічно можна провести дослідження інтелектуальної свободи і рівності. Висновок той самий. Матеріальна рівність досягається відбиранням власності у багатих, в ідеалі — у переході на карткову систему як апофеозу рівності. З інтелектуальною свободою так не виходить. Інтелект можна відібрати лише із самим життям. «Ти надто розумний, щоб жити серед нас», — такі слова почув всесвітньо відомий і досі цитований у науковій літературі французький хімік Лавуазьє перед тим, як йому відрубали голову в часи Французької революції. Знищення московитами 21 тисячі полонених польських офіцерів у 1940 році цілком вписується у картину винищення польської інтелігенції як носія національної свідомості й інтелекту польської нації, перед запланованим подальшим захопленням Польщі і вирівнюванням розумового рівня польського народу до рівня інтелектуальних низів. Зауважимо, що кількість польських офіцерів у німецькому полоні після воєнної перемоги над поляками перевищувала їх кількість у радянському полоні, але німецькі нацисти полонених не чіпали. Винищення в передвоєнні роки у Радянському Союзі залишків старої російської інтелігенції підтверджує цю практику московитів. Найяскравіший епізод такого винищення — так званий блокадний голод у 1941 — 1943 роках у Ленін-граді. Там вимерла вся центральна частина міста, що століттями заселялася найкращими представниками інтелігенції з усіх підкорених земель колишньої Російської імперії.

Найприкметнішим показником ставлення уряду до свободи громадян є кількість в’язнів у країні. У довоєнному Радянському Союзі рахунок бранців в’язниць і концтаборів ішов на мільйони, точні числа й досі приховуються. Людей мільйонами переселяли і вбивали голодом та репресіями. Ці числа були безпрецедентними для всього світу.

А тепер — висновки.

1. Свобода і рівність недосяжні одночасно. Можна досягти максимальної рівності за мінімальної свободи або максимальної свободи за мінімальної рівності. Гасло «Свободи і рівності!» містить внутрішнє протиріччя і розраховане на малоосвічених людей.

2. Революції, де між свободою і рівністю обирається рівність, — це революції черні. Такими були Французька і Ро-сійська революції. Революції, де перевага надавалася передусім свободі, а це, зокрема, Велика американська й українська Помаранчева — революції середнього класу.

3. Всі революції діляться на такі, де основним спонукальним мотивом є досягнення рівності, й такі, де таким мотивом є свобода. Громадянська війна в Іспанії у 1936 — 1939 роках — приклад конфлікту між прагненням до свободи (так звані націоналісти) і прагненням до рівності (так звані республіканці). Там перемогли націоналісти.

4. Носієм гасла рівності є чернь, оскільки для неї це актуально. Носієм гасла свободи, зокрема національної свободи, є середній клас. Бо для нього це актуально.

5. З нашої математичної моделі випливає, що майже нульовий добробут забезпечує майже нульову особисту свободу. Оскільки виконується закон збереження влади і свободи — їх сума є сталою величиною, то мінімальна свобода громадян гарантує максимальну владу державного апарату. Рівність у зубожінні є потужним чинником стабільності тоталітарної влади у країнах, де чернь становить більшість населення. Цю тезу Радянський Союз довів наочно самим фактом свого тривалого існування.

6. Нинішня російсько-українська війна у соціальному плані — це війна черні з середнім класом; в етнічному — війна нащадків андрофагів із нащадками трипільців, скіфів, сарматів, половців, русинів; у ментальному — війна прибічників рівності із прибічниками свободи; у геополітичному — війна за Гартленд — прадавню колиску всіх індоєвропейських народів між азійськими зайдами і прямими спадкоємцями цієї землі — українцями.

Валерій ШВЕЦЬ,
доктор фізико-математичних наук, професор.

* Наведені дані є результатами моїх архівних досліджень реєстраційних книг сіл Балтського району Одеської області. Цікаво, що за декілька років румунської окупації середня тривалість життя знову зросла приблизно до 35 років.

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net