№ 1-2 (22426-22427) четвер-субота 5-7 січня 2023 року
Показати світові, де добро, а де зло
Ексміністр закордонних справ України, дипломат Павло КЛІМКІН в інтерв’ю ведучому програми «Вердикт» Сергієві Руденку на телеканалі «Еспресо» розповів, як російська агресія проти України вплинула на світ.
— 24 лютого 2022 року ми стали свідками того, як впала система безпеки, яка була до цього у світі. Путін та його команда зробили все можливе, щоб кинути виклик не лише Україні, а й усьому світові, розтрощивши систему безпеки, яка була дотепер, й архітектуру співіснування на земній кулі. Чи був світ готовий до цього?
Звитяжна статистика
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний на своїй Фейсбук-сторінці підсумував трагічний і героїчний 2022 рік, зазначивши, цей рік змінив українців, сьогодення і майбутнє та увійшов до світової історії.
Валерій Залужний виділив вісім основних подій-пунктів, року що минув.
Будьмо разом!
Судячи зі дзвінків до редакції, дехто з різних причин не встиг передплатити «Чорноморку» на нинішній рік. Буває. Та згаяне можна надолужити, бо ж передплата не закінчується ніколи!
Отож, якщо ви до 25 січня звернетеся у поштове відділення чи до листоноші й оформите передплатний абонемент, то вже в лютому отримуватимете нашу газету.
Українці поховали «русский мир»
2022 рік, безумовно, буде закарбований не лише в українській історії, але й у європейській. А також він буде дуже помітним в історії світовій. Для українців це був рік великої війни і великих випробувань, рік трагічний і героїчний.
Більше про те, із чим 2022-й увійде в історію, «Історична Свобода» (https://www.radiosvoboda.org) спілкувалася з істориком Ярославом ГРИЦАКОМ.
Музика протистояння
Для Одеського національного академічного театру опери та балету 2022-й став не лише випробуванням на міцність. У передноворіччя генеральна директорка театру Надія Бабіч презентувала журналістам відзнаку «International Opera Awards», якою удостоєний очолюваний нею колектив і яку називають оперним «Оскаром».
Цю престижну нагороду отримали у Мадриді головний диригент театру, маестро В’ячеслав Чернухо-Воліч і режисерка Оксана Тараненко, яка під час війни виступила постановницею сучасної української опери Олександра Родіна «Катерина».
Коли національний фатум набуває рис благословенного шансу
Виступ Мирослава МАРИНОВИЧА в Українському католицькому університеті на «круглому столі» «Національна єдність під час і після війни»
Національна єдність майже завжди була слабким місцем в українській історії. А плач Ярославни з приводу фатальної ворожнечі поміж давніми русичами плавно переходив у жалісливі плачі часів Козаччини, Гетьманщини, Розстріляного Відродження чи Другої світової. В історії України найпопулярнішою молитвою всіх часів була «Боже, нам єдність подай».
А Він її чомусь не подавав. Бо не хотів? Бо ми такі добрі й чемні, а Він цього не побачив? Чи, може, тому, що Він не приймає такого собі «небесного патерналізму», коли покладаються на волю Божу, а самі вперто не хочуть змінити в собі те, що і призводить до тих бід? Небесна педагогіка часом буває невблаганною.
«Електрики нема і невідомо»
У першому огляді 2023 року хочу звернути увагу не на тему гарячу (певна річ, це війна), а на тему холодну — на відсутність світла в квартирах співгромадян. І підійти до питання не глобально, як-от винен агресор й особисто путін, а конкретно. З точки зору простих людей. Нам не гірше від інших відомо, що українська енергосистема зруйнована бомбардуваннями. І якби не героїчна — без лапок — робота працівників ДТЕК і комунальних служб, блекаут надовго накрив би не одну область нашої країни.
Дефіцит як спосіб життя
Отже, слава героям, але не про них зараз мова. А мова про те, що електроенергія як під час війни, так і під час миру є товаром, який можна продати і купити. Знову ж купити і продати або за законами ринку (з урахуванням попиту і пропозиції), або, як за радянської і частково вже української влади, — за розподілом планових і регулюючих органів. Роботи гігантів у Києві — «Укренерго», НКРЕ, Кабінету Міністрів і парламенту — я, як обіцяв, не торкатимуся. А в рамках цього огляду згадаю про одне поняття, з моєї точки зору, недостатньо висвітлене економістами.
На пороховій бочці, або Демонтаж російської федерації
Калмики (ойрати) — монгольський народ, що оселився в Поволжі на початку XVII ст. За віросповіданням вони переважно буддисти. За переписом 2010 року в російській федерації їх налічується майже двісті тисяч. Ще чотириста тисяч проживають за межами рф. Республіка Калмикія розташована в найвіддаленішій частині південно-східної Європи. За назвою вона є автономною республікою у складі рф. Остання незалежна держава калмиків була ліквідована указом катерини II 19 жовтня 1771-го.
2—9 липня 1920 року відбувся I Всекалмицький з’їзд Рад трудового калмицького народу, який проголосив утворення державності у формі автономної області у складі ррфср. У ньому взяли участь делегати від усіх калмицьких улусів Астраханської і Ставропольської губерній, калмиків, що проживають на Дону і Тереку, в Киргизстані, на Уралі і в Оренбурзькій області.
Головне — людський ресурс
Маразліївській громаді торік вдалося заощадити 250 тисяч бюджетних гривень завдяки рекомендаціям і консультаціям, а також практичним знанням, отриманим під час участі у проєкті «План бюджетної стабілізації», реалізованому програмою «U-LEAD з Європою».
— Дуже вдячна експертам U-LEAD за такий вчасний і корисний проєкт. Спільно з ними ми проаналізували видаткову і дохідну частини нашого бюджету. Ми пройшли кожний крок і зрозуміли, що треба переосмислити нашу діяльність. Наприклад, ми планували витратити чималі кошти на розробку нормативно-грошової оцінки, але експерт підказав, як це можна зробити інакше, і в результаті ми вже заощадили 250 тисяч для інших важливих потреб громади, — розповіла керівниця фінансового управління Маразліївської сільської ради Анна Городецька.
«Спецоперація УПА: Шухевич в Одесі»
Документальний фільм під такою назвою з циклу «Український Південь» створений на замовлення Інституту національної пам’яти та за підтримки «Ветеранс Хаб Одеса» наприкінці минулого року.
Це, властиво, короткий ролик, з якого дізнаємося про те, як у перші повоєнні роки (коли ще продовжувалась жорстока боротьба проти відновлення совєтської влади, коли, задавалося, кожен крок упівців відстежувався органами) головнокомандувач Української Повстанської армії Роман Шухевич — Тарас Чупринка приїздив до Одеси на лікування.
Три тости в одному келиху
1 січня 1909 року народився Степан Бандера
Понавигадували небилиць — заболить горло, відповідаючи на все те. А хто зі шкури пнувся? Та все ті самі вороги, котрі століттями старалися знищити нас. Як націю, як волелюбний, щирий народ, який ні за що не розстанеться зі своєю ідентичністю. Так, ми і мазепинці, і петлюрівці, і, певна річ, бандерівці — були, є і будемо. «Україна — наша мати, батько наш — Бандера». Одвічна ненависть ворога врешті-решт погнала його на нашу землю. Тепер уже відповідаємо вогнем праведним — так на-дійніше, і є надія, що — назавжди заткнемо їм пельку. Під прапором нашої свободи, з тією любов’ю до матері-Батьківщини, якою палало і його серце…
Пишучи, або ж розмірковуючи, про Степана Бандеру, зазвичай приходять до голови якщо не стандартні, заяложені думки, то, назагал, урочисто-піднесені, патетичні визначення. Це правильно. Але недостатньо. Через усі ті брехні, в які повірили нестійкі душі частини громадян наших, замало знаємо про нього. Того й лізе до голови все якась загальщина, бачимо здебільшого плакат, гасло, політичного діяча, а не живу людину. Котра мислила категоріями майбутнього, але всім своїм єством жила в своєму часі, була його уособленням…
Любов КУЗЬМЕНКО. «Перехрещу усі твої дороги...»
* * *
Перехрещу усі твої дороги,
Усім святим молитви прошепчу.
Попрошу тобі захисту у Бога,
На крилах ангела надію прихищу.
Перехрещу усі твої стежини,
Які судьба вготовила тобі, —
Хай бережуть святі мою дитину
І ангел помагає у путі.
Благословлю усі твої звитяги,
Молитвами осяються шляхи,
І дух життя на олтарі свободи
В дзвонах добра постане навіки!
Олександр РУСИЙ
Холоп
Хоча не експерт, але знаю напевне:
чекати повстання у рашці даремно.
Не може холоп проти пана повстати,
бо доля холопа — терпіти й мовчати.
Тож терпить покірно знущання і бідність —
у нього давно атрофована гідність.
Страсбург — місто доріг
У листопаді вже минулого року група громадських активістів з України побувала у Страсбурзі, одному з найвідоміших міст Франції. Ця поїздка стала можливою завдяки проєкту «Доступ до правових знань людей поважного віку», що реалізується Фундацією підтримки осіб старшого віку «Вік щастя», яку очолює Наталія Бондаренко. До складу делегації входила й авторка цих рядків як представниця ГО «Айті-бабусі».
Поміж двох вогнів
Чому саме сюди вирушили громадські лідери, що проводили навчання з правових знань для людей старшого віку в п’яти містах України: Дніпрі, Одесі, Кропивницькому, Івано-Франківську та Львові?
Загальновідомо, що саме Страсбург, адміністративний центр регіону Ельзас, із 1992 року має статус однієї з парламентських столиць Європи (ще дві — Брюссель і Люксембург). Тут із 1949-го відбуваються засідання Ради Європи, а з 1992-го — Європарламенту. Саме у Страсбурзі розташовується Європейський суд з прав людини.
Відстрочена пенсія
Реалізувати своє право на призначення пенсії за віком — особиста справа кожного. Таке рішення людина має ухвалити самостійно, враховуючи власне бажання та обставини. Законодавство про пенсійне забезпечення містить норми, які заохочують громадян до більш пізнього виходу на пенсію.
Тим, хто набув права на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але після досягнення пенсійного віку виявив бажання працювати й отримувати пенсію пізніше, пенсія за віком призначається з урахуванням набутого страхового стажу на день звернення за її призначенням.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):
- на 1 місяць — 50 грн.
- на 3 місяці — 150 грн.
- на 6 місяців — 300 грн.
- на 12 місяців — 600 грн.
- Iндекс — 61119
суботній випуск (з програмою ТБ):
- на 1 місяць — 40 грн.
- на 3 місяці — 120 грн.
- на 6 місяців — 240 грн.
- на 12 місяців — 480 грн.
- Iндекс — 40378
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206