Переглядів: 516

Психологія воєнного стану

Перші переселенці у Фонтанку громаду почали прибувати у березні. В останні дні місяця тут прийняли понад 100 сімей з Маріуполя та інших населених пунктів, де тривають воєнні дії. Жителі Фонтанської громади активно допомагають їм облаштуватися на новому місці, забезпечують засобами гігієни, іншими необхідними речами, готують їжу.

— З перших днів війни настрій у місцевого люду був різним: одні трималися, інші впадали в розпач. Але досить скоро люди почали самоорганізовуватися, займатися волонтерством, допомагати іншим, — розповіла представниця відділу освіти Фонтанської громади Оксана Марінєску.

За її словами, ще одним важливим завданням стала психологічна підтримка дітей та дорослих, як місцевих, так і переселенців. І тут на допомогу прийшли фахівці Одеського центру громадського здоров’я. Так, цими днями мешканці громади долучилися до вебінару, який провела психологиня цього центру Лейла Гасанова.

— Тільки-но почалася гаряча фаза війни, директор Крижанів-ської школи, де я працюю психологом за сумісництвом, за-пропонував проводити для учнів години психології. Адже діти найбільше страждають від війни, бо не розуміють, що відбувається, і найбільше стресують. Згодом почали звертатися батьки, які хотіли зрозуміти, як говорити з дітьми про війну, як пояснити те, що відбувається в нашій країні, як заспокоїтися самим і допомогти дітям з їхніми емоціями та страхами. Так народилася ідея вебінарів, які проводимо з колегами-психологами і до яких можуть долучаються всі охочі, — розповіла Лейла Гасанова.

Оголошення про онлайн-заходи та поради психологиня публікує на власній фесбук-сторінці. Теми завжди різні і є відповіддю на запит як усієї аудиторії, так і різних цільових груп.

— Від учасників семінарів часто чую: ми не розуміємо, що з нами відбувається. Дорослим складно зізнатися, що їм страшно. Але це нормально, коли людина відчуває страх. Вона також може відчувати ейфорію, злість або безпорадність, проявляти агресію чи, навпаки, впадати в апатію. Взагалі, емоції — це відповідь на стрес та ситуацію, в якій опинилася людина. Під час спілкування я пояснюю, як стрес впливає на людину і що з ним робити, — розповідає психологиня.

Для тих, хто перебуває в зоні активних бойових дій, найважливішими потребами стають безпека, їжа і сон — по-суті, це перший-другий рівні піраміди Маслоу. Решта потреб відступає на другий план, відкладається до інших часів.

— На вебінарах багато говоримо і про посттравматичний синдром. Мільйони українців наразі змінили місце проживання на безпечніше. Але навіть тоді, коли, здавалося б, загрози життю вже нема, багато хто почувається навіть гірше, ніж до вимушеного переселення: має постійний страх, безсоння, не може позбутися спогадів про травматичну подію, — зазначає Лейла Гасанова. Причому, за її словами, посттравматичний стресовий розлад може проявлятися як у перші дні й тижні, так і через півроку, рік.

Найстрашнішими для людини, яка стресує через війну, є байдужість та зациклення на собі. Цей стан загрожує негативними наслідками, а тому потребує фахової психологічної підтримки.

Щоб не довести себе до такого стану, Лейла Гасанова радить:

1. Забезпечити базові потреби: сон, їжа і відпочинок. Людині треба нормально висипатися, харчуватися і відпочивати. Навіть якщо ви перебуваєте в укритті, намагайтеся дотримуватися певного розпорядку дня.

2. Діяти. Не можна зупинятися. Набагато легше переживати стресові ситуації, коли зайнятий роботою, хобі, господарством. Треба щось робити корисне для інших або для себе. Байдужість та бездіяльність призводять до загострення стресу.

3. Допомагати. Підтримувати рідних і тих, хто поруч. Коли ти розумієш, що робиш корисну справу, стаєш упевненішим у власних силах. Приклад — волонтери та ті, хто об’єднується для допомоги іншим.

4. Не мовчати. Не стримуйте емоцій. Щоправда, є нюанс: не можна дозволяти негативним емоціям керувати вами. Якщо хочеться плакати — плачте. Але не цілий день (виділіть собі на це, наприклад, півгодини), а потім перемикайтеся на корисні справи.

5. Мінімізувати кількість новин. Не треба дивитися 24/7 усі марафони, читати весь день телеграм-канали та новини у фейс-буку. Тут має діяти правило: на одну негативну новину повинні бути три позитивні. Не можна втрачати силу духу й відчуття оптимізму.

На думку Лейли Гасанової, корисними є також дихальні вправи та гімнастика, а от медитації варто обмежити.

Це основні поради, які стануть у пригоді і тим, хто перебуває в укритті, і тим, хто у відносній безпеці.

За матеріалами регіонального офісу
«U-LEAD з Європою» в Одеській області.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net