Переглядів: 124

«Голубь міррра!»

Заможна міська сім’я підгодовувала голодних студентів, часом лаяла радянську владу. Глава сім’ї нікого не лаяв. З його вини полягло близько тисячі солдатів на Близькому Сході, і генерала відправили у відставку. Звільнений упав у маразм і замовк надовго. Він приходив до тями винятково у свята. У Святвечір 6 січня далекого 19** року старий прокинувся. Щосили стукнув кулаком по святковому столу і на весь будинок закричав: «Голубь міррра!». Гості злякалися, а господиня пояснила: тільки-но дід згадає, скільки бійців занапастив через свою дурість, кричить «благим матом». Над ним треба голосно рахувати до тисячі, щоб утихомирити.

2023-й. Уже більше ста тисяч

Минуло багато часу. Я забув дивний випадок. Але згадав минулого тижня. У зв’язку з різдвяним «перемир’ям», оголошеним главою російської держави. Над миротворчою ініціативою путіна встиг посміятися увесь світ. Хоча корисніше було б думати над тим, як втихомирити людожера. Рахувати до ста двадцяти тисяч терпіння не вистачить, а з продовженням безглуздої війни цифри втрат росії у живій силі на українському фронті, скоріш за все, за рік зростуть удвічі.

Багато хто підозрює, що людожера не зупинить навіть мільйон жертв. Він ненаситний, і перед смертю здатний погубити все живе. В Україні, в росії, на планеті. Різдвяне «перемир’я», припинення вогню на лінії зіткнення військ у такому контексті — очевидне знущання над розумом, розмивання межі між злом і добром. Утім, ці межі розмиті самим фактом війни — неспровокованим нападом орди на нашу країну.

Не варто раціоналізувати зло. Не варто шукати причин того, чому путін, нібито на прохання гундяєва, вирішив ненадовго надати відпочинок своїм убивцям. Не варто думати, що на московського диктатора якось вплинув і в чомусь переконав диктатор турецький. Політичні міркування перекреслює факт: під час свята тривали обстріли українських міст і гинули українці. У Бахмуті та поблизу Соледара тривали кровопролитні бої. Й один за іншим йшли ешелони, навантажені військовою технікою, у Білорусь.

Можна, думаю, погодитися з тим, що «голубь міррра!», запущений путіним перед Різдвом, є інформаційною спецоперацією луб’янки, але навряд чи ця операція придумана для обману прогресивної світової громадськості. Такої громадськості, мені здається, не існувало раніше і, тим більше, не існує зараз. Після «холодної війни» «прогресивні» і «реакційні» в кращому випадку змішалися з натовпом, а в гіршому — приєдналися до свит вождів і диктаторів.

Нам у певному сенсі легше. Поки окупанти на нашій землі, треба думати, як їх вигнати і знищити. Всіх. Включаючи «яструбів», «голубів» і тих, хто сподівається на якісь переговори, і тих, хто вимагає стерти Україну з політичної карти світу. Виженемо — розберемося, що робити, на яких умовах і з ким укладати перемир’я. Не виключено, що політичний пейзаж росії після війни зміниться до невпізнання. Причому путіну в ньому місця не буде.

Не розділ, а перемога

Однак любителів стукати по столу і кричати про «голуба міррра» в сусідній країні менше не стане. Їх стане більше, а в руках у деяких виявиться ядерний чемоданчик. Коли провідні західні політики і політологи зразка Кіссінджера побоюються повторення розпаду росії за трафаретом розпаду СРСР, вони думають про ці валізки і про можливі війни із застосуванням ядерної зброї при розділі імперії путіна. Страх близького апокаліпсису не дозволяє лідерам західного, та й частини східного, світу доводити до логічного кінця заходи зі стримування російської агресії.

Більше того, деякі «реалполітики» вважають кремлівського психопата гарантом нинішнього статусу-кво. І роблять усе, щоб глава російської держави не відчував дискомфорту, захоплюючи атомні електростанції, руйнуючи українські міста і села, віддаючи накази про знищення об’єктів критичної інфраструктури в Україні. Скільки українців ще має загинути, щоб перестала діяти домовленість наших союзників про недопущення «ескалації», тобто про фактичну заборону українським Збройним силам атакувати військові об’єкти на власне ро-сійській території?

Цього не знають ні у Вашингтоні, ні в Парижі, ні в Лондоні, ні в Берліні. Так, на свій страх і ризик наші військові завдають точкових ударів по складах боєприпасів та  аеродромах у глибині території держави, що на нас напала. Але подібні удари — голкові уколи, які не здатні вплинути на загальну ситуацію. А на російських військових заводах з початку масштабної війни повітряних тривог не оголошували, російські залізниці відправляють і приймають військові ешелони за розкладом, на полігонах, де проходять підготовку російські «мобіки», не дбають про заходи безпеки. Тобто «ескалації» не бояться.

Навіть програючи війну в Україні, агресор може проявляти «жести доброї волі», переміщати свої армії і дивізії, перекидати бомбардувальники із заходу на схід, оголошувати «перемир’я», коли заманеться. І чекати нашої капітуляції або капітуляції Заходу необмежено довго. Завдяки дірам у системі економічних санкцій доларів для оплати вбивць у кремлівського режиму вистачить на кілька років, росій-ське гарматне м’ясо лізе саме в м’ясорубку, а російський телевізор здатний замінити мізки багатомільйонному населенню.

Як не назвати подібний театр абсурду військовим глухим кутом? Як не порадити українцям вийти з глухого кута, розділивши країну за умовною 38-ю паралеллю, як розділили Корею сімдесят років тому китайці й американці, які очолюють війська ООН? До речі, прецедент такого розділу згадують зараз у Пекіні, Вашингтоні і в Сеулі. Причому, в Сеулі кажуть про історичну помилку (вважали розділ тимчасовим), а в Пекіні і Вашингтоні — як про можливий варіант завершення війни.

От тільки для України розділ — не варіант. Він рівнозначний втраті суверенітету і територіальної цілісності. І важко уявити, щоб глава нашої держави погодився на подібне навіть під загрозою розстрілу або втрати підтримки союзників. Наша країна, борючись з ворогом, вистояла майже рік і вистоїть стільки, скільки знадобиться для перемоги.

Слава Україні!

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua