№ 89-90 (22412-22413) четвер-субота 17-19 листопада 2022 року

Виступ Президента України Володимира Зеленського на саміті «Групи двадцяти»

Щойно я повернувся до нашої столиці. Повернувся з міста Херсона.

Херсон — це одне з найважливіших міст півдня нашої країни і єдиний обласний центр, який росії вдалося захопити після 24 лютого. Й ось Херсон уже вільний!

Що це означає? Ця визвольна операція наших сил оборони є для України аналогією до багатьох битв минулого, які були переломними моментами у війнах. Вони символізували такі зміни, після яких люди вже знали, чия буде перемога, хоча ще й доводилося воювати заради неї. Це як, наприклад, D-Day — висадка союзників у Нормандії. Вона ще не була крапкою в боротьбі проти зла, але вже визначала увесь подальший перебіг подій. Саме це ми відчуваємо зараз. Зараз, коли Херсон вільний.

21 листопада — День Гідності та Свободи

Цьогорічні заходи до Дня Гідності та Свободи проходять під знаком осмислення українських Майданів у контексті повномасштабного російського вторгнення. Попри війну росії проти України, заплановано панельні дискусії, відкриття виставок, науковий форум, екскурсії та меморіальні заходи вшанування Героїв.

«Теперішня війна — це великий Майдан у межах усієї країни й також у тих регіонах, які, можливо, не до кінця розуміли у 2013—2014 роках, за що стояли люди, які цінності намагалися захистити. Тепер цінності Гідності, Свободи та Демократії об’єднали нас, як ніколи раніше: їх захищають наші воїни на фронті, захищають українці у тилу й кожен на своєму фронті. Цьогорічна програма враховує всі обставини, в яких ми проводитимемо заходи, а також той факт, що чимало з учасників, котрі щорічно долучалися до відзначення, сьогодні є активними захисниками України на фронті», — зазначив Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо створення реєстру збитків, завданих Україні внаслідок війни, розв’язаної російською фереацією, та виплат репарацій.

За документ, що має назву «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України», підготовлений нашою стороною за співавторства більше півсотні держав, проголосували представники 94 країн, проти — 13, утрималися — 74.

Після кожного успіху Збройних сил України у війні проти росії хор закордонних політиків, військових і журналістів заводить знайому пісню: успіх треба використати для проведення з ворогом переговорів. Як «вікно можливостей».

Але виникає питання: можливостей для кого, для чого і в чиїх інтересах?

«Велика двадцятка» (G20) на саміті в Індонезії погодила спільну заяву із жорсткою позицією щодо війни росії проти України.

Лідери G20 учора, 16 листопада, зробили заяву, в якій ідеться, що вони «найрішучішим чином засуджують» агресію рф проти України.

Після чергової масованої ракетної атаки на цивільну інфраструктуру України по всій країні посилилися і подовжилися аварійні відключення енергопостачання.

Як повідомили в ДТЕК «Одеські електромережі», із 16 листопада в нашій області також відбуватимуться екстрені відключення світла. У компанії підкреслюють, що графіки стабілізаційних відключень наразі не діють. «Це необхідний крок, щоб збалансувати енергосистему та уникнути аварій на обладнанні», — йдеться у повідомленні.

Остаточний результат виборів до Конгресу США, що відбулися 8 листопада, досі невідомий. Але деякі підсумки підбити вже можна. Це насамперед те, що очікуваного розгрому демократів не сталося.

Як пройшли американські вибори і чого чекати Україні — у матеріалі «РБК-Україна» (https://www.rbc.ua).

Щороку 9 листопада православна церква вшановує пам’ять преподобного Нестора Літописця, автора відомого літопису «Повість минулих літ», а в Україні на державному рівні відзначається День української писемності та мови.

Українська мова — це наша рідна мова, мова нашої держави. Вона бере свій початок із сивої глибини віків. Шлях її становлення — це тернистий шлях боротьби. Та, попри все, наша мова вистояла, загартувалася і нині впевнено утверджується на теренах незалежної України.

Землероби нашого краю почали безкоштовно отримувати поліетиленові рукави для зберігання вирощеного врожаю безпосередньо на полі.

Розподіл обладнання серед хліборобів провадить Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) за фінансової підтримки урядів Канади, Японії та австралійської благодійної організації Minderoo Foundation. Цим проєктом, вартістю понад 60 мільйонів доларів, світова спільнота у непростий час підтримує наших фермерів та сільське населення, допомагаючи їм зберегти агропродукцію, щоб надалі експортувати її за кордон. Це обладнання надається сільгоспвиробникам, які обробляють від 100 до 10 тисяч гектарів землі, задля вирішення нагального дефіциту зерносховищ. У межах першого етапу 1488 українських агровиробників отримають понад 25400 рукавів-сховищ.

Нещодавно у Суворовській громаді сталася непересічна подія: тут завершили роботу над інвестиційним паспортом і презентували його експертам та представникам бізнес-середовища. Розробка документа відбувалася в рамках ініціативи «Громада, дружня до бізнесу», яку реалізовує ГО «Клуб ділових людей України» за підтримки U-LEAD.

Зважаючи на сучасні тренди, представники громади зосередили увагу інвесторів на таких напрямках, як агровиробництво й агропереробка, логістика та «зелена» енергетика.

Нова версія «Катерини», яка вже отримала гучний резонанс у вітчизняній пресі, цьогоріч ставилася в Одеській опері на завершення 212-го і на відкриття 213-го театральних сезонів. Вистава створена за мотивами творчості Тараса Шевченка. Автор музики і лібрето — композитор і художник Олександр Родін.

Щоб оцінити масштаб події, нагадаю, що прем’єрний показ загальновідомої однойменної опери на музику Миколи Аркаса (1891) відбувся в Одесі ще в 1989-у. Симптоматично, що новостворена опера, прем’єра якої планувалася на 26 березня цього року, знайшла своє друге народження в драматичний момент нашої історії — повномасштабної агресії росії проти України. Музи не мовчать — війні протиставлене мистецтво.

У рекордно короткі строки Одеський оперний підготував для глядачів чудовий сюрприз — прем’єру балету «Білосніжка».

У театрі панувала по-казковому святкова атмосфера, адже вперше за час війни відбулася прем’єра для дітей! Одна з найулюбленіших казок братів Грімм ожила на сцені під музику польського композитора Богдана Павловського. Старовинний сюжет яскраво й вишукано постав у хореографії Гаррі Севояна та Яніни Кисельової. Під орудою заслуженого артиста України Ігоря Чернецького музичну казку втілювали на сцені артисти та оркестр театру, а також вихованці зразкового ансамблю класичного танцю «Фуете» школи мистецтв №14 та центру балету «Фуете гранд».

В Україні палають бурхливі суперечки про колективну й індивідуальну відповідальність росіян, про те, чи варто у росії вишукувати «правильних» або «корисних» русскіх, про те, чи нам, українцям, треба обмежувати себе в ненависті. Бо є така теза, що коли дозволити собі забагато ненависті, то після війни, після перемоги, вона почне пожирати нас самих.

Відповіді Романа Кечура, психіатра, президента Української конфедерації психоаналітичних психотерапій, завідувача кафедри психології і психотерапії Українського католицького університету, на ці питания — складні. Пан Роман зізнається, що пропонує «складні рецепти», і попереджає, що для перемоги над ворогом нам доведеться вдаватися до рішень, які на тактичному рівні можуть виглядати взаємовиключними. Зі стратегічними ж рішеннями розбіжностей нема — мур, рів, вогонь.

Із початком повномасштабного вторгнення виїзд на природу перетворився на розкіш з минулого життя. Ліси потерпають від пожеж та ракетних обстрілів, узбережжя Чорного моря — заміноване й заборонене для відвідування. Утім, запит на рекреацію не зникає, а українці поступово починають шукати нові «місця сили» — безпечні локації для відпочинку та перезавантаження.

У рамках спільного проєкту Всесвітній фонд дикої природи (WWF-Україна, https://wwf.ua) й платформа «ШоТам» роз’яснюють, як не наразитися на небезпеку, чому природа ближче, ніж нам здається, та як не нашкодити довкіллю під час війни.

15 листопада чисельність населення нашої планети перетнула позначку 8 мільярдів людей. На те, щоб чисельність землян збільшилася на мільярд, пішло 12 років. Позначки 9 мільярдів осіб Земля може досягти до 2037-го, 10 мільярдів — до 2058-го, повідомили в Організації Об’єднаних Націй.

За оцінкою ООН, в Україні зараз мешкає 0,04 мільярда осіб — 0,5% світового населення. До 2058-го населення нашої країни може скоротитися до 0,03 мільярда (0,3% населення Землі).