«Ясенівські бджілки»

Ніхто не залишився осторонь загальнонаціональної гастрономічної акції «Все для фронту, все для Перемоги!». І впродовж тижня навколо меткої і хвацької господині Ольги Семенівни згуртувався справжній жіночий кулінарний батальйон з пенсіонерок (Гогулінська серед них — найстарша), молодиць і дівчат. Це — Олена Суходольська, Тамара Тарасюк, Любов Вігурська, Тетяна і Євгенія Сологуби, Олена Мартинчук, Лариса Урсул, Любов Булаховська, Олена Островська, Валентина Синиця, Валентина Романовська, Наталя Долока. Незмінними помічниками нашої знаної майстрині стали близькі родичі та сусідка Ганна Мхітарян з донькою-школяркою Каринкою. Отак, завдячуючи Гогулінським та всій чесній громаді, у селі до бренду етносадиба «Медові роси» додався ще один — волонтерський кулінарний батальйон «Ясенівські бджілки».

З дня у день асортимент гастрономічних виробів працьовитих бджілок-господинь невпинно поповнювався новими стравами, перш за все української кухні за суто ясенівськими рецептами. Донька Гогулінських Алла і зять Юрій за власною рецептурою виготовляли різноманітні смаколики, зокрема енергетичні батончики для солдатів, котрі між боями з окупантами не встигають повноцінно пообідати. А ще подружжя варило плавлений сир з домашнього коров’ячого сиру. Жінки ліпили вареники, випікали запашні пироги і вертути, паляниці, на Великдень — сотні пасок тощо. Якось мати з донькою напекли пирогів і повезли частувати козаків з територіальної оборони, які пантрують на блокпостах і ретельно «проціджують» подорожніх, мов сир через цідилок, щоб, бува, не проґавити диверсанта чи агента кремля.

Десь у березні «Ясенівські бджілки» заповзялися варити «борщ Перемоги» для воїнів на передовій. Головний бренд України також готувався по-Гогулінськи — з екологічно чистих свіжого домашнього м’ясця, городини та інших необхідних інгредієнтів. Вправні кулінарки варили головну страву у великих казанах прямо на багатті. Працювали не покладаючи рук. Гарячу страву відразу розливали у трилітрові банки, закручували і дбайливо тарували для відправки фронтовим адресатам. До 300-літрів борщу Ольга і Володимир Гогулінські випікали ще й домашній хліб з хрусткою скоринкою. До отієї смакоти додавали вінегрет та овочі по-корейськи.

У розпал виготовлення кожного кулінарного замовлення для фронтовиків та постраждалих від рашистської агресії Ольга Семенівна намагається встигнути скрізь, навіть попри свою інвалідність, якщо хтось не відає. Якось у молодості вона приїхала в Любашівку допомогти родичеві переробити свіжину, а повертаючись додому, втрапила у жахливу дорожньо-транспортну пригоду й втратила ногу. Пройшовши всі етапи фізично-психологічної реабілітації, душевних терзань-переживань, Ольга Семенівна таки стала, як кажуть, на ноги, опанувала протез і все життя виконує всю непросту хатню та господарську роботу. Нині вона — шанована сільська господиня, неперевершена майстриня ужиткового мистецтва, хранителька національних, народних та гастрономічних традицій. Навіть свій 70-літній ювілей у травні брава і моложава жінка відзначила за волонтерськими клопотами.

У розмові Ольга Семенівна наголосила, що всі земляки допомагали і допомагають «Ясе-нівським бджілкам» якщо не руками, то необхідними продуктами і тарою. Дуже підсобляють кулінарному фронту місцеві сільгоспвиробники та під-приємці. Одними з перших жіночий батальйон підтримали фермер Микола Гогулінський, підприємець Володимир Глізнуца, колектив ТОВ «Савранський завод продтоварів» (керівник Юрій Ружицький), Людмила Микитюк, Захарій Сербін та багато інших місцевих добродійників і навіть тих, хто виїхав далеко за межі рідного села.

Окремо хочу сказати про справжнього патріота Ясенівського краю, ще «юного» пенсіонера Миколу Пожара, який мешкає в Одесі й має невеличку власну справу. Цей добропорядний чоловік, тільки-но гримнула війна, транзитом з Одеси відправляв у рідне село сотні скляних банок для борщу і тушонки, закупив свинку для переробки, передав гроші для придбання спецій і навіть умудрився через друзів дістати з Первомайська дефіцитне пальне для доставки виготовленої продукції на передову. А коли у нашої героїні не витримала і вщент згоріла електрична духовка, Пожар придбав і привіз нову.

Переважна частина засновників і членів місцевого благодійного фонду «Рідний край» також не стоїть осторонь доброї справи. Зокрема, закуповували живність для виготовлення м’ясної консервації. Дехто з місцевих помічників доставляв зерно на млин, а звідти — «бджілкам» борошно, заготовляв і привозив дрова.

Зварене ж, спечене, засмажене дбайливо і з любов’ю запаковується нашими сільськими ґаздинями і розвозиться волонтерами у місця дислокації бойо-вих підрозділів ЗСУ, морської піхоти, тероборони, у прифронтові населені пункти Херсонщини. Ласували ясенівськими смаколиками й у багатостраждальній Бучі, куди власним транспортом продовольчий вантаж доставляв ще один волонтер, уродженець Ясенового Першого, а нині киянин Олексій Бродецький.

За подвижницьку справу, за смачно приготовлені страви на адресу ясенівського жіноцтва звідусіль линуть слова щирої вдячності. А з 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського надіслали ще й прапора з підписами бійців, серед яких є чимало як місцевих прізвищ, так і з довколишніх сіл і сусідніх громад. А ще захисники пообіцяли, що Перемогу над ворогом відсвяткують саме у хлібосольній садибі «Медові роси» разом з усіма «бджілками». Файний господар і справжній отаман гастрономічного гурту Володимир Гогулінський уже настоює свої фірмові напої: медовуху і хріновуху…

Правду кажучи, питанням харчування для наших захисників переймаються чи не в кожному селі Любашівщини та Зеленогірщини. Заради якнайшвидшої Перемоги над рашистами на кулінарному фронті стараються і в Ясеновому Другому, де Євдокія Сербін та чимало господарів відкрили мініцехи з виготовлення м’ясних, рибних консервів і каш. Тисячі баночок уже відправилися на передову. Часто — з малюнками-побажаннями від дітей та письмовими проханнями-жартами від господинь, щоб хлопці, наситившись борщем чи тушонкою, обов’язково повернули скляну тару. Війна війною, а попереду — свіжа садовина-городина, сезон традиційних закруток.

Отак гуртом, з добрим словом і молитвою за наших героїв, робиться важлива справа задля щонайшвидшої Перемоги над ненависними окупантами.

Юрій ФЕДОРЧУК.