№ 101-102 (22424-22425) четвер-субота 29-31 грудня 2022 року

Переглядів: 803

Ми стоїмо, боремось і виграємо, бо ми — разом!

Виступ Володимира Зеленського на спільному засіданні обох палат Конгресу США

Дорогі американці! В усіх штатах, містах і громадах. Усі, хто цінує свободу та справедливість. Цінує так само, як українці — в усіх наших містах, у кожній родині. Хай сьогодні мої слова поваги та вдячності будуть почуті кожним американським серцем!

Пані віце-президент, я дякую вам за ваші зусилля в допомозі Україні!

Пані спікер, ви сміливо відвідали Україну в час повномасштабної війни! Дякую вам!

Це велика честь і привілей — бути тут!

Шановні члени Конгресу — від обох партій, — які теж були в Києві! Шановні члени Конгресу та сенатори — від обох партій, — які ще побувають в Україні, я впевнений у цьому, в майбут-ньому! Шановні представники нашої діаспори, які присутні тут і присутні по всій країні! Шановні журналісти!

Переглядів: 812

Подвижництво і благодійництво

У ці грудневі дні колектив нашої редакції вшановує пам’ять Великого одесита і Великого українця Святослава Йосиповича Караванського. Народжений 24 грудня 1920 року в Одесі, він відійшов у вічність 17 грудня 2016-го у далекому Балтиморі. Здолав довгу і вкрай важку, але пряму, цілеспрямовану, незворотну життєву путь. Із своїх майже 96 років на рідній землі, передовсім в Одесі, провів лише третину (дитинство-юність і п’ятилітній проміжок між першим та другим арештами), решту — на чужині: третину — в печорсько-магадансько-колимсько-мордовських гулагах, ще третину — у вимушеній заокеанській еміграції. Громадсько-політичний діяч, правозахисник і правдоборець, мовознавець, поет, перекладач, публіцист — людина, фокусом життя якої, за словами колишнього очільника Світового конгресу українців Аскольда Лозинського, була Україна.

Чи є якісь дива на світі? Умудрений досвідом і загартований випробуваннями, Святослав Йосипович відповідав, що ні, нема, й тут же уточнював: «Хоч, правда, є диво: Україна. Встає з колін. Це найголовніше. Слава Україні!». Завдяки таким будителям-подвижникам, як Караванський, Україна і вставала з колін. Щоби нині як моноліт протистояти, за його давнішим визначенням, «фашистській державі, подібній до ІІІ Райху Гітлера», — росії, виборюючи свою свободу й незалежність і захищаючи весь цивілізований світ від тепер рашистської чуми. І нема жодних сумнівів: виборе, захистить, переможе!

Переглядів: 858

Зграя вандалів і мародерів

Як росіяни воюють проти української культурної спадщини

Руйнування пам’яток, артилерійські удари по закладах освіти і культури, пограбування музеїв та архівів… Кількість зафіксованих епізодів і свідчення працівників установ, які що постраждали, доводять, що йдеться не про ексцеси, а про цілеспрямовану політику. Пам’ятки культури опинилися під прицілом ворога через його бажання знищити нашу ідентичність. Тому дії агресора можна розглядати як складову злочину геноциду проти українського народу.

Станом на початок грудня 2022 року Міністерство культури та інформаційної політики задокументувало руйнування або пошкодження понад 1100 об’єктів культурної інфраструктури. Серед них — більше 550 об’єктів культурної спадщини. До цієї статистики потрапляють здебільшого пам’ятки архітектури, будівлі музеїв, шкіл, університетів, будинків культури у Донецькій, Миколаївській, Луганській, Харківській, Сумській, Херсонській, Чернігівській, Запорізькій, Київській областях. Також росіяни систематично грабують музеї на окупованих територіях. «Ми маємо справу напевно з найбільшим з часів Другої світової війни пограбуванням музейних колекцій. Але ми так само маємо справу з найбільшою евакуацією колекцій з часів Другої світової війни» — зазначив міністр культури та інформаційної по-літики Олександр Ткаченко.

Переглядів: 742

Туди, сюди, назад

Найкоротші дні року політики відводять для зустрічей і візитів. У надії надолужити згаяне, доробити недороблене, зміцнити дружбу, яка на вигляд міцна, а насправді тріщить по всіх швах. Так сталося у грудні.

Далекий візит з історичною підкладкою

З подачі Бориса Джонсона протистояння України російському рейху почали порівнювати з протистоянням Великобританії німецькому рейху в 1940 році. Сили були нерівними, і без допомоги Рузвельта країна Черчилля не могла довго чинити опір. Прем’єр Сполученого Королівства вирушив тоді до Вашингтона, щоб обіцяну американську допомогу перетворити на фактичну. І свого домігся. Переказувати сюжет англо-американських відносин під час Другої світової війни нема потреби. Але в деяких деталях він збігається із сюжетом сучасних американо-українських відносин. А візит Зеленського за океан це підтверджує.

Переглядів: 799

Нова радість стала

У своєму святковому, різдвяному посланні місцевий отець парох, де я проживаю, підкреслив позитиви, починаючи з того, як ревно Папа Римський Франциск молиться за український народ у цей важкий час. Я подумав, що, звичайно, якщо це правда, то це має бути Різдво, і що послання пароха вимагає серйозного самоаналізу як з боку Папи, так і з мого боку. І тому я самостійно розмірковую про позитивні моменти року, який був засадничо недобрим для мого українського народу.

Якщо ми шукаємо співчуття, то це не був поганий рік. Україна була в усіх на думці. Правда, краще, щоб не було потреби співчуття. Світова спільнота виявила більш ніж співчуття – вона дуже допомогла не лише словом, а й ділом.

Переглядів: 718

Не пересолодіть свою каву

…встигнути випити кави… — написано на дверях кав’ярні навпроти тролейбусної зупинки… Написано саме так: з малої літери, з трьома крапками попереду і такою самою трикрапкою вкінці, яка в цьому контексті, вочевидь, має означати знак нескінченности, чи якесь продовження, невідомість — хтозна…

Встигнути випити кави… Поки що? Поки не загула сирена повітряної тривоги, коли треба буде бігти до поближнього сховища? Краще б нам заспівали звабливі гомерівські — чи одісеївські? — сирени… Чи перед з’явою потрібного маршруту електротранспорту, який з відомих причин ходить з такими перервами, що можна справді випити філіжанку, і не одну.

Переглядів: 795

Земельні відносини в умовах воєнного стану

Як закон №2698 вплине на діяльність органів місцевого самоврядування, — пояснюють експерти U-LEAD

Про правові особливості регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану у зв’язку з набранням чинності Закону України №2698 дізналися учасники інформаційної сесії «Найостанніші зміни земельного законодавства: від безоплатної приватизації до оренди» для громад Дніпропетровської, Запо-різької, Одеської та Херсонської областей.

Переглядів: 791

У тіні минулого

Останні публікації в періодиці, зокрема інтерв’ю з колекціонерами Тарасом Максим’юком та Іваном Козиродом у журналі «Образ.М» та в газеті «Чорноморські новини», а також події, прямо чи опосередковано пов’язані з постаттю художника Михайла Жука, як-от створення відділу модерного українського мистецтва в Музеї сучасного мистецтва Одеси (МСМО) і систематизація каталогу творів М. Жука, спонукали мене до пошуку ширшої джерельної бази про цього митця.

Мій попередній епізодичний досвід роботи з архівом Одеської обласної організації Національної спілки художників України підказав рух саме у цьому напрямку. І справді, наша творча організація заслуговує на комплімент за те, що не обриває наступності й береже пам’ять про спілчан майже з моменту свого заснування (1937), а це вже класики вітчизняного мистецтва, і Михайло Іванович Жук — у когорті найзначніших.

Переглядів: 785

У контексті реформи церковного календаря

24 грудня відбулася зустріч отця і глави Української греко-католицької церкви блаженнішого Святослава з митрополитом Київським і всієї України, предстоятелем Православної церкви України блаженнішим Епіфанієм у його резиденції — митрополичому домі, що на території Михайлівського Золотоверхого монастиря, повідомляє Департамент інформації УГКЦ.

Підсумовуючи прожитий рік, сторони обговорили сучасну ситуацію у міжконфесійних й державно-церковних взаємовідносинах в Україні, триваючу російську агресію проти нашої держави, перспективи розвитку країни в повоєнний час та низку інших актуальних питань.

Переглядів: 734

Ясенівські коржики

Напередодні Нового року досвідчений і талановитий педагог Ясенівського ліцею Галина Георгіївна Степаненко влаштувала для своїх шестикласників майстер-клас з розписування традиційного різдвяного печива (так званих ясенівських коржиків), секрет виготовлення якого здавна зберігається у її родині.

Вчителька, використовуючи ще бабусині форми, заздалегідь спекла вдома обрядове печиво у вигляді коників, панянок і вифлеємських зірочок. А вже на уроці діти власноруч розписували випічку у традиційно червоні й зелені кольори харчовими фарбами. Отак у Ясеновому сільська дітвора розпочала на практиці вивчати народні різдвяні традиції.

Переглядів: 905

Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ: Перетворювати історичну пам’ять у національну

Дев’яносто років тому, восени 1932-го, більшовицький режим розпочав чергову злочинну «спецоперацію» проти нашого народу — масове вбивство українців голодом.

Як з’ясувалося, ініціатором штучного голоду 1921—1922 років був Володимир Ленін, а в 1932—1933 роках Сталін пішов «ленінським шляхом», перевершивши свого кривавого вчителя за показниками смертей. Цей голод був найбільшим з трьох, які вчинила радянська влада в Україні, й отримав окрему назву — Голодомор.

Наш співрозмовник — один із найавторитетніших дослідників Голодомору, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу історії України 20—30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України Національної академії наук України Станіслав Кульчицький.

— Пане Станіславе, розкажіть, будь ласка, що привело вас у ці дні до Одеси?

— Я приїхав до Одеської національної наукової бібліотеки на важливу для нас усіх подію — презентацію четвертого випуску бібліографічного покажчика «Голодомор в Україні 1932—1933 рр.». Я є науковим редактором цього випуску, як і попередніх трьох.

Переглядів: 756

Із тризубом на борту

24 грудня флагман українського науково-дослідного флоту — криголам «Ноосфера» вирушив із Кейптауна (Південно-Африканська Республіка) в Антарктику. Це вже другий його антарктичний сезон під синьо-жовтим прапором. Капітан судна, як і минулого разу, — Павло Панасюк.

Нинішня експедиція, повідомили в Українському національному антарктичному науковому центрі, є спільною з нашими сусідами — поляками й основний фінансовий тягар взяла на себе саме Польська антарктична програма (що є дуже помічним для нас в умовах скороченого через повномасштабну війну бюджету). Тож спочатку «Ноосфера» вирушить до польської антарктичної станції «Арцтовський», розташованої на острові Кінг Джордж.

Переглядів: 763

Гривня до гривні для тероборони

Фонд компетентної допомоги армії «Повернись живим» розпочав збір 21,6 мільйона гривень на розвідувально-ударні комплекси (РУК) зі 120-мм мінометами для 122-ї та 126-ї бригад Сил територіальної оборони з Одещини.

Кошти, як зазначається на Facebook-сторінці фонду, збирають у рамках кампанії із забезпечення РУКами всіх бригад тероборони України, на яку благодійники загалом планують акумулювати 333 мільйони гривень.

Переглядів: 789

Пам’ять

На 85-у році життя пішов у засвіти один із достойників Балтщини — талановитий педагог, публіцист, літератор Борис Климович СТУПАК.

Багато хто в Балті (і не тільки) знав Бориса Климовича як досвідченого педагога, громадського активіста, поціновувала літератури, ерудовану людину. Однак мало кому відомо про його складну долю. Тож про деякі факти з біографії.

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net