Без шансу на байдужість

Те, що Люко Дашвар майстерно вдається розповідати людські історії, пересвідчилася вже чисельна армія її шанувальників. Гостросюжетні, провокативні, деколи дивні, її романи читаються швидко, а стиль письменниці можна порівняти з посиденьками на кухні. Справді, здається, наче не книжку читаєш, а з кимось близьким говориш про інтимне, особисте, потаємне.

Якщо ж ви ще не знайомі з її творчістю — гарна нагода надолужити. Із чого почати? Та будь-яка її книга буде гарним стартом. Ось деякі з них.

«Село не люди». Над селом зорі ясніші, у селі квіти пахнуть п’янкіше… і все про всіх знають. Куди подітися засудженій громадою, наляканій та самотній школярці Каті, яка покохала дорослого чоловіка? Чи знайде вона своє щастя? Чи вистоїть під жорстокими ударами долі?

Історія, у якій любов і смерть, чистота і гріховність крокують пліч-о-пліч — так близько, що стають невіддільними. Книжка вражає своєю відвертістю.

«Молоко з кров’ю». У центрі сюжету — історії двох дівчат, чиї долі несподівано переплітаються в часі та просторі.

Ця оповідь — про людські взаємини та пересуди, які враз можуть зробити багатьох нещасними. Червоною ниткою через увесь сюжет проходить коралове намисто, що передається у спадок від одних героїв до інших. Воно в романі символізує вічність почуттів. Намисто постійно гублять, рвуть, викрадають, знову знаходять і дарують. Адже, як каже одна з героїнь, у кого намисто, «того вночі зірка зігріє».

«Покров». Останні дні листопада 2013-го, країну лихоманить. Головна героїня Мар’яна опиняється у вирі подій: чергування на Майдані, зникнення коханого, пошуки нащадків козака Дороша — спадкоємців величезного статку... Звідки ж дівчині знати, що чекає на того нащадка?..

Тут переплелися моменти з новітньої історії України і загадкова легенда про скарб, що налічує кілька століть. Це твір про кохання і зраду, про любов до Батьківщини й моральний вибір, про одвічні проблеми батьків і дітей. Гостра, пронизлива, чуттєва манера письма не залишає шансу на байдужість.

«Ініціація». Стара Костомарова не пам’ятає, як опинилася на тому забутому Богом хуторі. «Чорні рієлтори» відібрали її квартиру, а жінку спровадили подалі від Києва. Селянин Перегуда веде власне «розслідування», навіть вийшов на нотаріуса Германа, який обдурив стару. А коли повернувся на хутір, то вже ані хати, ані Костомарової… Тим часом у Києві дівчина Меланія потрапляє у вир дивних подій: пророчі сни, зустріч із нотаріусом Германом, іноземець Блейк, кохання і зрада… От-от шляхи всіх героїв перетнуться. І тоді кожен з них — хоче він того чи ні — пройде свою ініціацію. Ініціацію на право вважати себе людиною…

Книга вражає своїми жахливими картинками сучасного буття.

«РАЙ.центр». Що означає бути провінціалкою? Вчитися, працювати, чіплятися за будь-яку нагоду і не шкодувати себе? Приблизно так було у героїні роману «РАЙ.центр» Люби — простої, дещо наївної дівчини. Роман із багатієм для провінціалки — то ніби опинитися у центрі раю. Заради цього можна поступитися принципами, сховати гордість, збрехати...

Але чи є шанс на існування в тому «раю» — в брендованому одязі, у шикарних офісах та автівках представницького класу — безгрішній душі?

«#Галябезголови». Добрими намірами поміст до пекла встелений. Галя сповна відчула сенс цього вислову. Через те, що прагнула допомогти іншій людині, дівчина втрачає все: роботу, чоловіка, друзів, віру в людей.

Авторка торкається таких одвічних тем, як жадібність і нестримне бажання за будь-яку ціну збагатитися. І ця жага наживи призводить до страждань, загибелі невинних і добрих людей. Сильно, стрімко, гостро розкривається все те, до чого ми вже звикли, і вважаємо нормою: підступні міжособисті стосунки, егоїзм, наклеп, брехня, зловживання службовим становищем, подружня зрада, маніпуляції почуттями іншого … У той же час негативним якостям протиставляються кращі людські риси і моральні цінності, як-от здатність самовіддано любити, почуття дружби і справедливості, доброти, самопожертви, готовності завжди альтруїстично прийти на допомогу, сміливості, вірності.

Запрошуємо до прочитання. Усі згадані (й не тільки) книжки можна замовити за персональним абонементом у читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки (вул. Акад. Філатова, 1).

Вероніка СТЯГАЙЛО,
провідний бібліограф відділу соціокультурної діяльності ОННБ.