І передня сторожа, і культурний спадок

У свою чергу, Головне управління розвідки Міноборони подякувало всім бойовим побратимам за звільнення острова від окупантів. «Близько двох місяців тривала операція зі звільнення Зміїного від російських окупантів, участь у якій брали спеціальні підрозділи ГУР, Сил спецоперацій ЗСУ, групи «Альфа» СБУ, Держприкордонслужби за підтримки потужних підрозділів вітчизняної артилерії, Військово-Морських сил та Повітряних сил ЗСУ… Сьогодні відбувся завершальний етап операції, під час якого спецпідрозділи ГУР Міноборони та ССО ЗС під командуванням генерал-майора Андрія Ковальчука виконали завдання із зачищення острова Зміїний та підтвердили знищення близько 30 одиниць ворожої техніки і виявили покинуту противником амуніцію», — сповістив телеграм-канал ГУР.

Тепер про економічну складову. Завдяки звільненню Зміїного від окупантів Україна відновила можливість використовувати наше гирло Дунаю для торгового судноплавства, зокрема для експортування зерна, яке застрягло на елеваторах і зараз накопичується на токах.

«З огляду на звільнення від ро-сійських військ острова Зміїний і скупчення великої кількості суден в очікуванні проходження каналом Сулина, можливе використання каналу гирла Бистре суднового ходу Дунай-Чорне море для заходу/виходу суден, що перевозять агропродукцію», — заявили в Адміністрації морських портів України.

Від початку повномасштабного наступу росії на Україну, зокрема й на наші морські простори, вийти у Чорне море з Дунаю судна могли лише вузьким румунським каналом Сулина.

Тепер же, після звільнення Зміїного, відкрилося гирло Бистре, яке уможливило прохід до портів у Вилковому, Кілії, Ізмаїлі. Дуже важливо, що, на відміну від Сулини, де рух суден здійснюється в односторонньому порядку і тільки в світлу пору доби, наше Бистре забезпечує цілодобовий двосторонній прохід.

Як зазначають в Адміністрації морських портів України, відновлення навігації в українській частині дельти Дунаю дозволить уникнути скупчення суден на Сулині і прискорить експорт нашого зерна, що нині є гострою проблемою як для вітчизняних аграріїв, так і для гарантування продовольчої безпеки на світовому рівні.

Окрім стратегічного значення з військової точки зору й економічного — з фінансово-по-літичної, звільнення Зміїного має й важливу духовну складову. Бо, як наголошують у Міністерстві культури та інформаційної політики, він є ще й пам’яткою археології національного значення: «Культурний шар острова Зміїний» занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України постановою Кабінету Міністрів від 3 вересня 2009 року №928.

«Острів Зміїний став одним із символів цієї війни. І повернення на нього українського прапора — великий сигнал ворогові, що ми повернемо всі наші землі», — наголосив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Як зазначається у повідомленні міністерства, «Культурний шар острова Зміїний» — об’єкт культурної спадщини, який є витвором зниклої цивілізації, він відігравав значну роль у стародавній історії та релігійних уявленнях грецьких колоній Північного Причорномор’я, є місцем розташування храму, присвяченого культу Ахілла — героя Троянської війни й покровителя моряків та Чорного моря (Понту), тут знаходили античні вироби і монети (одна із форм пожертв богам), острів неодноразово згадувався в античних писемних джерелах. Зміїний — визначна пам’ятка археології та джерело інформації про минуле України й людства загалом.

Цінності пам’ятці додає той факт, що в акваторії острова знайдено велику кількість затонулих кораблів, починаючи з античної епохи. Це дає підстави розглядати Зміїний і як можливий морський меморіал.

Повернення українського прапора на Зміїний уможливила успішна військова операція наших Збройних сил, внаслідок якої окупанти були змушені втікати з острова. Острова, який у перший же день масованого наступу на Україну вказав оркам курс, за яким вони підуть.

Ольга СІРА.

Замість післяслова. 14 років тому у рамках великого проєкту зі створення на Зміїному спеціальної (вільної) економічної зони «Ахіллія» на острові планували розвивати і туристичну складову. Зокрема, розроблявся бізнес-план регулярного прогулянкового рейсу з відвідуванням унікального куточка нашої країни. Задля популяризації цих проєктів відбулися промо-тур і, паралельно, вітрильна регата.

Тодішня кореспондентка «ЧН» Інна Якименко, для якої той день став знаковим ще й в особистому житті, на катамарані «Кримська стріла» ходила на Зміїний, оповідала про його принади й особливості читачам газети, ділилася унікальними світлинами, зробленими там. Я ж, завдяки запрошенню капітана-власника яхти «Ольга» Миколи Поліщука, мала змогу відчути значущість події з-під вітрил і писати про неї як безпосередня учасниця регати.

Нині, попри всі жахіття війни, я впевнена, що й «Ольга» знову радо запрошуватиме на палубу шанувальників яхтингу, а її вітрила переможно наповнюватимуться попутним вітром, і що «Ахіллія», якщо й не у первинному вигляді, таки буде створена на нашому тепер уже всесвітньовідомому форпості, і що на новітніх «Кримських стрілах» тисячі мандрівників, як українців, так і гостей нашої відновленої держави, швартуватимуться до причалів Зміїного, Маріуполя, Ялти, Керчі, Севастополя…

О.С.