Переглядів: 194

З ювілеєм, професоре!

Народився ювіляр 28 квітня 1947 року в мальовничому українському селі на Тернопільщині. У семилітньому віці з родиною опинився на Одещині. Багато успішних, шанованих людей виплекав цей великий і потужний рід, що розсіявся всією Великою Україною, але його найбільшою гордістю, безумовно, є Ярослав Ілліч Лепіх.

Після закінчення в 1965-у із золотою медаллю школи він вступив на інженерно-фізичний факультет Одеського політехнічного інституту. Потім була аспірантура в академіка АН СРСР Ю.В. Гуляєва й успішний захист дисертації на звання кандидата фізико-математичних наук. У 2001-у, після закінчення докторантури в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова, захистив дисертацію доктора фізико-математичних наук. У 2006-у отримав вчене звання професора.

Із 1970-го по 1973-й працював у Сухумській філії Акустичного інституту АН. Із 1975-го по 1977-й — в Одеському відділенні Інституту математики АН УРСР, із 1977-го по 1992-й — у Науково-дослідному технологічному інституті «Темп», де створив лабораторію акустоелектроніки та тонкоплівкової технології й успішно нею керував. У 1992-у перейшов на роботу в СКТБ «Елемент» Міністерства військово-промислового комплексу і конверсії України, де обіймав посади начальника науково-дослідного відділу, відділення, а згодом — начальника Науково-технічного центру «Фонон».

Із 2001-го перейшов на роботу в Одеський національний університет ім. І.І Мечникова. Завідував науково-дослідною лабораторією, а з 2008-го — директор Міжвідомчого науково-навчального фізико-технічного центру МОН і НАН України при ОНУ.

Наше знайомство з Ярославом Іллічем було досить прозаїчним. На початку 1994 року мене обрали до проводу Одеської обласної організації Народного руху України. І, як згодом з’ясувалося, ініціатором цієї події виступив саме Лепіх, котрий був тоді заступником голови організації. Переконаний, така людина не могла не прийти в Народний рух України у лавах його засновників і не могла залишитися на другорядних позиціях і в науковому, і в громадському житті країни. Так ми і познайомилися.

Не можна було не звернути уваги на цю енер-гійну, цілеспрямовану, безкомпромісну, ідейно загартовану і сміливу людину. У цивільному житті він був тоді кандидатом фізико-математичних наук і мав доволі значний досвід наукової й, особливо, організаційної роботи у закритих науково-до-слідних інститутах. 1990-ті були буремними в полі-тичній історії України. І на вістрі всіх подій був НРУ. Ми, члени Руху, відчували, що творимо сучасну незалежну державу. Це нас надихало і згуртовувало.

Відгомоніли дев’яності, більшість членів Руху повернулася до звичного життя. І ми з Ярославом знову опинилися поруч. Він перейшов працювати на фізичний факультет Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, захистив докторську дисертацію, став професором. Саме тут, в ОНУ, стартувала його дивовижна професійна кар’єра. Тепер він — доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений діяч в галузі науки і техніки Ук-

раїни, директор Міжвідомчого науково-навчального фізико-технічного центру МОН і НАН України при ОНУ ім. І.І. Мечникова, академік Академії наук вищої школи України, член президії АН ВШУ, голова Одеського відділення АН ВШУ, академік Міжнародної академії інформатизації, віцепрезидент Українського фізичного товариства, член Американського фізичного товариства, член наукових рад Національного фонду досліджень України та Міністерства освіти і науки України «Наука в університетах», член координаційної наукової ради при президії НАН України, заступник голови секції наукової ради НАН України з проблеми «Фізика напівпровідників і напівпровідникові пристрої», незалежний експерт Центру технологічної експертизи національного агентства з технологіч-ного розвитку Республіки Казахстан…

На жаль, формат статті не дозволяє назвати всі наукові й організаційні досягнення Ярослава Ілліча — їх дуже багато. Ось ще кілька позицій з його громадської діяльності: фундатор Одеської «Південної громади» ВУО «Просвіта», заступник голови крайової організації НРУ, голова Одеської міської організації Конгресу української інтелігенції, один з розбудовників Української греко-католицької церкви в Одесі та Одеській області.

75 років — поважний ювілей. Проте Ярослав Ілліч ще повний життєвих сил і нових творчих задумів. Нехай щастить йому у всьому і нехай попереду в нього ще буде багато ювілейних дат!

Валерій ШВЕЦЬ,
доктор фізико-математичних наук,
професор, академік Академії наук вищої школи України.

Від редакції. Колектив «Чорноморських новин» сердечно вітає давнього друга газети з гарним ювілеєм і зичить йому доброго здоров’я, усіх земних гараздів та нових наукових звершень. Шановний Ярославе Іллічу, послужіть нашій славній Батьківщині ще багато-багато літ!

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua