Переглядів: 605

Проворний віник

Барвінок — на вінок, а полин — на віник. Без перевесла і віник розсиплеться. У приймах приймаки і на віник кажуть «ви», а на козу — «дядина»...

А ще мовлять: проворний, як новий віник. Або: втікав, ніби деркачем по спині нашмагали.

Деркачі — це саморобні віники, скручені дротом із кураю, круглі й колючі, але ними чистенько підмітається подвір’я. А ще деркачі у нас скручують із будь-яких цупких прутиків: лози, дерези, акації, клена. Такими добре підмітати опале листя.

Та з чого тільки люди не роблять віників! Я он знайшла на горищі оберемок перебраного сорго, який там пролежав років із десять. А нічого! Пильно придивилася до старого купленого віника, який добряче схуд, і змайструвала, як зуміла, новенький, хоч і невеличкий, зате зручний і потрібний (на знімку).

Непоганий вийшов — хоч людям показуй. До речі, вичитала, що при Мічиганському університеті, в антропологічному музеї, зібрано колекцію віників із усього світу. Цінна річ!

Віник був надзвичайно важливим хатнім предметом для наших предків. Із сорго його плетуть лише останні три століття, оскільки самі зерна, як і моду на звичні для нас віники, завезли з Азії.

Українські хати спрадавна під-мітали віниками із дерези (та ж ягода годжі) або з віниччя, яке росло на купах гною. До Великодня воно виростало на метр, його очищали, сушили, турботливо складали на горищах.

М’які вінички виготовляли із звіробою, полину, материнки, від чого у хаті гарно пахло. Кутки від павуків звільняли скрученими докупи очеретяними стеблами. І по сьогодні сільські господині залюбки користуються віниками, зробленими з кропиви, гілок липи, кленових прутиків...

Стосовно сорго, яке називають віничним чи господарським. Це — однорічна рослина сімейства злакових, посухостійка, в цілому невибаглива у догляді, але любить сонце і тепло. Сорго має міцні стебла, які відмінно підходять для виробництва віників.

Пшоно отримують із зерен окультурених видів подібної до сорго рослини — проса. У нас росте з десяток видів цього злака. Є цілі райони, які спеціалізуються на вирощуванні цієї культури.

Пшоняна ж крупа робиться переважно із проса звичайного. Чому пшоняна крупа не називається просяною крупою? Саме слово «пшоно» походить від словенського «pseno», що означає «очищене зерно». З цієї назви можна здогадатися, що перш ніж просяна крупа перетвориться на пшоно, її потрібно очистити і переробити. То в промислових масштабах.

Мої сусіди неодмінно в кінці городу висаджують рядочок сорго: на віники і на корм свійській птиці. Знаю, що є сигналом зрізати просо: деякі стиглі кетяги мусять лягти на землю. І не від вітру. Поки з городу господарі не прибрали смакоту, проворні миші досхочу наїдаються стиглими зернами: вилазять на просо і схиляють його під своєю вагою до землі, нещадно обгризаючи верхівку всім мишачим кагалом. Добре, що хоч стебла не чіпають.

Як не крути, а віник для нас — практично предмет культовий. Вважалося, що за його допомогою можна залучити удачу, вигнати хвороби або навіть накликати біду.

Кілька народних прикмет про віник:

• Щоб захистити житло від поганої енергетики, необхідно тримати віник у кутку «рукою» вниз. Якщо є совочок, то і його ставте поряд дибки.

• У жодному разі не можна підбирати віник і приносити його додому, бо налізе в хату комашня і налетять мухи. Не приймайте віника і в подарунок — заплатіть за нього бодай символічну гривню.

• Наші предки вважали, що під віником живе домовик, тому його потрібно завжди зберігати чистим і сухим, не ставити в куток, куди зметене сміття.

• Не можна мести у напрямку порога, бо з помешкання підуть багатство та достаток.

• Після непроханих гостей краще підмести, щоб прогнати увесь негатив, занесений до оселі неприємними для вас людьми. Зметене винесіть за ворота — і ці люди більше вашого порога не переступлять.

• Якщо в домі є немовля, йому під ліжечко можна бодай на певний час підкладали сухий чистий віник, щоб домовик не лякав дитину, а захищав її.

• Не давайте нікому свого віника — можете накликати на рідних хвороби.

• Не можна викидати віник, який відслужив своє, краще його спалити у печі.

• Якщо після прибирання на підлозі помітили прутик із віника — чекайте на гостя.

• Щоб заманити в дім гроші, треба, тримаючи в одній руці велику купюру, другою рукою новеньким віником підмести поріг, ніби змітаючи щось з двору до хати. Бажано зробити це на молодий місяць.

Яна СТАСІНА.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua