Переглядів: 550

Роман КРАКАЛІЯ. Обніми мене, море...

Хто сказав, що море закрите? Ось воно перед нами, на всю свою широчінь, зі своєю мінливістю барв, як завше — прекрасне, пульсуюче, неспокійне… Живе! І немає нічого живішого од нього. І саме тому — смутне… То завше таке веселе, грайливе, а оце — посмутніле…

Що сталось, чого нестає тобі, чом на виду бентега? Щось воно каже у відповідь, квапливо, стурбовано — не добереш іздаля, з високого берега, зі схилів цих наших улюблених. Не чутно нічого. Та, звісно ж, знана добре відповідь його, ми ж із ним, як у подружжя щирого, де втямки все з пів слова, з пів натяку, з короткого погляду… Сумно морю без нас. Хоч і вдає, що, мовляв, байдуже. Що вистачає клопотів… А в кого ж нема їх?

Та невистача йому цілоденних — з дня у день — щасливих вигуків малечі, безладдя дитячого галасу; бракує нас усіх, котрі з таким нетерпінням чекали літа — його й нашого літа, чекали тої зустрічі з ним, блаженної, щасливої хвилини того побачення… Коли удвох із ласкавою хвилею — наче в коханих обіймах, у яких щезає вся неспокійна буденність — як замерзла гілочка вже майже розквітлого персика з арка-дійського схилу в час весняних примо-розків відтаює у дбайливому човнику теплих долонь. Де той гомін, де вся та смагла краса і ті парасолі широкі, якими полюбляє бавитись грайливий вітрець, і той так добре знаний дразливий запах водоростей? Не проходять вздовж обрію величні й такі гордовиті та самовпевнені морські блукальці. Нема вітрил — ні білих, ні кольо-рових, ні навіть червоних…

Сумовито зітхає море на всю свою широчінь, таке велике і таке добре, і таке… одиноке. Таке самотнє, бо нема кому все це віддать, поділитись; таке неспокійне та розхвильоване, бо не хоче воно прощатись; як і нам, йому так само жаль за цим літом, котре сповільна обмина його — з опущеним видом, не озираючись, без вини винувате. Бо що тут скажеш? Вже Ілля нетерпляче цвьохкає батогом, й от-от його віз неспішними колесами відгрімкотить далі нерівною бруківкою Французького бульвару.

Обніми мене, море, щоби знов я відчув твій ласкавий доторк, твою любов і твою ніжність. О, я бачу, ти пориваєш до мене — до цього високого урвища, де стою, не в змозі ступити кроку; твої лоскітливі бризки вчуваю на своїх віях…

Озирається літо: ходімо до гурту, братчику, ще маю трохи тепла… А море, воно…

А море? А море — любов недоквітла — сумовито всміхається нам услід. І цілує наші сліди…

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net