Любов СЕРДУНИЧ

Ми — мов фенікс! Купина ми неопалима!
Як і кожна ворожа навала, й ця — здимить!
Хто там цвенькає, що в нас слабкі люди?!.
Та з такими людьми — Україна була, є й вічно буде!

Ми — непереможні!

Зарубай це на носі: хана тобі, моксель манкуртна!
Всяк пізнав твоє підле нутро, тож не трать і зусиль!
Оберіг наш — не якась там двоголово-мутантна курка,
А священний Триглав Золотий, що потроює сили: Трисил.
Наші витязі, вої, крутянці, повстанці — нетлінні.
Їхній дух нас наснажує, і тому нам орда не страшна.
У нас кожному, з правіків, арійсько-вкраїнському поколінню
Судилася оборонна, а тому й — священна війна.
Світла воїн і Чести витязь у нас, враже, — кожен!
І в нас є чим пишатись. Нам велика у світі ціна!
Ми набралися сил. Ми наснажені пращурів духом,
Тож непереможні! І нехай в нашій долі ця —
Остання, але переможна війна!

раSSєї вірити не можна!

Вкраїнські витязі, герої,
Ви — із крутянами тотожні.
Не подолати зло без зброї!
раSSєї вірити не можна.
Ти вже й десятому закажеш,
Чи атеїст, ачи набожний,
Чи рідновір, чи християнин:
раSSєї вірити не можна!
 
Московія — держава диких
Головорізів і ординців,
Дрімучих нелюдів тайожних.
раSSєї вірити не можна!
 
Що московин —
не брат нам зовсім,
Те знає в нас
й дитина кожна.
Не будь байдужим,
сплячим зомбі!
раSSєї вірити не можна!
 
У рідній хаті — власне щастя.
Не вір казкам чужинським ложним.
Як заповіт, скажи нащадкам:
раSSєї вірити не можна!!!

2014 р.

Фашистам

із рф — капут!
У нас — тривога і війна.
Та, попри все, —
весна, весна!
У нас — мобілізація,
В рф — дебілізація.
 
В нас — захист рідної землі,
Замашки гітлера — в кремлі.
Йдуть українці на катів,
А «русіш швайне» —
на «братів»!
Коли нам каркають:
«не…», «не…»,
Коли пророчив хтось кінець —
Озвались гени козаків,
Тож на катів —
наш правий гнів!
Тільки вперед (не навпаки!)
Ішли славетні козаки!
 
В нас біль народжує любов.
Пульсує в генах
скіфська кров.
Ми прагнем миру і прогресу,
А з «раші» тхне КаПееРеСом.
 
Єдина в нас, одна мета:
Смерть завойовникам-катам!
Тож смілим будь!
І певним будь:
Фашистам із рф — капут!

Курсом до ганебного кінця

Що зроджує
наш ярий дух заклично?
Що знищує
мокшанську злу орду?
Тож знай і ти,
наш вороже одвічний:
Протистоїть тобі
наш скіфський дух!
 
Ми бій ведемо визвольний
і чесний.
І Правда — з нами,
що перемага.
Ми — вистоїмо! Дух наш —
незнищенний!
Ти ж ще стоїш,
та на гнилих ногах.
 
Наснажують нас витязі
з курганів.
У нас — шляхетна,
благородна ціль!
Новітній гітлер
і новітні галли —
Лише руйнівники, а не творці!
 
Списи ми, що ніколи
не зітліють!
Щити ми, що прикрили
Край і світ!
Бракує мокшам в голові олії,
Її — вогнем дамо!
Бо... с’est la vie…
 
Наш досвід боротьби —
тисячолітній!
Ми ж ласий шмат
віками всім були...
Вкраїну боронять і діти,
й літні,
А воїни всі — витязі, орли!
 
І наші берегині — амазонки!
Тож знай:
земля непереможна ця!
А в тебе, моксель, —
лиш бандити й зомбі.
Готуйся до ганебного кінця!

смт Стара Синява
Хмельницької области.