№ 79-80 (22402-22403) четвер-субота 13-15 жовтня 2022 року

Виступ Президента Володимира Зеленського на відеоконференції лідерів «Групи семи» та України

Дорогі колеги, дорогі друзі!

Дякую, пане канцлере Шольц, за скликання цього позачергового саміту «Групи семи» і дякую всім країнам, що підтримали цю ініціативу, і всім лідерам, які зараз тут присутні.

Уже другий день Україна потерпає від масованих російських ракетних ударів. І 230-й день — від російської терористичної війни.

Шістдесят років тому, 16 жовтня 1962-го, холодна війна могла перерости в гарячу. Ядерну. Політичну і військову кризу того далекого жовтня називають Кубинською або Карибською. Вона дала тодішнім лідерам і всім нам кілька уроків. Засвоївши ці уроки, людство навчилося сяк-так долати гострі кризи. І вижило.

На піку холодної війни

Шістдесят років здавалося, що та наука засвоєна добре. До фатальної межі — самогубства земної цивілізації — ми ніколи не наблизимося. А виявилося — ні. Нинішня глобальна криза за багатьма показниками гостріша  за карибську, а уроки минулого геть забуті. Насамперед це стосується причин кризи. Операція «Анадир», приховане транспортування морем на Кубу радянських ракет, військовослужбовців і термоядерних боєголовок, була розроблена за особистої участі першого секретаря ЦК КПРС голови Ради міністрів СРСР Микити Сергійовича Хрущова.

Кулеметник 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу Роман Мехур в останньому своєму бою з російськими фашистами втратив обидві ноги і правицю, ставши одним із сотень захисників неньки-України, яких скалічила нинішня жахлива, кровопролитна війна. Переживши клінічну смерть і близько 60 операцій, 24-річний юнак на зло «кістлявій» вижив, не втративши сили духу та жаги до життя. У шпиталі одружилися з Валентиною Романенко із села Бобрик Другий, яка в тяжкі хвилини була біля нього. Мріє про сина, а також стати на «залізні» ноги, реабілітуватися й повноцінно жити. Зараз військовослужбовець стоїть у черзі на протезування в Ізраїлі. На жаль, чекає вже останніх пів року, хоча дорогоцінний час спливає…

Ветеран Роман Мехур разом з дружиною приїхали у справах у Любашівку, і нам вдалося недовго погомоніти. Зустрівши його, побачив мужнього, впевненого в собі чоловіка з щирою посмішкою на обличчі, який, попри каліцтво, не втратив оптимізму та енергійно планує своє майбутнє.

До того, як стати головним боцманом на флагмані Морської охорони, Анатолій пройшов багаторічний вишкіл на катері «Златокрай» — легендарній кузні кадрів морських прикордонників. Саме на «Златокраї» він подолав свій перший шторм, уперше брав участь у затриманні порушників державного кордону.

Народився Анатолій у Тирасполі — мати на той час навчалася там у педінституті, але з початком придністровського конфлікту батьки повернулися на Батьківщину — в Подільський район на Одещині. Згодом хлопець опанував спеціальність програміста в Одеському верстатобудівельному технікумі. Але в душі завжди плекав надію про свою заповітну мрію, яка зародилася у його серці ще змалку.

Услід за ЗСУ, які першими привітали путіна із 70-річчям, подарувавши йому вогняне шоу на Кримському мосту, «Укрпошта» оголосила про свій подарунок очільникові держави-терориста, анонсувавши випуск марки «Кримський міст — на біс!».

Оскільки до театру воєнних дій в Україні прикуті погляди мільйонів експертів, дипломатів, політиків та звичайних людей з усього світу, але не всі вони розуміють сакральну значущість Кримського мосту для росії та важливість його пошкодження для перебігу російсько-української війни, для ескізу марки вирішили використати сцену з відомого фільму. Точно так само, як ширився міф про непотоплюваність пароплава, так і росія вибудовувала міф про те, що Кримський міст — символ вічного зв’язку українського Криму з росією.

В Одеській національній науковій бібліотеці підсумували марафон яскравих подій, приурочених до професійного свята

Традиційно наприкінці вересня, у переддень Всеукраїнського дня бібліотек, у найстарішій публічній книгозбірні України велелюдно, атмосфера піднесена й урочиста. Із 25 вересня по 1 жовтня в читальному залі ОННБ (вул. Акад. Філатова, 1) з нагоди професійного свята відбувався цикл заходів «Бібліотека — твоя точка опори». Цьогоріч бібліотекарі вирішили розширити його рамки та варіативність. Марафон тривав упродовж семи днів (порівняно з чотириденним торік). Тиждень промайнув швидко. Відвідувачі стали учасниками низки яскравих, непересічних подій, на яких ніхто не нудьгував. Планку піднято, висоту взято! «Ростемо ж ми, гей!» — як сказав би Павло Тичина. Отже, стисло, як усе відбувалося.

Марафон стартував 25 вересня з презентації довідкового видання «Одеська національна наукова бібліотека», присвяченого найстарішій публічній книгозбірні нашої країни. Того ж дня всі охочі здійснили захоплюючу віртуальну мандрівку — ЗD-тур по ОННБ.

Делегація Православної церкви України нещодавно повернулася з асамблеї Всесвітньої ради церков, яка відбувалася в Німеччині. Подія хоч дещо і загубилася в українському медійному просторі через те, що всі тішилися нашому контрнаступу, але насправді може вважатися історичною. Фактично вона стала презентацією Української автокефалії перед майже усією християнською спільнотою світу. На цьому заході схвалили резолюцію, якою було засуджено російську агресію.

Про асамблею, кулуари, власне резолюцію і загалом про ситуацію в українському православ’ї ми говоримо із чільним дипломатом ПЦУ архієпископом Євстратієм (Зорею).

Дівчинка-сонечко, дівчинка-мушля, дівчинка — начерк жінки… Такою була для мене Ніна Кур’ята, яку я зустрів у вагоні поїзда, що йшов на Одесу. Їй було 12 рочків, і вони з бабусею підсіли у Котовську (так тоді називався Подільськ) у вагон. Познайомилися.

Виявилося, що Ніна пише вірші. Вони мені сподобалися. Видно було, що дівчинка талановита. Листувалися.

Вибачай, біленька хато,
Що давали й нам парла,
Що прямуємо до НАТО
Від кігтистого орла.
 
Сестро Нато, треба в НАТО,
Бо сусіди йдуть туди.
В НАТО
друзів є багато
Й порятунок від біди.

6 жовтня в Стокгольмі оголошено прізвище лауреата Нобелівської премії з літератури. Її присуджено 82-річній французькій письменниці Анні Ерно — за «хоробрість і клінічну точність, з якою вона розкриває витоки відчуженості та колективні обмеження особистої пам’яті». Наголошується також, що її роботи безкомпромісні, написані простою мовою, а сама Ерно вірить у визвольну силу літератури.

Для українців постать Анні Ерно виявилася маловідомою, хоча переклади її творів українською виходили ще на початку 2000-х. Тож давайте знайо-митися з письменницею та її творчістю ближче.

Як живуть територіальні громади Одещини в умовах воєнного часу?

Щоб на власні очі побачити, як вони справляються з новими викликами, група журналістів вирушила у Лиманську сільську ОТГ.

Два літа тому, напередодні Покрови Пресвятої Богородиці, у Ясеновому Другому, на цвинтарі так званого сільського кутка Горобіївка, врочисто освятили й відкрили для віруючих каплицю на честь рівноапостольної мироносиці Марії Магдалини. Саме у день цієї святої, що припадає на 4 серпня, місцевий люд здавна вшановує рідних, котрі відійшли у вічність, та відзначає храмове свято.

Ідея благоустрою кладовища та її втілення у життя належить уродженцеві села, заступникові голови правління, начальникові фінансово-економічного управління ПАТ «Укртатнафта», завідувачеві кафедри фінансів Кременчуцького національного уні-верситету імені Михайла Остроградського, докторові економічних наук Віктору Володимировичу Бабіченку. За власні кошти меценат подбав про комфортне перебування односельців у скорботні та поминальні дні біля могил померлих родичів.

Усі борщі — до нас у гості! Щорічний фестиваль під назвою «Варись, варись, борщику!» відбувся у Куяльницькій громаді Подільського району. Його гаслом стали відомі рядки: «Немає заходу без сходу, немає літа без дощу, немає річеньки без броду, а України — без борщу».

Художня керівниця Куяльницького центру культури та дозвілля Надія Красовська нагадала, що перший такий фестиваль у 2011 році пройшов у селі з однойменною назвою — Борщі. Відтоді місцеві господині досліджують цю страву і готують її за різною рецептурою.

Заробітна плата кожної людини враховується для пенсії через індивідуальний коефіцієнт зарплати. Він визначається за кожен місяць періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, шляхом співвідношення суми заробітної плати застрахованої особи та середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за один і той же місяць.

На жаль, людина не завжди має високі заробітки. Саме тому передбачено можливість виключення із періоду, за який враховується зарплата для обчислення пенсії, місяців із невигідним заробітком (низькими коефіцієнтами). Таке «виключення» називають оптимізацією заробітку. В результаті цього збільшується зарплата, з якої обчислюється пенсія і як наскок — розмір пенсії.