Переглядів: 229

Що не зруйнували — вкрали

Після пограбування Маріупольського краєзнавчого музею і викрадення унікальних ікон та оригіналів картин Куїнджі й Айвазовського в окупованому Мелітополі рашисти вже дісталися до скарбів із фондів тамтешньо-го краєзнавчого музею.

Основу його археологічної колекції складають унікальні пам’ятки Амвросіївської стоянки, Маріупольського могильника епохи неоліту, знаряддя праці, знаки влади, прикраси, колекція кам’яних баб стародавніх і середньовічних кочівників, унікальні зразки скіфського золота, виявлені археологами у 50-х роках минулого століття, бронзові дзеркала східного виробництва із золотоординського могильника тощо.

На жаль, колаборанти видали російським загарбникам місцезнаходження найцінніших предметів, захованих колишніми співробітниками музею ще у лютому цього року.

Особливий інтерес окупантів викликало скіфське золото. Псевдодиректор краєзнавчого музею Євген Горлачов, призначений військово-цивільною адміністрацією рф, зізнався, що вони «витратили багато сил та енергії, аби знайти скіфське золото».

Нагадаю, йдеться про артефакти, виявлені під час розкопок Мелітопольського кургану, частина з яких ще за радянського часу перевезена до «Ермітажу», а інша — слава Богу! — зберігається в Музеї історичних коштовностей України.

Знайшов цей археологічний об’єкт навесні 1954 року власник будинку №45 по вулиці Першотравневій (нині — Скіфська), який, вирішивши викопати на обійсті колодязь, потрапив до підземелля з куполоподібним склепінням, що виявилося скіфською усипальницею IV ст. до н. е.

Цей курган детально розкопувала експедиція під очільництвом Олексія Тереножкіна. В похованні знатної скіф’янки і рабині збереглося майже 4000 золотих аплікаційних пластин із різноманітними антропоморфними, зооморфними й рослинно-геометричними зображеннями, прикраси (налобний вінок, підвіски, сережки, кільця, намистинки, ґудзики), 11 амфор, бронзовий казан і залишки похоронної колісниці. Поблизу другої усипальниці, що належала скіфові-воїну, розкопали поховання пари коней.

Вважається, що це жіноче царське поховання є одним з найбагатших серед відомих скіфських поховань. Навіть у кургані «Товста Могила» (розкопаному у 1971-у) загальна вага золота, покладеного із жінкою у могилу, складає 1100 г, а в могилі скіф’янки з Мелітопольського кургану (уже пограбованій!) — 1600 г!

До речі, поховання рабині — теж одне з найбагатших. Та й за кількістю і якістю посуду Мелітопольський курган входить у трійку найщедріших — на рівні з курганом «Чортомлик» (Дніпропетровська область), розкопаним ще у 1862—1863 роках істориком Іваном Забєліним, та курганом «Солоха» (Запорізька область), розкопаним Миколою Веселовським у 1912—1913 роках. За кількістю золотих пластинок мелітопольське поховання поступається лише Чортомлицькому кургану.

Найвідомішим його артефактом є золоте окуття скіфського горита (футляр для лука і стріл), знайдене завдяки уважності керівника археологіч-ної експедиції Олексія Тереножкіна. Переконавшись, що центральне поховання царя було пограбоване, він продовжив пошуки і знайшов спе-ціальну нішу в стіні похоронної камери із золотим горитом, 70 стрілами, 50 золотими бляхами та бойовим поясом.

Цікаво, що цей горит, виготовлений, найвіро-гідніше, майстрами Боспорського царства, має братів-близнюків, зроблених з однієї матриці, одним штампом. Крім згаданого Мелітопольського, вони знайдені у розташованих в степовій зоні України Чортомлицькому (1863) та Іллінецькому (1902) курганах, а також у курганній групі «П’ять братів» Єлизаветівського курганного могильника біля Ростова-на-Дону (1959). За місцем першої знахідки їх умовно названо «чортомлицька серія».

Російські нелюди не лише вбивають українців, а й нищать та крадуть нашу культурну спадщину — те, що єднає нас з нашим минулим. Можу лише уявити стан істориків та музейників, які бачать розграбування унікальних колекцій в українських закладах культури. У випадках з окупованими Кримом, Мелітополем та Маріуполем цьому навряд чи можна було запобігти, але необхідно постійно здійснювати чітку фіксацію фактів, що й закликає робити Міністерство культури та інформаційної політики України. Адже такі дії є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права та кваліфікуються як окремий різновид воєнних злочинів за змістом Римського статуту.

У серпні 2021 року Україна вже спрямувала до Міжнародного кримінального суду інформаційне повідомлення про воєнні злочини проти об’єктів культурної спадщини на тимчасово окупованій території півострова Крим. Повідомлення містить докази широкомасштабного руйнування і привласнення об’єктів культурної спадщини, таких як стародавнє місто Херсонес Таврійський і його Хора; історичне середовище столиці кримських ханів у Бахчисараї — Ханський палац, Чуфут-Кале; Кримська астрофізична обсерваторія; вежа Костянтина та Докова башта у Феодосії; церква Івана Предтечі у Керчі. У ньому також перелічені випадки незаконних археологічних розкопок та модифікацій культурних цінностей на тимчасово окупованій території півострова Крим, зокрема поселень Кермен-Бурун та Сиваг-Кермен. А ще Україна поінформувала суд у Гаазі про незаконний обіг предметів культури, злочинну недбалість у процесі так званої «реставрації» об’єктів культури, проведення незаконних археологічних розкопок, зокрема місць поховань та курганів, їх руйнування і пограбування, а також переміщення культурних цінностей з тимчасово окупованої території.

Після перемоги ми обов’язково будемо повертати своє. І не лише вкрадене зараз, а й ті шедеври мистецтва та друкарства, які були вивезені з наших територій упродовж останніх 300 років і стали окрасою найвідоміших російських музеїв та архівів.

Ярослава РІЗНИКОВА,
лауреатка літературних премій
ім. Г. Сковороди та ім. І.Франка.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua