Переглядів: 1013

Війна не вбила оптимізму

(Закінчення. Початок у номері за 3-5 листопада)

Як уже повідомляли «ЧН» (номер за 3-5 листопада), наприкінці вересня со-ціологічна служба Центру Разумкова за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні провела опитування щодо оцінки громадянами ситуації в країні, довіри до соціальних інститутів, політико-ідеологічних орієнтацій наших співвітчизників в умовах російської агресії.

Інтерес до політики та громадська активність

Дослідження, які проводилися в Україні протягом останнього десятиліття, показують, що донедавна (принаймні впродовж 2011—2020 років), українське суспільство в цілому було не схильне занадто сильно цікавитися політикою: близько або трохи більше третини громадян відповідали, що вони або дуже цікавляться політикою, або скоріше цікавляться нею, натомість від 62% до 67% у різний час відповідали, що не дуже цікавляться нею або взагалі не цікавляться.

Але нинішнє опитування, проведене соціоло-гічною службою Центру Разумкова, засвідчило, що після початку широкомасштабної агресії росії рівень інтересу до політики в Україні істотно зріс. За даними цього дослідження, зараз «дуже» або «скоріше» цікавиться політикою більшість (56%) респондентів, не цікавляться — 43%.

Вищий рівень зацікавленості політикою демонструють жителі Західного і Центрального регіонів (60%), нижчий — на Півдні (48%) і Сході (47%). Як показало дослідження, цей рівень порівняно з 2017-м виріс у всіх регіонах.

Рівень зацікавленості політикою зростає із зростанням віку респондентів: якщо серед громадян віком 18—29 років таких 49%, то серед тих, кому 60 і більше, — 60%. Утім, порівняно з 2017 роком рівень зацікавленості політикою представників молодших вікових груп зріс суттєвіше, ніж у старших групах (у наймолодшій — на 25%, у найстаршій — на 10%).

Щодо оцінки можливості впливати на дії влади, то порівняно з 2020 роком в Україні зросла частка респондентів, які вважають, що політична система у нашій країні дозволяє таким людям, як вони, мати вплив на дії уряду, хоча лише «певною мірою» (частка таких зросла із 18% до 25%), а частка тих, хто вважає, що політична система дозволяє таким людям, як вони, впливати на дії уряду «безумовно» або «достатньою мірою», залишилася майже незмінною (17% у 2020-у і 19% у 2022-у).

Частка тих, хто вважає, що політична система не дозволяє їм впливати на дії уряду, знизилася із 34% до 26,5%.

Суспільно-політичні цінності та орієнтації

У період між 2010 та 2021 роками частка респондентів, які вважали демократію найбажанішим типом державного устрою, коливалася в межах 48—56%, а тих, хто віддавав перевагу авторитарному режиму, — у межах 18—24%. За даними ж ниніш-нього опитування, тобто після початку повномасштабної ро-сійсько-української війни, частка перших зросла до 68%, а частка других знизилася до 11,5%.

Порівняно з 2017-м частка прихильників демократії зросла у всіх регіонах. Наприклад, у Східному — із 47% до 58%, у Західному — із 67% до 75,5%, але, як і раніше, залишається найвищою у Західному регіоні, а найнижчою — у Східному.

Оцінка важливості жити в демократичній країні за шкалою від 1 («зовсім не важливо») до 10 («дуже важливо») залишалася практично незмінною протягом 2017—2022 років (8,1—8,3 бала, що вище показника 2011-го, коли він дорівнював 7,3 бала). Найвище оцінюють важливість життя в демократичній країні жителі Західного і Центрального регіонів, а представники найстаршої вікової групи оцінюють таку важливість нижче, ніж інші вікові групи.

Упродовж останніх п’яти років зростала оцінка громадянами рівня демократичності в управлінні державою. Середній бал, що характеризує, наскільки демократично управляється наша країна (за 10-бальною шкалою, де 1 означає «зовсім не демократично», 10 — «абсолютно демократично»), зріс від 3,8 у 2017-у до 5,1 у 2020-у і до 6,2 у 2022-у. Вищі оцінки дають жителі Центрального та Західного регіонів, дещо нижчі — Півдня і Сходу. Чим молодші респонденти, тим вище оцінюють рівень демократичності управління країною.

Оцінка різних типів політичних систем

Упродовж останнього десятиліття сумарна частка громадян України, які вважають, що демократична політична система є «скоріше хорошою» або «дуже хорошою» для їх країни, змінилася незначно — від 85% у 2011-у до 90% у 2022-у. Водночас, порівняно з попередніми роками істотно зросла частка тих, хто вважає демократичну політичну систему «дуже хорошою» (54%, тоді як у попередні роки частка таких не перевищувала 36%).

Підтримка системи, яка передбачає «сильного лідера, не залежного від парламенту та виборів», за останні роки була найвищою у 2017-у (80%). Однак, за даними останнього опитування, її підтримка знизилася до 68% й істотно поступається підтримці демократичної системи. Втім, 61% опитаних вважає хорошими одночасно обидві ці системи, очевидно, не вбачаючи суперечності між ними.

Ситуація широкомасштабної війни призвела до зростання в Україні частки респондентів, які вважають «скоріше хорошою» або «дуже хорошою» систему, коли правлять військові або військовий режим (до 30%), тоді як у 2020-у таких було 17,5%. Проте, переважна більшість (69%) українців і нині вважає таку систему поганою.

За необхідності вибирати, що є важливішим — свобода чи рівність, 71% опитаних вибирають свободу (у 2020-у таких було 64%). Але якщо вибирати між свободою і безпекою, то українці частіше вибирають безпеку (56% проти 44%). Утім, вибір на користь безпеки зараз істотно менший, ніж у 2020-у, коли перевагу безпеці надавали 66% українців (і це в ситуації, коли на нашій землі триває широкомасштабна війна й актуальність питання безпеки надзвичайно зросла).

Вибираючи між свободою і рівністю, жителі всіх регіонів України віддають перевагу свободі, але найчастіше — на Заході країни (81%), найрідше — на Сході (58%) та Півдні (62,5%). Частка тих, хто віддає перевагу свободі, істотно зростає із зниженням віку респондентів (від 60% серед тих, кому 60 і більше років, до 83% серед 18—29-літніх респондентів).

Вибираючи між свободою і безпекою, жителі Західного регіону, на відміну від жителів усіх інших регіонів, віддають перевагу свободі (52%, в інших регі-онах — від 35% до 43%). Частка тих, хто віддає перевагу свободі, істотно зростає із зниженням віку респондентів (від 36% серед тих, кому 60 і більше років, до 55% серед 18—29-річних). Наймолодша група — єдина, яка віддає перевагу свободі перед безпекою.

Якщо у 2021 році 69% опитаних відповідали, що не прагнуть відновлення Радянського Союзу, то, за даними остан-нього опитування, нині таких 87%. І хоча на зростання цієї частки могла вплинути зміна регіональної структури вибірки опитаних (зараз лише 1,2% респондентів становлять ті, хто до початку війни жив у Донецькій, Луганській та Херсонській областях), ця обставина не може пояснити зміни у ставленні до цього питання. Однозначно хотіли б відновлення СРСР лише 3% опитаних (у 2021-у — 10%), ще 11% відповіли «так, але я розумію, що за сучасних умов це нереально» (у 2021-у — 21%).

Хоча частка тих, хто не хотів би відновлення СРСР, на Півдні і Сході країни (відповідно 72% і 81%) дещо нижча, ніж на Заході (93%) і в Центрі (89%), однак навіть на Півдні і Сході ця частка більша, ніж була по країні загалом у 2021-у. Ба більше: і серед представників найстаршої вікової групи ті, хто не хотів би відновлення Радянського Союзу, становлять переважну більшість (74,5%), а серед тих, кому менше 30 років, ця частка зростає до 95%. Серед тих, хто в родині розмовляє російською мовою, ця частка становить 79%, а серед тих, хто розмовляє українською, — 90%.

Обираючи між двома моделями суспільного розвитку — європейською та російською, 70% віддають перевагу європейській моделі й лише 0,5% — російській (у 2017-у ці показники становили відповідно 58% і 4%).

Частка прихильників європейської моделі істотно вища у Західному та Центральному регіонах (82,5% і 76,5%), тоді як на Сході вона становить 53%, а на Півдні — 45%. Утім, частка прихильників російської моделі є вкрай низькою у всіх регіонах (від 0,2% до 1%), щоправда, на Півдні і Сході багато тих, кому не подобається жодна модель (відповідно 33,5% і 34%). Част-ка прихильників європейської моделі зростає із зниженням віку респондентів (від 60% серед тих, кому 60 і більше ро-ків, до 80% серед тих, кому від 18 до 29). Частка прихильників російської моделі у всіх вікових груп є вкрай низькою (від 0% до 1%).

Так само низькою є привабливість російської моделі серед тих, хто вдома розмовляє ро-сійською мовою (1%, серед україномовних — 0,3%), частка тих, кого приваблює європейська модель, становить, відповідно, 53% і 78%, не приваблює жодна — 31% і 13%.

На запитання «Якби події 2013—2014 років відбувалися зараз, Ви підтримали б Майдан чи Антимайдан?» 54,5% опитаних відповіли, що підтримали б Майдан (у 2018-у таких було 32%) і лише 5% — що підтримали б Антимайдан (у 2018-у — 10%), 26% не підтримали б нікого (у 2018-у — 42%).

Підтримка Майдану найвища у Західному регіоні (79%), у Центральному — 55%, на Сході — 39%, на Півдні —  20%. Підтримка Антимайдану: на Заході та Півдні — по 2%, у Центральному регіоні — 5%, на Сході — 12%. На Півдні майже дві третини (63%) не підтримали б нікого. Підтримка Майдану зростає із зниженням віку респондентів (від 48% у найстаршій віковій групі до 63% — у наймолодшій). Серед україномовних респондентів 64% підтримали б Майдан, лише 3% — Антимайдан, а серед тих, хто в родині розмовляє російською, — відповідно 34% і 10%.

З початку 2000-х років зростала підтримка громадянами України національно-демократичної ідеології. У 2003-у її поділяли 10% респондентів (приблизно стільки ж, що й ідеологію, яка включала ідеї возз’єднання України з Росією (11%) та комуністичну ідеологію (10%). Але, за даними останнього опитування, національно-демократичні ідеї нині поділяють 22% респондентів, тоді як комуністичні — 1%, ідеологію «російського світу» (власне, це і є квінтесенцією «ідей возз’єднання України з росією») — 0,2%. Другою за впливовістю є соціал-демократична ідеологія (7%, з початку 2000-х її популярність в Україні майже не змінилася), ще 5,5% назвали ідеологію «зелених» (що теж мало відрізняється від показника 2003-го), 4% — ліберальну (її підтримка дещо вища, ніж на початку 2000-х). Стільки ж — 4% — поділяють християнсько-демократичні ідеї. По 2% опитаних є прихильниками національно-радикальних та соціалістичних ідей. 12,5% респондентів заявили, що не є прихильниками жодної ідеологічної течії, 21% — що в них не орієнтуються, 15% — вагалися з відповіддю.

Готовність захищати свою країну

Під час війни питання щодо такої готовності є одним із найчастіше застосовуваних у соціологічних дослідженнях показників патріотизму. Після 2011 року в Україні частка тих, хто дає позитивну відповідь, постійно зростала (із 40% у 2011-у до 57% у 2020-у і до 71% у 2022-у).

Готовність захищати країну висловлює більшість жителів усіх регіонів — від 54% на Сході до 79% на Півдні країни, 74% україномовних респондентів і 62% — російськомовних, 81% серед чоловіків і 63% — серед жінок, 77—79% у вікових групах від 18 до 59 років, 53% — серед тих, кому 60 і більше років, 76,5% — серед прихильників вступу України до ЄС і 52% його супротивників.

Ставлення до політичних сил

Підтримка політичних сил, які виступають за євроінтеграцію України, порівняно із жовтнем 2021-го зросла із 34% до 52%, а підтримка сил, які виступають за відновлення відносин з росією та інтеграцію України до євразійського простору, знизилася із 12% до 2%. Знизилася і частка тих, хто відповідає, що для нього ці питання не мають значення при визначенні симпатій до політичних партій (із 15% до 10%). Майже незмінним залишилося число тих, хто підтримав би політичні сили, які виступають за особливий шлях розвитку України, заснований на її національних особливостях (у 2021-у таких було 31%, у 2022-у — 29%).

У Західному і Центральному регіонах більшість опитаних (відповідно 61% і 56%), а у Східному — відносна більшість (45%) підтримують політичні сили, які виступають за євроінтеграцію України. У Південному регіоні відносна більшість (44%) підтримує політичні сили, які виступають за особливий шлях розвитку України, заснований на її національних особливостях. У всіх регіонах украй низькою є підтримка сил, що виступають за відновлення відносин з росією та інтеграцію України до євразійського простору (1% — у Центральному, 2% — у За-хідному і по 4% — у Південному та Східному регіонах).

Підтримка «євроінтеграційних» політичних сил тим вища, чим молодші респонденти (їх частка зростає із 44% серед тих, кому 60 і більше років, до 65,5% серед молодших 30). Серед респондентів, котрі вдома спілкуються українською мовою, політичні сили, які виступають за євро- інтеграцію, підтримують 57%, серед тих, хто вдома спілкується російською, — 41% (що становить відносну більшість).

Частка громадян, які вважають, що Україні потрібні нові політичні партії, порівняно з 2020 роком практично не змінилася (відповідно 35% і 34%).

Нагадаємо, дослідженням було охоплено 112 населених пунктів (57 міських та 55 сільських) на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Методом face-to-face було опитано 2021 респондента віком від 18 років. Похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3%.

Деякі результати цього опитування порівнюються з результатами досліджень, що проводилися в Україні в рамках «Світового дослідження цінностей» (World Values Survey) в 2011 та 2020 роках.

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua