№ 51-52 (22374-22375) четвер-субота 7-9 липня 2022 року

4-8 липня у швейцарському місті Лугано проходив початковий етап міжнародної конференції щодо відновлення України. Захід довготривалий і багатоступеневий. У 2023 році подібна конференція з відновлення нашої країни відбудеться у Лондоні і, судячи з усього, буде не останньою.

План Маршалла не для нас

Заготовлені для розгляду в Лугано документи можна розділити на три групи. Платформу, представлену нашим урядом, пропозиції, викладені українськими активістами та громадськими діячами, і, зрештою, заздалегідь підготовлену декларацію (начебто підсумок дискусій делегацій, що брали участь у конференції). У всіх трьох випадках ідеться про післявоєнну реконструкцію української держави. От тільки акценти і гасла різні.

Серед багатьох чинників нашої майбутньої Перемоги над клятими орками експерти зазвичай називають зростаючу потужність ЗСУ, Територіальної оборони, Національної гвардії, Прикордонної служби, МВС, згуртованість і патріотизм всієї української нації, адекватну діяльність нашого керівництва, військову та економічну допомогу з боку всього цивілізованого світу. На мій погляд, до цих чинників слід додати також занепад економіки і соціальної сфери в росії, який упродовж 22 років правління путінського злочинного режиму невпинно поглиблюється.

Протягом останнього року путлер підняв шалену істерію щодо нібито загрози росії з боку НАТО, і це в той час, коли країни НАТО та ЄС впродовж трьох останніх десятиліть були основними торговельними партнерами рф. Кремль вимагає не приймати Україну в НАТО, бо не хоче випускати нашу країну із сфери свого впливу, оскільки без України не тільки неможливо відтворити квазі-СРСР, а й тому, що без України існування самої московії в умовах її нинішнього економічного занепаду є вкрай проблематичним. Путлер не може відпустити Україну «в свободное плавание» ще й тому, що, ставши членом ЄС та НАТО, вона почне стрімко розвиватися як демократична й економічно потужна держава, і це буде для росіян не дуже приємним контрастом із нинішньою ситуацією в самій росії, а тим більше — у найближчій перспективі, через 10—20 років.

Це фото Ірини Демаріної облетіло інтернет. Село Маяки, Одеська область. Після ракетного обстрілу. Дворічна дівчинка біля зруйнованої хати.

Було ще вчора ліжечко, подушка,
Стелив із неба місяць срібну нить...
А вранці, де стояла хата —
пустка.
Як це малій дитині зрозуміть?
Не можуть пояснити мама з татом,
Бабуся сльози фартухом втира.
А котик де? А ще ж була собачка,
Корівка он на пашу не пішла…
Підперла щічку. Зовсім як доросла.
В дитинство вже немає вороття...
Так липень починався. В білих росах
Ракети залп —
і зламане життя.

Зі стартом липня на збирання зернових вийшли і хлібороби Балтської територіальної громади.

Найпершими, ще минулого тижня, розпочали жнива трудівники СФГ «Прогрес-Агро», яке очолює досвідчена керівниця О.Д. Лазаренко, а поряд з ними — майстри хліборобської справи з того ж села Плоского брати Григорій і Борис Загородні. Не забарилися і комбайнери фермерських господарств «Гольма» (В.І. Радзилевич), «Хлібна нива» (С.Ю. Герасименко), «Козацьке» (О.І. Балинський) та інші.

(Закінчення. Початок у номері за 30 червня - 2 липня)

Зрозуміло, що є міркування, про які причетні не говорять або не мають права говорити. І все ж…

«Відповідати треба. І відповідь має бути не символічною, а ефективною, — каже військовий експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак. — Як приклад — затонулий у квітні крейсер «москва». Це була справді ефективна ціль — мінус флагман флоту рф, який тепер точно ніколи не обстріляє ракетами територію України».

Триває неймовірно важка війна. Кожного дня гинуть наші захисники і захисниці… Неможливо спокійно писати про таке: перо мимовільно спиняється...

Здавалось би, ніяких не може бути дискусій чи зволікань стосовно того, що все, бодай мінімально пов’язане з ворогом, потрібно викинути геть з нашого життєвого простору. Прибрати всі оті пам’ятники і пам’ятні знаки, російськомовні написи та вивіски суціль російською мовою тощо — «верстові стовпи» імперії, мітки їхнього тут перебування, ознаки спотвореної, вже давно не української, ментальности. Знаєте, як пес мітить свою територію? Так отож!..

Європейська Комісія та «Європа Ностра» оголосили переможців премії European Heritage Awards / Europa Nostra Awards 2022 року, що фінансується програмою ЄС «Креативна Європа».

Цьогоріч, повідомляє Представництво Європейського Союзу в Україні, відзначено 30 видатних досягнень у галузі культурної спадщини із 18 європейських країн у п’яти категоріях.

«Мої рядки і я навколо сам» — голос Григорія Кочура з далекого, холодного заслання. Потрапив він туди, як раніше Микола Зеров і чимало інших, через те, що був добрим господарем на своїй ниві; з рідними обріями прощалися, прикипали до них поглядом і ті, хто й хліборобську ниву обробляв сумлінно, шануючи звичаї предків, які знали, що таке пісня й праця, яка сила в тій парі — доглянутого слова, що є поживою для душі, й добірного зерна, що скріплює тіло...

«То так господар робить?..» — якось, ще коли я був малий, присоромив мене батько за якусь недбалість на городці (до праці привчав змалку). Відтоді й остерігаюсь найменшого недбальства й по-особливому ставлюся до слова «господар», надто, коли чую прадавнє, поважне «Добрий вечір тобі, пане господарю...», бо ж веде ця фраза в далеке сільське дитинство, і не тільки в його поетичну казку, а й у сувору прозу — сумний сорок сьомий...

* * *

Ще в нас вогонь не згас
в грудях,
Ще має наш народний стяг.
І тільки січі прийде час,
Злетяться враз мільйони нас.

Образок

У блакитних сукнях
по житньому полю
Зорями волошки,
ті, що люблять волю.
Опустило щедро небо
їх у жито —
Поміж колосками,
у красу налиту.

Байка про «велику культуру»

Нам довго брехали:
«велика культура»,
«висока духовність»,
«широка натура».
Тепер ці «чесноти»
ми бачимо в дії:
це наш Маріуполь, це Буча,
це Київ,
це Харків і Суми,
зґвалтовані діти
і братські могили,
де жертви зарито…

1 липня відсвяткував 60-річний ювілей Владислав Єрко — легендарний ілюстратор, чиїми роботами захоплюються малеча й дорослі, знаний майстер української книжкової графіки, участь якого у створенні книги вже гарантує її успіх.

Так сталося, що корінний киянин до семи років виховувався у бабусі в селі Пірнів, що на Десні. Там і було закладене його життєве й творче підґрунтя. «Мене всі любили, я всіх любив, не було поганих або злих людей, навколо бігали кури, коти, всяка живність, воно все було шалено красивим і цікавим. Вражень щодня було стільки, що не впхати в голову», — згадує художник.

H2O. Прісна вода. Загадка для вчених. У неї нема ні кольору, ні смаку, ні запаху. Вона має нульову калорійність. Вода проникає всюди, навіть у каміння! Разом із повітрям та землею прісна вода є необхідною умовою існування життя на планеті та найважливішим природним ресурсом. Без води не можливе існування екосистеми — рослинного та тваринного світу, життя людини.

Але, як наголошують науковці, вода може бути дійовою особою війни — тригером, жертвою чи й навіть зброєю...

Після отримання запиту з боку уряду України щодо надання медичного та спеціа-лізованого обладнання, а також засобів захисту з метою реагування на ризики для здоров’я населення, як-от хімічні, біологічні, радіологічні та ядерні загрози, Європейська Комісія мобілізувала свої резерви rescEU на випадок надзвичайних ситуацій.

Допомога, надана Європейським Союзом, включає 300 тисяч спеціалізованих захисних костюмів, 5600 літрів знезаражувальних речовин та 850 одиниць обладнання для проведення операцій зі знезараження. Ос-кільки лікарні в Україні терміново потребують медичного устаткування, ЄС безкоштовно надає і прилади для контролю за станом пацієнтів, інфузійні помпи, апарати штучної вентиляції легень та захисне обладнання для медичного персоналу (маски, халати).

Європейська Комісія запропонувала новий пакет макрофінансової допомоги (МФД) для України на суму 1 млрд євро. Це перша частина виняткового пакету макрофінансової допомоги обсягом до 9 млрд євро, оголошеного ЄК 18 травня і схваленого Європейською Радою 23—24 червня 2022 року.

Сьогоднішня пропозиція — частина надзвичайних зусиль Європейського Союзу спільно з міжнародним співтовариством допомогти Україні у задоволенні невідкладних фінансових потреб після початку неспровокованої та невиправданої агресії з боку росії. Ця допомога доповнить вже надану ЄС підтримку, у тому числі екстрену позику макрофінансової допомоги у розмірі 1,2 млрд євро, виплачену в першій половині року. Разом обидва напрямки програми доведуть загальну підтримку України у вигляді МФД від початку війни до 2,2 млрд євро і можуть досягти 10 млрд євро, коли пакет надзвичайної допомоги Україні почне діяти у повному обсязі.

Євросоюз посилює співпрацю з Україною та Молдовою задля підтримки українського експорту та покращення сполучення з ЄС.

Відповідні угоди щодо автоперевезень для забезпечення ланцюгів постачання підписані між комісаркою ЄС з питань транспорту Адіною Валеан, міністром-делегатом з питань місцевого самоврядування Крістофом Бешю від імені Франції, яка головує в Раді Європейського Союзу, міністром інфраструктури України Олександром Кубраковим і віце-прем’єр-міністром та міністром інфраструктури й регіонального розвитку Молдови Андреєм Шпіну.