№ 75-76 (22398-22399) четвер-субота 29 вересня-1 жовтня 2022 року
Критичні дні імперії
До ювілею «хрещеного батька» російської мафії залишається трохи більше тижня, але, схоже, подарунок до свого сімдесятиріччя він уже заготував. І чекати календарної дати (7 жовтня) не збирається. Варіантів нагороди самому собі — кілька. Найефектнішим був би, звісно ж, салют з феєрверком з ядерної зброї. Але день народження на цьому закінчиться. Для всіх. А «батькові» хочеться овацій у георгіївському залі кремля, поклоніння опричників і торта з вишенькою — перемоги у «військовій спецоперації».
Ще не знати, хто ким пообідає
Святковий стіл із частуванням у вигляді завойованої країни майбутній іменинник накрив заздалегідь — 24 лютого. Але не врахував: «закуска» чинитиме опір. Та так успішно, що на сьомому місяці бойових дій ще й не знати, хто ким пообідає. З околиць Києва, який загарбникам виявився не по зубах, довелося забратися, демонструючи «добру волю». Попри повну перевагу в живій силі і в техніці, ворогу і досі не вдалося просунутися навіть до адміністративних меж Луганської та Донецької областей.
Атаки коригують зрадники
Упродовж тижня Одещина перебуває під прицілом ворога. Проти нас активно застосовуються іранські безпілотники Shahed 136, які в росії перемалювали і переназвали на «Герань-2». На жаль, не всі смертоносні «привіти» вдається знищити на підльотах.
Так, минулої п’ятниці дрони-камікадзе влучили в адмінбудівлю в припортовій зоні. Одна циві-льна особа загинула. В навколишніх будинках повибивало вікна.
Маркер «русского мира»: що буде з пам’ятником Катерині ІІ в Одесі?
В Одесі дискутують про долю пам’ятника Катерині ІІ, який стоїть уже 15 років. Нинішня масштабна війна росії проти України лише додала пристрастей у суперечку, бо для багатьох сам монумент «Засновникам Одеси» є символом «русского мира», агресивна реалізація концепції якого нинішнім кремлем призводить, у тому числі, до ракетних і повітряних ударів по Одесі та області. Історики ж, з якими спілкувалося «Радіо «Свобода» (www.radiosvoboda.org), вказують на негативну роль імператриці Катерини ІІ в долі України та козацтва.
Після масштабного нападу росії на Україну і дуже частих обстрілів Одещини активізувалися ті, хто вважає, що сама присутність Катерини ІІ у місті дає підстави кремлю не визнавати південь України Україною і говорити про відтворення новоросії. У російській стратегічній концепції передбачалося захоплення Одеси, яка мала б стати частиною сухопутного коридору з окупованого Криму та півдня України до Придністров’я.
Ірина ТОМА
Гіркий хліб
Хліб цьогоріч буде дуже-дуже гірчити —
За спалених, за катованих, за убитих.
Гірчитиме не тільки нам, а всій Європі,
Азії, Америці… Гірчитиме доти,
Доки не навчиться цей світ бути собою,
Не ховатиметься за чужою бідою,
Доки не зможе зло на корінні рубати,
Доки забуватиме про криваві дати.
Пора ставати просто Європою
У рамках проєкту Інституту центральноєвропейської стратегії Re:Open Ukraine у Буковинському медіацентрі Belle Vue (Чернівці) відбулася публічна розмова Олександра БОЙЧЕНКА (яка в підсумку виявилася досить далекою від запланованої) з істориком, професором Українського католицького університету Ярославом ГРИЦАКОМ на тему можливої ролі нової України в Центральній Європі та світі.
— …Славко приїхав до нас зі своєю найновішою на сьогодні книжкою «Подолати минуле: глобальна історія України», виданою наприкінці 2021 року. Але наша зустріч — це не презентація книжки. З іншого боку, якщо книжка тут є, то чому б її не згадати. Отож перше питання до автора: що це означає — подолати минуле? Чи не було б найпростіше подолати його, взагалі нічого про нього не знаючи? Ніхто нічого не пам’ятає, не знає, хто з ким воював, хто кого вбивав, відтак ніхто ні до кого не має претензій, і всі спільно будують щасливе майбутнє…
Олександр БАБІЧ:«Ну а хто це робитиме, як не ми?»
Свою участь у розв’язаній росією війні — наданні ресурсної допомоги українським військовим — одеський історик-дослідник Олександр Бабіч одразу ж визначив сам. Організував на базі власної турагенції волонтерську групу, що розпочала тісно взаємодіяти з польськими організаціями, створеними для підтримки України. Ще одну місію невдовзі «спустили» з Києва — у Генштабі ЗСУ запропонували долучитися до участі в проєкті «На щиті». Так Бабіч увійшов до групи з пошуку, ексгумації загиблих воїнів, установлення імен і повернення їх до родин.
Про те, як вдається поєднувати гамірливу волонтерську діяльність зі скорботною гуманітарною місією «На щиті», спілкуємося з Олександром В’ячеславовичем в одному з приміщень турагенції «Тудой-сюдой», що нині виглядає типовим волонтерським складом, набитим пакунками з тактичною амуніцією, плащ-наметами, взуттям, оптикою, коробками з консервами. За дверима у сусідніх приміщеннях кипить робота — волонтери продовжують приймання-відправку ящиків за узгодженими адресами.
Журналістська максима Олександра Галяса
Нашому колезі Олександрові Галясу сповнилося 70. Понад 40 років крокує він непростою медійною дорогою. Тисячі статей у газетах, журналах та онлайн-виданнях України, США, Німеччини, Естонії, Данії та інших країн, більше десятка цікавих проєктів, 15 книжок, переважно у жанрі нон-фікшн, загалом 120 з доважком нагород на журналістських конкурсах та літературних фестивалях — вагомий творчий здобуток.
Утім, сам ювіляр своїм найбільшим досягненням вважає те, що свого часу зміг розгледіти іскру непересічного обдарування у багатьох початківцях та допоміг їм зробити перші кроки у сфері медіа. Зараз деякі його вихованці вже самі стали знаними журналістами та редакторами, володарями чималої кількості відзнак та премій. І завжди добрим словом згадують свого першого наставника.
Дякуємо, колего, за підтримку!
Правління і секретаріат Одеської регіональної ор-ганізації Національної спілки журналістів України висловлює щи-ру вдячність нашому колезі з По-льщі Хенрику Чеславу Кошьчєльному за надання благодійної допомоги для ветеранів журналістики, медиків і переселенців, які нині перебувають в Одесі.
Серед того, що вже доставлено адресатам, — інвалідні візки, ходунки, предмети санітарної гігієни та харчові набори.
Щедра нива професора Гончарука
Під час недавнього відзначення 85-річного ювілею відомий історик, професор Григорій Гончарук презентував свою чергову книжку «Бібліографічна пам’ять» (Одеса, «Екологія», 2022, 126 с.).
Це своєрідний ужинок людини, яка пройшла надзвичайно складний життєвий і науковий шлях. Перемоги й випробування свого буття Григорій Іванович талановито зобразив у серії «Мемуари професора» (а це десять томів), ставши родоначальником документальної мемуаристики вищих навчальних закладів. А ще, починаючи із 1957 року й до сьогодні, пос-тійно друкується в періодичній пресі та наукових виданнях, готує монографії, в тому числі колективні, брошури, збірники, де виступає в ролі ініціатора та голови редколегії.
У Троїцьке — по натхнення
Неоголошеною культурною столицею щедрого на таланти нашого благодатного краю можна назвати Троїцький старостат Любашівської територіальної громади Подільщини. За часи існування Любашівського району й тепер Троїцьке невпинно розвивається у культурному руслі. Цьому активно сприяли районна влада, БФ «Рідний край», а нині — місцеві чиновники.
Ще минулого століття тут розпочався рух за збереження та розвиток українського мистецтва, народних традицій. Його основоположником, безумовно, був заслужений майстер народної творчості України, засновник південного (причорноморського) стилю декоративно-прикладного розпису Ростислав Палецький. Спільно з ним українську культуру плекали члени творчого об’єднання «Степовий колос», неперевершена орнаменталістка Лариса Бабінець, талановита поетеса і художниця Раїса Чернець, продовжувач троїцьких візерункових традицій Микола Притикін, плеяда учнів маститих місцевих художників та самобутніх народних майстрів, співаків і музик.
Згодом у Троїцькому творили дивовижний майстер пензля і різця Микола Скалозуб, прекрасний живописець, гравер і поет Микола Панасюк (зараз мешкає у Кам’янці-Подільському). І нині чимало жителів села продовжують творчу працю, мережачи красу на папері чи полотні. А дехто знову повертається у мистецтво, беручи пензля й малюючи візерунки…
Повертаймо своє, шануймо своє!
Про доцільність лікування «лихого лихом» свого часу розмірковував ще Геродот, слушна порада якого дійшла й до нас у дні вирішальної Вітчизняної війни, коли весь наш народ не на життя, а на смерть протистоїть уособленню зла, коли ми заповзялися розгромити найпотужнішу державу-терориста, кари гідного міжнародного злочинця.
Історичний досвід засвідчує чимало парадоксальних ситуацій, надання яким елементарного сенсу залежить уже від «дійових осіб», у цих ситуаціях задіяних. У даному випадку маю на увазі «європейськість України». України, що географічно розташована у Європі, на території якої знаходиться географічний центр Європи, але яка, попри це, уже такий тривалий час «прямує до Європи».
Із Воробіївки — на передову
Ірина Коваленко, її 80-річна матір Ніна Григорівна Запорожець, Марія Толоченко, Валентина Барановська, Ліана Коваленко і вчителька Людмила Шалай з початку війни у своєму селі Воробіївка (Знам’янська громада Березівського району) організували виготовлення вареників для українських воїнів та всіх причетних до захисту країни від ворожої навали. Зі звичайної домашньої кухні їх уже відправлено приблизно 32000 штук, а це десь тонна смачної і поживної провізії.
Цих людей об’єднало багато що — любов до рідної країни, бажання зробити свій внесок у перемогу, а ще — турбота про рідних та їхніх побратимів, бо ж із кожної сім’ї хтось із чоловіків воює на фронті. Так, у Ірини Коваленко — зять, в інших жінок — сини. Тож вареники, відправлені захисникам, доносять до них і часточку домашнього тепла.
Щодо господині кухні, де влаштована «штаб-квартира» з приготування вареників, то раніше пані Ірина займалася випіканням тортів. Свого часу вона самотужки навчилася надзвичайно гарно декорувати свої кондитерські вироби, використовуючи сучасні тенденції та матеріали і лише якісні домашні продукти. І досягла у цьому неабиякого успіху. Кожен її торт виглядав як витвір мистецтва. Та війна змусила відкласти улюблену справу на «потім» і взятися за те, що важливе, що на часі.
Цифрова мережа блакитної економіки
Сьогодні, 29 вересня, у змішаному форматі очної та дистанційної участі на базі Одеського державного аграрного університету відбудеться пресконференція щодо відкриття проєкту «Цифрова мережа блакитної економіки та прискорення інновацій» (DBAN), що фінансується Європейським Союзом через Європейський фонд морського судноплавства, рибальства та аквакультури (Європейського виконавчого агентства з питань клімату, інфраструктури та навколишнього середовища).
Організатор — ФОП Кахановський Андрій Павлович. Партнер — Одеський державний аграрний університет.
Щирий на правду
Правління Одеської регіональної організації Національної спілки журналістів України та редакція газети «Чорноморські новини» із сумом сповіщають, що на 83-у році життя відійшов у вічність член НСЖУ, педагог-ветеран, полковник Українського козацтва, справжній патріот України
Борис Борисович ДРАЇМ.
«Сумний, дощовий ранок...
Сьогодні від нас пішов Борис Борисович Драїм — «ББ», як його всі називали.
Вчитель, письменник, журналіст, громадський активіст. Любив Ананьїв, пишався ним і завжди хотів йому кращої долі.
Стрес атакує ШКТ
Одразу до поганих новин: шлунково-кишковий тракт ШКТ страждає від стресу не менше за мозок та інші системи нашого організму. Наслідки трапляються різні: від неприємної діареї до серйозного синдрому недостатності харчування (мальнутриції) — стану, за якого організм не засвоює необхідні поживні речовини з їжі.
Але є й хороші новини: симптоми розладу можна своєчасно помітити і швидко виправити, поки це не стало катастрофою.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206