Вдячна місія будівничого

Доброзичливий, привітний, високої культури, скромний Микола Володимирович відомий на теренах Балтщини як ветеран державної служби, колишній міський голова, депутат районної та міської рад кількох скликань і як досвідчений фахівець-будівельник.

За роки трудової діяльності він зробив вагомий внесок у розвиток будівельної галузі Балтщини. І це не просто слова, а факт, багаторазово підтверджений тими спорудами, які й донині радують земляків.

Народився Микола Бондар у мальовничому куточку півночі Одещини — селі Байбузівка Савранського району. З дитинства мріяв про спорудження гарних будинків, а після одержання загальної середньої освіти крок за кроком ішов до своєї мети, постійно вдосконалюючи знання. Його, випускника Одеського інженерно-будівельного інституту, особливо цікавили новації у цій справі та досвід колег: використання сучасних технологій, якість і комфорт споруд.

Трудову діяльність розпочав ще у студентські роки в Одесі, а після закінчення вишу як молодий спеціаліст прибув на роботу у Балтський район, у колгосп імені Гагаріна. З перших днів зарекомендував себе як висококваліфікований інженер, став прикладом, а згодом і наставником для багатьох. Тут зустрів свою другу половинку — кохану дружину Марію. Разом виростили двох славних дітей. Нині радіють онукам. На все життя Микола Володимирович прикипів серцем і душею до балтської землі.

Пройшов шлях від молодого спеціаліста до начальника відділу капітального будівниц-тва райсільгоспуправління. Копіткою працею інженера, прикладом безкорисного служіння обраній справі, глибиною розгляду будь-яких питань, доброзичливістю, стриманістю, прагненням ділитися досвідом здобув велику шану й повагу колег та усіх, з ким працював і спіл-кується донині. Особливу довіру заслужив у балтян. У 1986 році був обраний заступником голови виконкому районної ра-ди, а згодом, у 1998-у, його обрали головою Балтської міськ-ради. Після завершення каден-ції і до виходу на заслужений відпочинок продовжував працювати у районній раді. І зараз за потреби допомагає, даючи слушні поради, консультації.

За понад сорок років державної служби Микола Володимирович активно сприяв розвитку будівельної галузі, проєктуванню, спорудженню та введенню в експлуатацію майже всіх комунальних і державних закладів міста, зокрема й лікарняного комплексу. На кінець 1991-го у Балті активно зводилися чотири п’ятиповерхові житлові будинки, а в районі — одночасно п’ять шкіл: у самій Балті на 1100 місць і в Немирівському, Перельотах, Шляховій та Борсуках. Зводилися також районний відділ міліції, критий ринок, спортивний комплекс, консервний завод, аптека. Була підготовлена проєктно-кошторисна документація на будівництво центрального автовокзалу та дубильного цеху хутрової фабрики. До міського плану включили спорудження комплексу відділення зв’язку. Для виконання такого великого обсягу робіт додатково створили чотири будівельні організації.

Особливе місце у трудовій діяльності Миколи Володимировича посідає розробка проєктно-кошторисної документації та перший етап газифікації Балти. Ця неординарна подія увійшла в історію міста й району. Про неї писали багато видань. Скажімо, районна газета «Народна трибуна» під заголовком «Зігріє Балту паливо блакитне» повідомляла таке:

«Нарешті відбулося! 7 листопада 2001 року увійшло в історію Балтщини: завершено перший етап газифікації міста. Розділити з балтянами радість приїхала делегація з Одеси, очолювана керівником облдержадміністрації та обласної ради Сергієм Гриневецьким.

— Перший природний газ дійшов до маленького серця нашого міста — центральної котельні, яка обігріває 20 тис. кв. метрів житла, 17 установ та організацій, — наголосив під час урочистого мітингу міський голова Микола Бондар».

Це була велика перемога на трудовому фронті, здобута наполегливою копіткою працею справжнього майстра своєї справи, патріота рідного краю.

У день славного ювілею Миколу Володимировича щиросердно привітали рідні, представники місцевої влади та громадськості, колеги-ветерани.

— Ваші життєва мудрість, щирість і відкритість завжди допомагали й нині допомагають у складних ситуаціях, — вітаючи ювіляра, наголосили колеги-ветерани. — Якою б складною не була проблема, ваше слово-порада завжди є слушним і вчасним.

Щиро дякуємо за наставництво! Нехай життя ваше буде довгим і насиченим, здоров’я дозволяє реалізовувати задумане, коло друзів і рідних шириться, а щастя-достаток не покидає дім!

З повагою

від імені президії ради ветеранів Балтщини та колег-ветеранів —
Олег САВЕЛЬЄВ.