№ 73-74 (22396-22397) четвер-субота 22-24 вересня 2022 року

Відкритий лист голові Одеської обласної ради Григорію Діденку, начальникові Одеської обласної військової адміністрації Максиму Марченку

В умовах відвертої війни путінської росії проти України, коли вся країна, в тому числі й Одеська область, робить усе для перемоги над рашистськими окупантами, журналісти одеських газет прагнуть надійно тримати свій інформаційний фронт: своєчасно доносити до читачів важливі й правдиві новини, писати про героїзм українських воїнів, активно протидіяти московській пропаганді. Робити це нині, повірте, дуже непросто через об’єктивні причини, породжені війною. Та, на жаль, сьогодні редакційним колективам доводиться долати й штучні перепони в організації випуску газет, які останнім часом з’явилися у роботі Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор’я» і реально загрожують самому існуванню одеської друкованої періодики. Зауважимо: «Чорномор’я» тепер залишилося єдиним поліграфічним підприємством в Одесі, яке друкує газети.

Сказати про наболіле хочемо зараз, бо 12 вересня розпочалася передплата газет на 2023 рік і ми мусимо знати, що нас чекає у ближчому майбутньому. Від цього залежить, що ми будемо обіцяти нашим передплатникам та читачам і чи гарантуємо їм регулярний і своєчасний вихід газет.

Проблеми почали виникати в кінці липня 2022 року і безпосередньо пов’язані з перевіркою діяльності ООКП «Видавництво «Чорномор’я» робочою групою комісії обласної ради.

Ми не знаємо результатів перевірки і не заперечуємо права і навіть потреби обласної ради перевіряти діяльність підпорядкованого їй комунального підприємства. У редакцій газет були непрості виробничі стосунки з попереднім керівництвом «Видавництва «Чорномор’я», але до згоди завжди доходили і всі газети друкувалися своєчасно.

А про перевірку видавництва робочою групою облради редактори дізналися 20 липня 2022 року, коли нам повідомили: віддруковані у «Чорномор’ї» того дня тиражі всіх газет Одеської області заборонено відвозити у газетну експедицію «Укрпошти» і, відповідно, доставляти передплатникам та читачам.

Війна між демократією та нігілізмом

(Закінчення. Початок у номері за 15-17 вересня)

Тирани опираються добрим порадам

Творіння передує критиці й переживає її. Дія краща за глузування. Як сказав Перікл: «Ми покладаємося не на управління чи хитрість, а на власні серця та руки». Контраст між лукавими чорними костюмами російських ідеологів та пропагандистів і щирими оливковими тонами українських лідерів і солдатів нагадує про одну з найголовніших вимог демократії: люди мають відкрито стверджувати цінності, незважаючи на ризик, пов’язаний з цим. Стародавні філософи розуміли, що чесноти були такими ж важливими, як і матеріальні чинники, для піднесення та падіння режимів. Греки знали, що демократія може поступитися олігархії, римляни знали, що республіки можуть стати імперіями, і всі вони знали, що такі трансформації були як моральними, так і інституційними. Ці знання лежать в основі західних літературних і філософських традицій. Як визнав Аристотель, істина була одночасно необхідною для демократії та вразливою для пропаганди. Будь-яке відродження демократії, включно з американським 1776 року з його самоочевидними істинами, залежало від етичних тверджень: не про те, що демократія мала існувати, а про те, що вона мала існувати як вираження бунтарського етичного зобов’язання проти всюдисущих сил тяжіння олігархії та імперії.

Минулої суботи Одеський національний академічний театр опери та балету презентував світову прем’єру — оперу композитора Олександра Родіна «Катерина». Постановники: головний диригент театру В’ячеслав Чернухо-Воліч, режисерка Оксана Тараненко, хормейстер Валерій Регрут, художник Ігор Анісенко, хореограф Олексій Скляренко, автор і художник візуальної концепції декорації Дмитро Ципердюк, художник з освітлення Максим Дєдов.

Прем’ру відвідав міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко.

Війна — це вірус, і вона проступає просто на тілах людей дивними плямами. У місті — епідемія під назвою ШКХ — шкіра кольо-ру хакі... Ми звикаємо до контексту війни, так, що перестаємо її помічати. Ми дихаємо війною, мов повітрям. Ми заражаємо одне одного... Намагаючись витіснити війну зі своєї свідомості, ми дедалі більше заражаємося війною і живемо з нею всередині...

Ніби фантазія — але правда. Ніби містика — але про нас.

У залі соціокультурної діяльності Одеської універсальної наукової бібліотеки ім. М.С. Грушевського відбулися читки п’єси «Крізь шкіру», написаної Наталкою Блок у 2017 році, за мотивами війни на Донбасі — про нас, сьогоднішніх.

18 вересня минуло 85 років від дня народження нашого земляка Володимира Куликівського — непересічного поета із когорти шістдесятників за часом творчості і за духом, поета, який після виходу у світ збірки вибраного «Відтворення» у 1992-у був прийнятий до Спілки письменників України посмертно.

Балто, Балто,
Мила до нестями,
Що тобі єлейна похвала,
Коли ти вишневими руками
Україну-матір обняла!

Так у поезії «Балта» у розквіті творчих сил писав Володимир Куликівський, живучи вже у Херсоні. Й ці слова стали крилатими.

(Про книжку поезій Геннадія Щипківського «Поліття»)

«Мою наснагу степ удвоїть...» — зізнається Геннадій Щипківський в одному з віршів щойно виданої збірки поезій «Поліття» (Одеса: Астропринт, 2022. — 200 с.). І жодних сумнівів у тому не маєш, що таки додає степ шановному автору снаги і сил, натхнення жити і любити. Та й не може бути інакше, адже: «Тут близько всім // До Бога і до хліба // І в спеку — // До холодної води...». Тож цілком закономірно, що степ, як метафора нашої багатостраждальної України, став наскрізною темою нового видання Геннадія Павловича.

Відразу ж слід зауважити, що ті позірні тематичні рамки ні на гран не збіднили поетичний світ автора, а навпаки — дозволили йому щедро вихлюпнути на сторінки книжки правдивий огром вдячності й любові, явивши нам величний гімн своєму краю.

(Закінчення. Початок у номері за 15-17 вересня)

Торшер «Три змії» було виставлено у 1935 році на XIII Салоні Тюїльрі, де автор отримав схвальні відгуки критиків й увагу Фердинанта-Антуана, віконта ла Круа-Лаваля — володаря розкішного замку XVI ст. в Ноай. На момент виставки цей дворянин уже був розпорядником цього експонату. Парою до торшера віконт замовив композицію «Мавпи і кокосові пальми». Відтоді для Задунайського він — постійний клієнт, що, зрештою, дасть мистецтву ще один шедевр — «Носоріг», який у 1957-у надійшов до Національного музею імені Ж. Помпіду. Цей твір, знову ж таки на замовлення віконта, майстер взявся повторити у 1953-у вже у сріблі в натуральну величину, але несподівана смерть колекціонера не дозволила втілити цей задум.

У Біляївці з нагоди Дня міста провели акцію «Дністровська вертута наближає перемогу», що об’єднала понад 50 господинь. Півтори сотні смачнющих вертут передали для героїв 35-ї бригади, які зараз на передовій.

Нагадаю, біляївська вертута — своєрідна родзинка фестивалю, який проводиться до Дня міста із 2008-го. З кожним роком дедалі більше гостей приїздило сюди, щоб скуштувати цю унікальну випічку.

Уперше від початку повномасштабної війни в Україні провели дослідження психологічного стану населення. Онлайн-опитуванням охопили осіб віком 18—55 років у містах з понад 50 тисячами мешканців. Участь була добровільною та анонімною. Методологія дослідження, його індикатори та опитувальник базуються на наукових розробках Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України.

«Уроки, засвоєні з інших надзвичайних ситуацій, свідчать, що війна матиме прямі й опосередковані наслідки для психічного здоров’я та благополуччя українців. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 20% населення, яке упродовж останніх 10 років проживає в постраждалих від воєнних конфліктів районах, має певну форму психічного розладу — від легкої депресії і тривожності до психозу, і майже кожна десята особа має психічний розлад помірного або тяжкого ступеня. Отже, якщо ми прогнозуємо, що 15,7 мільйона осіб в Україні потребуватимуть психологічної допомоги, то 3,5 мільйона з них матимуть певний розлад психічного здоров’я, а майже 900 тисяч — психічний розлад помірного або тяжкого ступеня», — каже Олександра Машкевич, генеральна директорка директорату медичних послуг МОЗ України.

На виконання ухвалених урядом послідовних заходів щодо підтримки найбільш вразливих верст населення, викладених у постанові Кабінету Міністрів від 15.09.2021 №963 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб у 2022 році і в подальшому», органи Пенсійного фонду із 1 жовтня проведуть кілька етапів автоматичного (без особистого звернення громадян) перерахунку пенсій.

Зокрема, пенсіонерам, яким на 1.10.2022 сповнилося 70 років, до досягнення ними 75-річного віку встановлюється щомісячна компенсаційна виплата в розмірі 300 грн, якщо розмір отримуваної ними пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, додаткової пенсії, підвищень, індексації, пенсії за особливі заслуги перед Україною) не перевищує розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2020 рік (10340,35 грн).