Услід за «москвою»

За словами голови комісії, віцемера Павла Вугельмана, за минулі два з половиною місяці було проведено колосальну роботу, а ідея про мас-штабне перейменування вулиць народилася ще до великої війни.

«Україну відновлюватиме молоде покоління, і це покоління має повернутися до своїх витоків, до історичних, суспільних і національних цінностей, — упевнений віцемер. — А як нам повернутися до цих витоків, коли вулиці в центрі українського міста названі на честь російських міст або радянських, російських генералів, які не мають жодного стосунку до Одеси? У двадцятих роках XX століття більшовики почали стрімко перейменовувати вулиці через такі міркування, як «немилозвучність старих назв», і заради прославлення своїх героїв. Деякі з цих назв з нами ще й досі. Давайте ж замислимося: чи багато ми знаємо про людей, на честь яких названі одеські вулиці? Рішельєвська — так! Маразліївська — зрозуміло. Шевченка — звісно. Але є персони, діяльність яких змушує добряче замислитися над тим, чи можна говорити про їхні заслуги перед Одесою і назвати їх героями для України. Слід експертно оцінити історичну частину цього питання».

Голова комісії наголосив, що головний пріоритет нових назв — це імена людей, які вчинили для Одеси та України такі дії, щоб, проходячи вулицею, будь-який житель почувався долученим до культурно-історичної спадщини рідної країни та рідного міста.

Засідання комісії тривало понад три години, а доля деяких топонімів викликала досить палкі суперечки. Так, настоятелька Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря УПЦ МП Серафима від імені жінок, які борються за свої права, заступилася за вулицю і 16 провулків, названих на честь 8 березня. Після обговорення вирішили про майбутнє вулиці 8 березня запитати її жителів, а однойменні провулки, так звані лінії, перейменувати.

Слідом за російським кораблем можуть вирушити міфологізовані радянською пропагандою Зоя Космодем’янська, Олександр Матросов, Микола Гастелло та інші.

Зникнуть з карти міста імена Некрасова, Сурикова, Шишкіна, Ціолковського, Кутузова, Лідерса, Олександра Невського, Глінки, декабристів та інших, хто не мав стосунку до Одеси.

Уціліли поет Жуковський, який зробив істотний внесок у долю Тараса Шевченка, художник Левітан, учений Ломоносов, письменник Чернишевський.

Після довгих суперечок дивом утримався Олександрівський проспект, який формально підпадає під перейменування як названий на честь російського імператора.

У підсумку, з урахуванням минулих засідань, історико-топонімічна комісія ухвалила рішення про перейменування 164 вулиць, з яких 50 носили назву географічних, історичних і культурних об’єктів росії, а 97 – історичних постатей, які не мають стосунку до Одеси.

На наступному засіданні комісія розгляне список із понад 150 нових назв, запропонованих городянами.

Зазначимо, що рішення комісії має рекоменда-ційний характер, а остаточне слово – за депутатським корпусом міської ради.