Переглядів: 957

Війна не вбила оптимізму

Наприкінці вересня соціологічна служба Центру Разумкова за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні провела опитування щодо оцінки громадянами ситуації в країні, довіри до соціальних інститутів, політико-ідеологічних орієнтацій наших співвітчизників в умовах російської агресії.

Дослідженням було охоплено 112 населених пунктів (57 міських та 55 сільських) на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Методом face-to-face було опитано 2021 респондента віком від 18 років. Похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3%.

Деякі результати цього опитування порівнюються з результатами досліджень, що проводилися в Україні в рамках «Світового дослідження цінностей» (World Values Survey) в 2011 і 2020 роках.

Оцінка громадянами ситуації в країні

Перед початком широкомасштабної російської агресії в Україні переважали критичні оцінки того, як розвивається країна. Так, у грудні 2021-го більшість (65,5%) респондентів вважала, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямку, натомість правильним розвиток подій назвали лише 20% опитаних. Такий емоційний фон оцінок був характерним для українського суспіль-ства, за винятком коротких «сплесків» соціального оптимізму після обрання нового президента — найбільшою мірою це проявилося у перші місяці після приходу до влади В. Зеленського. Наприклад, у вересні 2019-го 57% опитаних вважали, що справи йдуть у правильному напрямку, і лише 17% — що у неправильному. Однак з часом рівень соціального оптимізму знову йшов на спад.

Після широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну частка тих, хто вважає, що події розвиваються у правильному напрямку, істотно зросла порівняно з «довоєнними» показниками. За даними опитування, що проводилося Центром Разумкова у вересні-жовтні 2022-го, 51% респондентів вважав, що події у нас розвиваються у правильному напрямку, і лише 28% — у неправильному.

Прикметно, якщо серед тих, хто на можливому референдумі проголосував би за вступ до Європейського Союзу, 55% відповіли, що події розвиваються в правильному напрямку, і лише 26% — у неправильному, то серед тих, хто голосував би проти вступу, більшість вважає, що події розвиваються в неправильному напрямку (відповідно 28% і 53%).

Чим вищим є рівень довіри до влади (наприклад, до президента), тим вищою є частка тих, хто вважає, що події розвиваються правильно (їх частка зростає від 30% серед тих, хто зовсім не довіряє президентові, до 64% серед тих, хто йому повністю довіряє).

На оцінку того, як розвиваються події, політичні та зовнішньополітичні орієнтації впливають більшою мірою, ніж рівень власного матеріального добробуту. Утім, ті, хто живе забезпечено, частіше, ніж ті, хто ледве зводить кінці з кінцями, вважають, що події розвиваються в правильному напрямку, і все ж в обох групах переважає оптимістична оцінка.

Щодо здатності України подолати існуючі проблеми і труднощі, то після початку широкомасштабної війни оцінки громадян стали помітно оптимістичними. Так, якщо у грудні 2021-го 18% респондентів вважали, що Україна здатна подолати існуючі проблеми і труднощі протягом найближчих кількох років, то у вересні-жовтні 2022-го — 41%; частка тих, хто вважає, що Україна здатна це зробити у більш віддаленій перспективі, знизилася із 54% до 43%, а тих, хто вважає, що вона взагалі не здатна подолати проблеми та труднощі, — із 18% до 5%.

Якщо серед тих, хто на референдумі проголосував би за вступ до ЄС, 50% відповідають, що Україна здатна подолати існуючі проблеми і труднощі протягом найближчих кількох років, 40% — що зможе їх подолати у більш віддаленій перспективі, і лише 2% — що не зможе їх подолати, то серед тих, хто голосував би проти вступу, відповідно 18%, 48% і 21%.

Чим вищим є рівень довіри до президента країни, тим більшою є частка тих, хто вважає, що Україна здатна подолати існуючі проблеми і труднощі протягом найближчих кількох років (їх частка зростає від 33% серед тих, хто зовсім не до-віряє президентові, до 49% серед тих, хто йому повністю довіряє).

Ті, хто живе забезпечено, частіше, ніж ті, хто ледве зводить кінці з кінцями, вважають, що Україна здатна подолати існуючі проблеми і труднощі протягом найближчих кількох років (їх частка у цих групах становить відповідно 57% і 30%).

Довіра до соціальних інститутів

Серед соціальних інститутів найбільшу довіру українців мають Збройні сили (96% повністю або певною мірою їм довіряють), Президент України (82%), гуманітарні і доброчинні організації (78%), Церква (70%), університети (62%), жіночі організації (59,5%), державні установи (55%), поліція (55%), екологічні організації (54%). Суперечливим є ставлення до уряду країни (51,5% йому висловлюють довіру, але ненабагато менше — 48% — висловлюють недовіру). Те ж стосується телебачення (відповідно 51% і 49%) і преси (відповідно 49% і 50%).

Недовіра найчастіше висловлюється до політичних партій (не довіряють їм 77%), судів (72%), банків (66%), профспілок (64%), Верховної Ради (60%), великих компаній (57%) та до виборів як соціального інституту (56%).

Рівень довіри до Збройних сил в останні роки зростає. Якщо в 2011-у їм довіряли 59% громадян, а в 2020-у — 71%, то в 2022-у — 96%. Довіра до ЗСУ в Україні вища, ніж у всіх порівнюваних країнах.

Зростання довіри до Президента України до 82%, найімовірніше, пов’язане з високою оцінкою його діяльності під час війни. Йому довіряє переважна більшість (від 76% до 87%) респондентів у всіх регіонах, 84% україномовних (за мовою спілкування в родині) і 79% російськомовних громадян.

Зростання довіри до державних установ пов’язано із зростанням довіри до системи державної влади загалом. Якщо у 2020-у їм довіряли 35% громадян, то зараз — 55%.

Порівняно з 2020 роком зріс рівень довіри до уряду (із 19% до 51,5%), хоча великою залишається частка тих, хто йому не довіряє (48%).

Проте, загальне підвищення рівня довіри до владних інститутів мало торкнулося судової гілки: рівень довіри до судів порівняно з 2020-м зріс незначно (із 20% до 28%) при значному переважанні тих, хто судам не довіряє (у 2022-у — 72%).

Істотно зріс рівень довіри до Верховної Ради (частка тих, хто їй довіряє, зросла із 18% до 40%. Але тих, хто їй не довіряє, все ж більше (60%). Певною мірою це може бути пов’язано з низьким рівнем довіри до політичних партій, які значною мірою у громадян асоціюються з парламентом. Довіряють політичним партіям лише 22% громадян, що на 4% більше, ніж у 2020-у.

Рівень довіри до Церкви не змінився порівняно з 2020 роком (і тоді, і зараз їй довіряють 70% громадян). Найвищий рівень довіри до Церкви в Західному регіоні (86%), у Центральному — 72%, на Півдні — 62%. Лише у Східному регіоні частки тих, хто їй довіряє, і тих, хто не довіряє, статистично значуще не відрізняються (відповідно 48% і 51%).

Із початком війни істотно зріс рівень довіри до гуманітарних і доброчинних організацій: якщо у 2020-у їм довіряли 50% громадян, то зараз — 78%.

Порівняно з 2020 роком в Україні істотно зросла частка тих, хто довіряє Європейському Союзу (із 43% до 76%): йому довіряє більшість опитаних у всіх регіонах, хоча на Сході дещо менше (57%), ніж в інших регіонах (від 76% до 85%).

Також порівняно з 2020-м зріс рівень довіри до НАТО (із 31,5% до 67%), ООН (із 45% до 58%), Міжнародного валютного фонду (із 28% до 51%), Міжнародного кримінального суду (із 30% до 54%), Всесвітньої організації охорони здоров’я (із 41% до 55%), Світової організації торгівлі (із 29% до 49%).

(Продовження — у наступному номері).

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua