Переглядів: 992

Музика, сповнена Духом

(Штрихи  до  творчого  портрета Ольги  Муравської)

Це була велика мамина мрія — щоб донька грала на піаніно. Щоб піаніно стояло у квартирі і навколо нього збиралися домашні, сусіди, друзі — послухати музику, поспівати разом, поспілкуватися.

— Моя мама, дитина Другої світової війни, не мала можливості навчатися музиці, тому мріяла про музичну освіту для мене, — розповідає Ольга Муравська.

На жаль, а може, так мало бути, Ольгу не прийняли до школи Столярського, хоча й відзначили бездоганні голос і слух дівчинки.

— Я стала ученицею диригентсько-хорової школи, керівником якої був Стефан Крижанівський, і зовсім не шкодую про це, — зізнається пані Ольга.

З дитинства їй понад усе подобалося читати. Газети, журнали, книги — читала все, що потрапляло під руку. Перечитала всі книжки у знайомих, а в міській бібліотеці вигрібала їх на три абонементи. За себе, за маму, за батька...

Педагог школи Столярського Євгенія Петрівна Ставицька вчила її грати на фортепіано.

— Урок зазвичай починався із того, що вона діставала книжку із книжкової шафи і пропонувала: візьми, почитай. У неї була невеличка, але прекрасна бібліотека. Щоразу, коли я приходила на заняття, вчителька давала мені нову книжку. Окрім того, вона мала чудові платівки, які я також слухала.

І мама, і вчителька бачили її піаністкою, але дівчинка побоювалася виходити на сцену, і кожен іспит був для неї стресом. Водночас їй дуже подобалися теоретичні предмети, і в шостому класі Оля переконано заявила: хочу займатися теорією музики.

Мама була збентежена, а от Євгенія Петрівна тоді сказала:

— Ну що ж, теоретик також повинен уміти добре грати.

У 1970-ті навчальний план у хоровій школі Стефана Крижанівського включав, окрім традиційних дисциплін (сольфеджіо, музична література, фортепіано), і низку інших цікавих предметів, яких не було в інших музичних школах: хоровий клас, теорія музики, диригування, хорова література тощо.

— Стефан Крижанівський як диригент завжди інтуїтивно тягнувся до духовної музики. Хоча у 1970-ті діти частіше мусили співати піонерські пісні, у виконанні хору «Кантилена» звучали і фрагменти із 4-ї кантати Й. С. Ба-ха, «Стабат Матер» Дж. Перголезі, твори М. Леонтовича, Г. Ф. Генделя, — згадує пані Ольга. — Вже у сьомому класі нас, учнів, ставили перед хором, навчали диригувати.

Закінчивши у 1978 році з відзнакою Одеську хорову школу, Ольга Муравська вступила до Одеського музичного училища на відділ теорії музики.

— Саме викладач з музичної літератури Людмила Серафи-мівна Космакова зробила з мене музикознавця. Почалася справжня серйозна робота з нотами. Я заново навчалася: читати, узагальнювати, вміти аналізувати нотний текст у всіх його жанрово-стильових «дрібницях». Саме вона навчала нас, як відчути «інтонаційний словник епохи». Вона відіграла важливу роль у формуванні мене як фахівчині, — вдячно каже пані Ольга.

Закінчивши у 1982-у музичне училище з відзнакою, Ольга Муравська стала студенткою фортепіанно-теоретичного факультету Одеської державної консерваторії ім. А.В. Нежданової (нині — ОНМА), за фахом «музикознавство».

— Сучасні студенти не вірять, що для цього потрібно було скласти 12 вступних іспитів і на дев’ять місць було 32 претенденти, — посміхається моя співрозмовниця...

У вересні 1984 року, паралельно з навчанням у консерваторії, почала працювати викладачем музично-теоретичних дисциплін, а з 1987-го — завідувати хоровим відділом в Одеській дитячій школі мистецтв №1 (нині — Дитяча школа хорового мистецтва імені С.К. Крижанівського).

— Саме доктор мистецтвознавства, професорка Олена Миколаївна Маркова стала моєю науковою «мамою», — зазначає пані Ольга — Вона занурила мене в епоху бароко. Усе літо я провела в бібліотеці, збираючи матеріали для наукової роботи.

Олена Миколаївна була і залишається генератором цікавих ідей, які сумлінна учениця розвиває у своїх працях.

Конкурси студентських наукових робіт у ті часи відбувалися анонімно, без прізвищ. Доробок студентки Муравської був зашифрований девізом, який звучав так: «Єдність у різноманітності. Різноманітність у єдності». Тоді вона стала переможницею Всеукраїнського конкурсу наукових робіт з теорії музики. І ще — зберегла цей девіз на все життя.

Одним із найяскравіших моментів студентського життя у консерваторії стала участь у самодіяльному музичному театрі. Тодішні студенти цього вишу були талановитими, творчими людьми. Хтось співав, хтось читав вірші, хтось писав музику.

Перша вистава була присвячена (зробімо поправку на радянський час) 25-літтю кубинської революції. На прем’єру за-просили посла Куби — і він приїхав. Прийшли студенти з різних країн, яких тоді чимало було в Одесі, навіть телебачення знімало передачу. У залі консерваторії був аншлаг! Але згодом театр прикрили як такий, що нібито заважає навчальному процесу…

Тема, яку Ольга Муравська досліджувала у своїй дипломній роботі, звучала надто жорстко на той час (йдеться про 1987 рік) — «Реквієм» Брамса і традиції лютеранської траурної музики». Але вже тоді вона розуміла, що саме буде предметом її наукового дослідження на все життя.

— Інтерес до духовної культури у мене — від бабусі. Вона була простою жінкою, щодня, зранку й увечері, ставала до молитви. Вона знала небагато молитов — Отченаш, Богородицю, а далі — молилася своїми щирими словами простої людини, точно знаючи, що, як і за кого потрібно попросити Господа. Вона сповідалася, причащалася, дотримувалася посту.

Як і її бабуся, Ольга Муравська — глибоко православна людина. Вже багато років поспіль вона співає і читає молитви, допомагаючи священнику в маленькому храмі Серафима Саровського, що у Київському районі.

Сприймаючи духовність з точки зору православної людини, пані Ольга досліджує різні грані духовної музики, пам’ятаючи про єдність у різноманітності, різноманітність у єдності.

Після закінчення консерваторії Ольга Вікторівна працювала викладачкою музично-теоретичних дисциплін в Одеському державному музичному училищі ім.. К.Ф. Данькевича, де вела курси «Музична література», «Сольфеджіо», «Теорія музики», «Гармонія», «Музична критика», «Лекторські практики», в Одеській школі хорового мистецтва, а також в Одеській державній консерваторії на кафедрі історії музики та музичної етнографії, одночасно займаючись наукою.

Тема її кандидатської дисертації звучала так: «Німецька траурна погребальна музика лютеранської традиції як феномен європейської культури XVII — XX століть».

— Щоб упевнитися в тому, що мої наукові розробки правильні і потрібні, я зустрілася із протестантським пастором з Кірхи. Адже сприймаю духовність із точки зору православ’я, тож мені було цікаво звіритися з носієм іншої релігійної традиції. Доктор Маркус прийшов з перекладачем, і ми кілька годин спілкувалися з ним на теми траурної музики лютеран та історії протестантизму. Пастор переконав мене, що у своєму дослідженні я на правильному шляху. У різних конфесіях — різні уявлення про кінець життя. Протестанти не моляться за упокій своїх померлих. Протестантський погляд на смерть — упокоєння, надія, радість, до речі, це і ранньохристиянський погляд на смерть. Це свято. У католиків — суд, страх покарання за гріхи, а тут — радість. Для мене це було цікаве наукове дослідження, бо, занурюючись в інші традиції, я ще більше укріпляюсь у своїй православній вірі...

— Малий захист дисертації відбувався у Страсну п’ятницю, — згадує пані Ольга. — І вона була насправді страсною…

Але Ольга Вікторівна захищала свої наукові напрацювання. І пізніше, під час захисту вже докторської дисертації, на доказ своєї правоти просто за кафедрою заспівала одну із найдавніших молитов грецькою мовою — свідчення спільного коріння християнства, що сягає апостольських часів. «Киріє елейсон» («Господи, помилуй!») — це найвідоміша молитовна формула, що збереглася майже в усіх традиціях та обрядах. Вірні християнського Сходу та Заходу різними мовами співають її під час кожної Євхаристії.

Із 2004 року була прийнята на посаду викладача кафедри сучасної музики і музичної культурології ОДМА ім. А. В. Нежданової (нині — кафедра теоретичної та прикладної культурології), а в 2005-у рішенням вченої ради обрана за конкурсом на посаду доцента.

Завідувачка кафедри теоретичної та прикладної культурології ОНМА ім. А.В. Нежданової, професорка Олена Маркова підкреслює:

— Ольга Муравська — смілива людина. У неї бойова наукова біографія. Вона не боїться брати складні та суперечливі теми і досліджувати їх. Справжня наукова діяльність потребує мужності від того, хто цим займається. Коли науковець іде на захист позицій, які ще не захищені, він ризикує, перш за все, репутацією. У радянські часи деякі вчені, захистивши кандидатську, боялися йти захищати докторську, бо був такий указ — якщо провалюєте докторську, забирають і кандидатську...

У наукових роботах тривалий час була майже забороненою тема бідермаєра — це напрям у німецькому та австрійському мистецтві 1815 — 1848 років, який є уособленням патріархальної культури, оскільки він оспівував буденні, звичайні речі, але це був «побут, пронизаний релігійністю»... Вважалося, що цей стиль у мистецтві сформувався у європейських країнах як певна антитеза ідеям прогресистського шляху розвитку європейської культури Нового часу французької революції.

Коли Ольга Муравська почала досліджувати цей стиль у музиці, це викликало нерозуміння, а іноді й обурення серед деяких колег, позаяк це був погляд на загальновідоме з іншої жанрово-стильової та духовно-естетичної точки зору, що не «вписувався» у традиційні уявлення про класику європейської музичної культури XIX століття...

Одна із глобальних ідей, які розвиває професорка Ольга Муравська, — вплив східнохристиянської (візантійської) культури на духовне і культурно-мистецьке надбання Заходу. Тривалий час у радянській, а згодом і в українській культурології та мистецтвознавстві інерційно панувала інша позиція: все нове, все позитивне йде виключно із Заходу.

Мало хто досліджував, як східна, візантійська традиція вплинула на Захід, і це величезний пласт наукової праці, який активно досліджує кафедра теоретичної та прикладної культурології, очолювана професоркою Оленою Марковою.

У 2018 році Ольга Муравська захистила докторську дисертацію на тему «Вплив східнохристиянської культури на європейське музичне мистецтво XIX — XX століть». Ця дисертація та наступні наукові роботи дали поштовх для досліджень її студентам, аспірантам, колегам по кафедрі теоретичної та прикладної культурології ОНМА ім. А.В. Нежданової, яка насамперед дотримується концепції щодо культових підстав культури.

Упродовж 2006 — 2022 років під керівництвом Ольги Муравської до захисту було підготовлено 65 магістерських досліджень і захищено шість кандидатських дисертацій, а також одна докторська.

Одна із тем, яку нині досліджує Ольга Муравська та її учні, — «Містерія і європейський музичний театр, духовні підстави оперного жанру».

— Тривалий час оперу вважали суто світським жанром, — пояснює пані Ольга, — але, виходячи із досліджень, стає зрозуміло, що вона має джерела із містерії та літургійної драми. Релігійно-ритуальне, містеріальне дійство в різні часи також мало суттєвий вплив і на художню (у тому числі й музичну) творчість. Це особливо актуально для України, оскільки наша вітчизняна музична культура, зокрема опера, закарбована на ідеях софійності та кордоцентризму, фактично виростала з духовно-етичних настанов барокового шкільного духовного театру, який був поширений у бурсах, в Острозькій академії. Його жанрова специфіка сходила до візантійської ритуально-культової практики та літургійної драми в поєднанні з міфологічно-архетиповими настановами української національної свідомості. Такий «кут зору» на класику українського музичного театру дозволяє по-новому оцінити і музично-театральне надбання національних композиторів-класиків минулого та сучасності.

Українська опера XIX століття, презентована творчістю С. Гулака-Артемовського і М. Лисенка, на думку Ольги Муравської, успадковує цей театрально-містеріальний та етико-дидактичний базис у культурно-історичних реаліях своєї епохи. «Запорожець за Дунаєм» у межах комічного жанру висвітлює архетипові риси типажу вертепного козака-запорожця, а також міфологему «пошуків раю». На тлі поетики історико-героїчної опери ця проблематика представлена в «Тарасі Бульбі» М. Лисенка, що створює авторську версію гоголівської повісті з очевидними паралелями з біблійною тематикою. Такого роду духовно-містеріальний підхід до спадщини композитора дозволяє відкрити в його творчості, рівно як і у спадщині його сучасників, у тому числі й Т. Шевченка, нові «герменевтичні кола», що висвітлюють не тільки роль патріотично-визвольної тематики, «боротьби з царатом», але й духовно-релігійні настанови української національної свідомості, генеза якої сходить ще до часів Київської Русі та її релігійно-етичних «домінант».

Ольга Муравська вважає, що в українській музиці XX століття та культурно-історичних реаліях нашого буремного сьогодення відродження духовно-етичного фактора набуває особливої значущості, про що свідчать, наприклад, світові прем’єри музично-театральних творів М. Скорика, О. Козаренка, а також сучасна постановка «Катерини» О. Родіна в Одеській опері.

Чим живе докторка мистецтвознавства, професорка кафедри теоретичної та прикладної культурології ОНМА ім. А.В. Нежданової Ольга Муравська сьогодні?

Збирає матеріал про історію містерії та європейський музичний театр для монографії, працює над статтями для кафедрального підручника «Нариси з історії зарубіжної музичної культури», щоб систематизувати знання по курсах, навчає студентів та аспірантів...

Для неї духовність і наука поєднані в єдиному пошуку — це реалізація ідеї, яка дає можливість зрозуміти сенс буття, наблизитись до Істини, до Бога. Адже єдність — у різноманітності. А різноманітність — у єдності.

Ольга ФІЛІППОВА.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua