Згубні децибели

А тепер, як з’ясовується, вже й дельфіни часом не можуть докричатися один до одного, що, зрештою, може негативно позначитися на їхньому здоров’ї та чисельності популяції.

«Якщо групи тварин у дикій природі не здатні організувати успішне спільне годування, це може негативно вплинути на здоров’я окремих особин і як результат — на здоров’я всієї популяції », — стверджує один з авторів нового дослідження, доцент Бристольського університету Стефані Кінг.

Звук — одне з найважливіших джерел інформації для морських тварин. На відміну від світла, у водяній товщі звук поширюється на десятки, якщо не сотні кілометрів. У результаті китоподібні, до яких належать і дельфіни, виробили складну систему спілкування за допомогою звуків.

Тепер, щоб перекричати шум, який здіймається в океані від діяльності людини, дельфіни змушені підвищувати голос.

«З попередніх досліджень нам було відомо, що шумове забруднення впливає на тварин, але в нашому випадку ми вперше поглянули на те, як шум позначається на їхній взаємодії», — каже авторка дослідження, опублікованого в журналі Current Biology, співробітниця Бристольського університету Перніллі Майєр Соренсен, яка підключила до своєї роботи колег із Центру дослідження дельфінів при університеті Сент-Ендрюс.

У дослідженні, яке проводилося в закритій лагуні, брали участь два пляшконосі дельфіни (афаліни) з іменами Дельта і Рис. Тварини, які працювали зі своїми дресирувальниками, мали продемонструвати спільну діяльність — по черзі через певні проміжки часу натискати контрольну кнопку.

Обидва дельфіни були оснащені сенсорами звуку та руху, і, як з’ясувалося під час експериментів, коли в лагуні підвищувався рівень антропогенного (твореного людьми) шуму, вони намагалися його перекричати, подвоюючи тривалість звуків і їх гучність. При цьому Рис і Дельта намагалися дивитися одне на одного, оскільки у дельфінів спрямований слух, і коли вони бачать одне одного, їм легше на фоні загального шуму розрізнити, що повідомив партнер.

Попри всі зусилля дельфінів, при підвищеному шумовому забрудненні Дельті й Рису вдавалося правильно почути одне одного лише в 62,5% випадків проти 85% — при контрольних експериментах з одним фоновим шумом. І це при тому, що їх піддавали шумовій дії не вище 150 децибелів. А супертанкер, наприклад, видає під час руху всі 200 децибелів.

«Якщо ви зазнаєте шумового впливу, який заважає вам спілкуватися з друзями під час спільного полювання, це може призвести до того, що ви втратите можливість нормально харчуватися, і це позначиться на вашому здоров’ї, — пояснює Соренсен. — А якщо ви зазнаєте такого впливу довше й довше, то це може позначитися вже на всій популяції».

Наступним кроком, за словами дослідників, має стати повторення експериментів із дельфінами вже у дикій природі. Утім, з цим можуть виникнути труднощі, оскільки важко відтворити необхідний для порівняння контрольний сценарій без шумового забруднення. За словами Соренсен, швидше за все, дикі дельфіни ще гірше відреагують на шумове забруднення, ніж дельфіни з дослідницького центру. Адже Дельта і Рис — високомотивовані тварини, які чудово розуміють своє завдання і сотні разів його проробляли, а їхнім диким родичам, які захочуть розпочати бесіду, може бути невтямки, чи налаштований їхній партнер на діалог.