Переглядів: 1013

Елегантний лет Ніни Кур’яти

Дівчинка-сонечко, дівчинка-мушля, дівчинка — начерк жінки… Такою була для мене Ніна Кур’ята, яку я зустрів у вагоні поїзда, що йшов на Одесу. Їй було 12 рочків, і вони з бабусею підсіли у Котовську (так тоді називався Подільськ) у вагон. Познайомилися.

Виявилося, що Ніна пише вірші. Вони мені сподобалися. Видно було, що дівчинка талановита. Листувалися.

Потім Ніна вступила до університету, на біофак. Іноді відвідувала мою літстудію «Гарт», якою я опікувався десяток років (1998—2008) у палаці Воронцова. 2003-го ми підготували першу Нінину книжку «Вуличка гравію», якої я був редактором.

Це взагалі було дивно: студентка біологічного факультету, викладачка Рішельєвського ліцею, аспірантка-біологиня — і пише такі дивовижні вірші…

Що робить зі спокусами світу,
котрим несть числа?
Що робити з тим світлом,
що — від заповітів Господніх?
Залишається тільки зростити два білих крила,
Захлинутися вітром
і стрімко пірнути в безодню.

Ніна це зробила! І багато чого навчилася-освоїла в елегантному леті над Україною: через рік з цією єдиною книжечкою і гроном публікацій у газетах та журналах стала членкинею НСПУ, того ж року у Києві вийшла її друга збірка поезій «Сіль і світло». Ще через рік захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за темою «Адгезивні та імуномодулюючі властивості бактерій роду Lactobacillus» (!) в Інституті мікробіології і вірусології НАН України.

Зараз вона — відома журналістка, головна редакторка «ВВС Україна», нею можуть пишатися земляки — жителі Зеленогірського, що на Любашівщині…

…Ти мене не побачиш,
Не розрізниш відтінки.
В пору оцю невдячну
Я — тільки начерк Жінки.
В мені печаль прадавня,
Збутись її несила.
Тож на порі світання
Я — лиш уламок тіла.
В цих незвичайних нотах
Трохи замало сміху.
В мені —    
 зерно
гіркоти,
Ніби ядро горіха.
Я, мов закрита мушля,
Охороняю сутність.
Ти не заглянеш в душу,
Я — не твоє майбутнє.
Начерк жінки матеріалізувався.

Ось іще вірш Ніни Кур’яти.

* * *

Некупальські пливуть вінки
Й заставляють тужити воду
За всіма, що пішли у віки
По незнану якусь свободу.
 
За всіма, хто не йшов навскіс
І не бачив у тім провини,
Кревним градом червоних сліз
Захлинається Україна.
 
…Ми створили свій п’яний міт
Під казьонку і оковиту,
Й радо гинули сотні літ
За Велику чи Посполиту,
 
Ми пізнали свій власний Стікс,
Заплативши ціною крові
За фальшиво-чужий remix
Псевдоправди, недо-любові.
 
…Правду знайдемо у вині,
А історію втопим в Леті,
А любов нехай
Доживає дні
У останнім живім поеті.

2002 р.

Я іноді зустрічаю Ніну то у Києві, то у Львові на всяких імпрезах, літературних заходах, журналістських конференціях… І радію таким успіхам своїх вихованців… І пишаюся, що є такі славні люди, народжені Одещиною!

Олекса РІЗНИКІВ.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net