№ 11 (22436) четвер 9 березня 2023 року

«Деякі поважні військові експерти прогнозують, що звільнення Криму відбудеться до звільнення територій на сході України», — зазначив в ефірі програми «Свобода Live» голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. За його словами, під тиском перемог ЗСУ в москві можуть статися зміни у військово-політичному керівництві росії. Він також скептично поставився до будівництва у Криму окупаційною владою фортифікаційних споруд, щоб зупинити наступ української армії.

— Пане Чубаров, давайте почнемо зі стратегії деокупації Криму, про яку говорить секретар РНБО Олексій Данілов. Що вам відомо про можливі корективи, які, ймовірно, будуть внесені до цього документа?

— Зрозуміло, що останній рік війни, яка триває вже дев’ять років, фактично вимагає внесення таких кардинальних змін до стратегії, хоча б у тій частині, де вказувалося про те, що звільнення Криму відбуватиметься переважно через політично-дипломатичні форуми.

З усіх прасок, пральних машин і духовок України звучать заклики до населення спиратися тільки на офіційні відомості про воєнні дії і становище на фронтах. З точки зору цивільної і військової влади ці вимоги обґрунтовані й справедливі. Панічні настрої під час війни небезпечні. А поширення недостовірної інформації допомагає тільки ворогові.

Аналітичні проєкти і корективи до них

Але як відрізнити достовірну інформацію від недостовірної, якщо не можна перевірити її джерело?

Цю статтю спонукала мене написати українська журналістка, яка готувала текст для німецької преси про наших біженців і збирала відповідний матеріал. На своєму ФБ вона зауважувала, що «всі історії в медіа дуже плоскі: або це нещасні біженці з валізами, або це щасливі історії про те, як люди втекли від війни і щасливо облаштовуються в Німеччині. Ну, або ще сльозливі історії про розділені сім’ї, бо чоловіків не випускають».

Я вважаю себе двічі біженкою (хоча це не зовсім так), оскільки змінила вже дві країни перебування — обидві в Європі, — і до жодної з означених категорій не належу. З часу вторгнення побувала один раз в Україні. Мала коротке спілкування із земляками і встигла відчути на собі легку тінь протиставлення: ви ж там, за кордонами, а ми тут…

2 березня у виставковій залі Одеської обласної організації Національної спілки художників України по вул. Торговій, 2 відкрилася традиційна Шевченківська виставка образотворчого мистецтва.

Факти відомі, та все ж згадаймо: Шевченко ніколи не був чужим Одесі, хоч ні разу не бував тут. А проте, був завжди близький одеситам. Одразу ж по його кончині одеська газета вмістила траурне повідомлення. Тоді ж таки композитор Василь Пащенко написав полонез на смерть поета — то був найпопулярніший під ту пору музичний жанр. Про цю музику газета писала, що вона створена на ясній мелодії, неважка для виконання та видана витончено, з віньєткою, яка вдало відтворює портрет Шевченка.

Далеко не всі війни закінчуються ясною й однозначною перемогою чи поразкою. Навпаки, після Другої світової війни багато воєн закінчувалися дуже невизначеними результатами, які дозволяли висловлювати десятки інтерпретацій на тему, хто переміг, а хто — програв.

Поширені приклади — це заморожені чи напівзаморожені воєнні конфлікти без договорів про мир чи навіть перемир’я, коли лінія фронту перетворюється у квазістабільну лінію, яка може існувати у такому стані десятиріччями.

Нині набуває штучного поширення новий молодіжний рух, що пропагує вирішення конфліктних ситуацій силою. Це — ніщо інше, як спроба російських пропагандистів провести чергову інформаційно-психологічну операцію в Україні за участю однієї з найуразливіших категорій населення — дітей, втягнувши їх у протиправну діяльність.

За словами ювенальних поліцейських, ситуація, що склалася в нашій країні у зв’язку з агресією російської федерації, негативно впливає і на дітей та молодь. Вони стали вразливішими не лише через психологічний тиск і травми від постійних обстрілів. Нестабільний навчальний процес, часті повітряні тривоги та відключення електроенергії сприяють тому, що діти більше часу проводять в інтернет-мережі або на вулицях і стають «мішенями» для зацікавленех сторонніх осіб, котрі спеціально провокують їх до протиправної, девіантної та деструктивної поведінки.

Нацполіція затримала шахраїв, які від імені керівників обласних військових адміністрацій збирали гроші для захисників. Фігуранти надсилали листи-прохання підтримати ЗСУ за підписами представників влади. Залежно від можливостей, бізнесмени переказували спритникам від 10 до 100 тисяч гривень. Таким чином ті «заробили» понад 3 мільйони, ошукавши 60 підприємців.

Оперативники карного розшуку поліції Одещини розпочали розслідування ще минулого року, тільки-но дізналися, що невстановлені особи розсилають листів за підписами начальників обласних військових адміністрацій про збір благодійної допомоги. Як з’ясували, за цим стоїть організована злочинна група, де кожен учасник виконує свою роль: пошук людей, які за незначну винагороду відкривали на свої імена банківські рахунки; придбання абонентських номерів; активація акаунтів; спілкування з громадянами, представляючись посадовцями ОВА; збір коштів від довірливих; переведення грошей із рахунків у готівку.

Дізнавачі відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 встановили, що 39-річна містянка публічно заперечувала збройну агресію росії проти України і тимчасову окупацію частини території нашої держави.

Прихильниця «русского міра» на очах у перехожих та мешканців багатоповерхівки, що на вулиці Посмітного, наголошувала, що їй усе набридло і вона чекає, коли росія і путін нарешті захоплять Одесу, яка повинна належати рф.

Ця подія сталася у Подільському райо-ні. 23-річний зловмисник викрав з оселі потерпілих більше 100 тисяч гривень.

Зникнення грошей і деяких особистих речей житель Куяльницької ОТГ виявив увечері, коли повернувся додому після поїздки до обласного центру. Поліцейським повідомив, що у будинку залишався знайомий із Херсонщини, який був евакуйований із зони бойових дій і тимчасово проживав з його родиною.

Поліцейські викрили жителя Одещини, який вербував жінок для зайняття проституцією за кордоном.

Зловмисник, скориставшись вразливим становищем чотирьох одеситок, переконав їх поїхати разом з ним в одну з європейських країн, аби працювати в салонах з надання інтимних послуг. Оголошення з такими пропозиціями він розміщував у приватних Telegram-каналах, обіцяючи за годину «роботи» до 200 євро.

У рамках контрдиверсійних заходів Служба безпеки України затримала в Одесі колишнього бойовика терористичної організації «днр», повідомляє телеграм-канал відомства.

Зловмисником виявився місцевий житель, який у 2015-у приєднався до батальйону «спарта» терористичної організації «днр» і воював проти сил АТО на сході України. У складі ворожого угруповання він обстрілював оборонні позиції наших військ, брав участь у боях у районі донецького аеропорту, чергував на блокпостах, навчався на курсах снайперів.

Із початком 1914 року російські шовіністи підняли верескливі протести щодо відзначення 100-ліття від дня народження Тараса Шевченка. Особливо старалися окремі малороси. Так, заступник голови київської філії Всеросійського народного союзу, професор Університету Святого Володимира Петро Армашевський, добиваючись цієї заборони, телеграфував в усі найвищі інстанції Санкт-Петербурга: це, мовляв, буде перегляд українсько-мазепинських сил, котрі домагаються відновлення колишньої вольниці під синьо-жовтим прапором.

І тоді ж наш видатний історик Михайло Грушевський у своїй ювілейній статті про Великого Кобзаря наголосив, що ми вступаємо в добу «Шевченківських століть». Ішлося про період від 1914-го до 1961 року, коли українці мали започатковувати столітні відзначення основних віх його життя і творчості. «З столітньої перспективи все ясніше, — писав учений, — вирисовується перед нинішнім поколінням величний і радісний момент приходу на землю українського Апостола правди, національного пророка, котрому судилося відкрити нову епоху в життю нашого народу, сказавши те велике слово, що огненно заговорило, що людям серце розтопило і по Україні пронеслось, і на Україні святилось».

Мій предковічний,
мій умитий росами,
космічний,
вічний,
зоряний,
барвінковий.
Коли ти навіть звався — Малоросія,
твоя поетка була Українкою.

    Ліна КОСТЕНКО. «Біль єдиної зброї».

1.

Для чого ми відзначаємо ювілеї наших видатних поетів, та й не лише поетів? Хіба лишень для того, щоби віддати їм данину нашої шани та пам’яти, віддати їм дяку за те, що збагатили культуру — нашу і світову? Далебі, цього було б замало. Ми вшановуємо їх за те, певна річ, що вони збагатили наше розуміння багатьох речей, подарували нам уміння пізнавати й розпізнавати ці речі, додали нам знань, навчили вчитися. Це наука в сенсі навчання життю — щоденного, постійного, покоління за поколінням. А передовсім це — па-м’ять, вдячна, глибока, та пам’ять, що працює непомітно для ока, бо ж знання, як відомо, не носять в заплічнику, виймаючи щоразу, як пляшчину з водою.

7 березня сповнилося 160 років від дня народження невтомного подвижника української справи, лікаря, військового і громадського діяча, публіциста, члена Центральної Ради Івана Митрофановича Луценка.

Народився він у селі Кейбалівка, що на березі річки Удай, Пирятинського повіту на Полтавщині. Батько, Митрофан Йосипович, був дрібним службовцем шляхетного походження, мати, Ганна Йосипівна, — донькою фельдшера.

Багато в кого на дачах росте і гарно родить чорноплідна горобина — аронія, невибагливий, компактний кущ із терпкуватими ягодами, кожна завбільшки з дрібну вишню, які сушать на чаї-компоти, варять із них варення, а сік додають до яблучного за класичним рецептом 1 до 10.

Вивели і сарбаронію, яка має ще крупніші й солодші ягоди, що практично не в’яжуть, відтак перероблені — ще смачніші. Кажуть, аронія стабілізує тиск, дає людині цінні вітаміни. Сарбаронію, особливо стиглу, яка під зиму набирається цукрами і ніби прив’ялюється на кущі, дуже полюбляють птахи і сусідські діти.

Зустріч у пеклі

Тільки завітає путін до кобзона —
в пеклі урочисто задзвонять у дзвони.
Набіжить одразу грішників багато,
і влаштують біси величезне свято.

Національний інститут раку запустив всеукраїнський інформ-проєкт «ОНКО-свідомість» для підтримки українців у боротьбі з важкою недугою.

Щороку в Україні діагностують близько 120 тисяч нових випадків захворювання на рак, а понад 55 тисяч наших співвітчизників помирають від цієї хвороби. За даними Національного канцер-реєстру, впродовж останніх років найчастіше виявляють рак молочної залози, рак легенів, колоректальний рак та рак передміхурової залози. Чоловіки хворіють на 19% частіше, ніж жінки.

Українські освітяни створили навчальну платформу — комп’ютерну гру для школярів про важливі та визначні факти про Україну.

Агресія росії відкрила світу Україну, українців стали ідентифікувати як окрему самостійну націю, а про українське авторство наукових і культурних досягнень, винаходів, відомих музичних творів, картин та страв дізналися в усіх куточках планети. Україна має чим пишатися, а українці змалку мають бути обі-знаними і володіти знаннями та важливими, визначними фактами про країну, завдяки яким можуть відчувати гордість за неї.

Введення кількох вакцин одночасно є стандартною світовою практикою, яка допомагає швидше отримати необхідний захист та зменшити кількість візитів до лікаря.

Численні дослідження довели, що це абсолютно безпечно і не викликає додаткових побічних реакцій.