Переглядів: 519

Ідеологічні маркери сьогодення

Соціологічна група «Рейтинг» у рамках десятого загальнонаціонального опитування в умовах війни провела комплексне дослідження ідеологічних маркерів українського суспільства. Напередодні 9 травня респондентам поставили питання щодо радянського минулого, ролі та участі українського народу у Другій світовій війні, національно-визвольного руху, оцінки історичних постатей, ставлення до заборони символів і демонтажу пам’ятників. Окремо вивчалося питання національної приналежності, мови та ставлення до різноманітних етнічних груп.

Повномасштабна агресія росії проти України відчутно вплинула на сприйняття ідеологічних питань, особливо пов’язаних зі «спільною» радянською історією. Результати багаторічних спостережень в Україні та росії підтверджували рух громадської думки у протилежних напрямках щодо історичного минулого. Прикладом цього є показник ностальгії за розпадом СРСР: у росії за останні десять років він здебільшого зростав (з 2010-го — із 55% до 63%), в Україні, навпаки, знижувався (із 46% до 11% ). В результаті, на місце колись значущих та нав’язаних радянською пропагандою історичних постатей почали повертатися українські національні герої та символи. А відтак на кінець квітня 2022-го в Україні зафіксований найнижчий за історію спостережень показник ностальгії за розпадом СРСР (11%). Не жалкує за ним абсолютна більшість — 87%.

Наприкінці лютого 2022 року, через повномасштабну агресію росії, відбувся різкий перелом в ідеологічних поглядах українського суспільства щодо будь-яких маркерів, пов’язаних із країною-агресором. Відбулися «декомунізація» та «дерусифікація» суспільної думки. Усе «радянське» часто тепер сприймається як російське, а відповідно — вороже. Головна причина — використання російською пропагандою у війні проти України радянських символів та спекуляцій на «спільному» історичному минулому.

Одна з ключових змін в історичній пам’яті — переоцінка ставлення до Дня перемоги 9 Травня. Якщо до 2022-го це свято абсолютною більшістю (80%) дорослого населення сприймалося як таке, що має вагомий особистий символізм, то у 2022-у для значної частини опитаних воно перейшло у розряд пережитків минулого (36%) або ж буденності (23%).

До того ж «переможний» символізм цього дня змінився на «меморіальний». Із 2012 року фіксувалася поступова динаміка переосмислення цієї дати. Але війна з росією різко змінила погляди українців і сьогодні для 80% опитаних — це День пам’яті і лише для 15% — День перемоги (у 2018-у таких було 58%).

Попри зміну ставлення до символізму Дня перемоги, українці високо (78%) оцінюють внесок українського народу у перемогу над фашизмом, а 67% переконані, що саме Україна зробила найбільший внесок у перемогу над Німеччиною у Другій світовій війні. Про росію такої думки 23%, Білорусь — 24%, інші країни СРСР — 21%. Щодо союзників, то про найбільший внесок США говорять 30% українців, Великої Британії — 27%.

Відбулося зміщення акценту боротьби українського народу під час війни з прорадянського на проукраїнський. Якщо у 2008 році 74% опитаних вважали, що українські солдати та офіцери у складі радянської армії воювали за радянську батьківщину, 13% — за звільнення України і лише 3% — за звільнення Європи, то у 2022-у тих, хто вважає, що українці воювали за свою землю, стало 44%, за радянську батьківщину — 39%, за звільнення Європи — 7%. Як і в 2008-у лише 3% вважають, що воювали за Сталіна.

Оцінюючи сучасну російсько-українську війну, три чверті респондентів вважають, що українські солдати та офіцери захищають сьогодні як народ України, так і народи Європи, і лише 22% — що тільки народ України.

Українці позитивно ставляться до воїнів, які в різний час і в різних арміях захищали рідну землю від ворогів. Абсолютна більшість (96%) позитивно ставиться до воїнів сучасної української армії. Також у сус-пільстві домінує позитивне ставлення до воїнів радянської армії, які воювали з фашизмом (85%), та воїнів УПА (71%). І якщо в оцінках радянських воїнів та воїнів УПА залишаються регіональні відмінності, то щодо сучасних воїнів української армії спостерігається повний регіональний і віковий консенсус.

Суттєво зросла підтримка визнання ОУН-УПА учасниками боротьби за державну Незалежність України: 81% підтримують, лише 10% — проти. Із 2010-го показник підтримки зріс учетверо, з 2015-го — вдвічі.

Богдан Хмельницький і Михайло Грушевський — українські історичні постаті, котрі однозначно позитивно (понад 90%) сприймаються в суспільстві. За останні роки спостерігалася позитивна динаміка у ставленні до українських історичних постатей, навколо яких ще десятиліття тому точилися гострі дискусії. Зокрема, поступово покращувалося ставлення до Івана Мазепи (у 2012-у — 44%, у 2022-у — 76%), Симона Петлюри (26% та 49%, відповідно) і Степана Бандери (22% і 74%). Важливо, що позитивне ставлення до ідеолога українського націоналізму переважає сьогодні і в південно-східних регіонах, і серед тих, хто в побуті спілкується винятково російською мовою.

Натомість до радянських керівників ставлення в останнє десятиліття було переважно негативним, а особливо різко погіршилося у 2022-у. За останні 5-8 років ставлення до Леніна погіршилося вдвічі, до Сталіна — втричі. Сьогодні лише 13% позитивно ставляться до Леніна та 7% — до Сталіна.

Абсолютна більшість (89%) опитаних підтримують визнання дій ро-сійських військ в Україні геноцидом українського народу. 76% респондентів — за заборону використання символів «Z» та «V», що використовуються на російській військовій техніці, 74% — за заборону «георгіївської» стрічки в Україні (характерно, що за п’ять останніх років негатив щодо «георгіївської» стрічки зріс із 45% до 74%).

Понад 65% підтримують перейменування вулиць в Україні, що містять російські або ж радянські назви, 71% — за демонтаж пам’ятників, пов’язаних з росією, 62% — за заборону на радіо та телебаченні музичної продукції з рф. Водночас суперечливо сприймається ініціатива щодо вилучення зі шкільної програми творів російської літератури (підтримують — 35%, не підтримують — 30%, нейтрально ставляться — 31%). Щодо демонтажу пам’ятників, пов’язаних з історією Другої світової війни, то відносна більшість (40%) виступає проти. Підтримують цю ініціативу 19% опитаних, нейтрально ставляться до неї — 36%.

Диктатура (41%) та фашизм (37%) — основні характеристики, якими описують українці сучасний політичний режим у росії. Ще 10% характеризують його як нацизм.

Сьогодні 92% опитаних вважають себе за національністю українцями, 5% — росіянами, 3% відносять себе до інших етносів. Цікаво, що із 2008 по 2014 роки спостерігався сталий національний розподіл: близько 83% вважали себе українцями, 15% — росіянами. Після ж окупації Криму та частини Донбасу у 2014-у кількість респондентів, котрі ідентифікували себе як росіяни, зменшилася до 11%, а кількість українців зросла до 87-88%. За останні вісім років кількість тих, хто називав себе росіянином, поступово зменшувалася.

Аналіз ставлення до різноманітних етнічних та мовних груп, які проживають в Україні, показав переважно позитивне або ж позитивно-нейтральне ставлення респондентів до них. Найкраще ставляться до україномовних (95% — позитивно) та ро-сійськомовних (57% — позитивно, 30% — нейтрально, 13% — негативно) українців. Позитивне ставлення переважає і щодо євреїв (60%) та угорців (49%), що проживають на території нашої держави.

Уже під час війни погіршилося ставлення до росіян, які проживають в Україні, мешканців окупованого Криму і так званих ДНР/ЛНР. До мешканців окупованого Криму позитивно ставиться 41%, негативно — 14%, нейтрально — 40%. До росіян, які проживають в Україні, позитивно ставляться 30%, негативно — 27%, нейтрально — 39%. До мешканців т.зв. ДНР/ЛНР позитивно ставляться 27%, негативно — 31%, нейтрально — 37%.

До жителів Білорусі українці ставляться значно краще, ніж до жителів росії, хоча обидві категорії значно втратили в довірі за час війни.

До жителів Білорусі позитивно ставляться лише 22% (за рік показник погіршився втричі), негативно — 33%, нейтрально — 42%. До жителів росії переважає негативне ставлення — 69%, позитивно ставляться до них 8% (за рік показник погіршився більш ніж утричі), нейтрально — 20%.

Таким чином, за останній рік змінилося ставлення із швидше позитивного на більш нейтральне до жителів Білорусі, мешканців т.зв. ЛНР/ДНР та окупованого Криму. Натомість значно погіршилося ставлення до жителів росії. А от ставлення до російськомовних українців покращилося.

Мовна самоідентифікація та мова в побуті — дві різні площини. Можемо констатувати стале зменшення російськомовного сегменту українців: у 2012-у таких респондентів було близько 40%, наприкінці 2021-го — 26%, на початку війни — 18%, станом на кінець квітня — 15%. «Перетікання» російськомовних відбувається у сегмент «двомовних» (із 15% до 33%). Кількість тих, хто постійно користується лише українською вдома, зросла незначно — із 44% до 51%.

Українську мову вважають рідною 80% опитаних, російську — 16%, іншу — 3%.

Довідково. Опитування проводилося 27 квітня 2022 р. Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews — телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%.

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua