Переглядів: 297

Упевнений мовний поступ

За останнє десятиліття спостерігається стала динаміка зростання кількості тих, хто вважає українську мову рідною: із 57% у 2012-у до 76% у 2022-у. Російська ж за цих десять років втратила 22 відсотки своїх прихильників: із 42% до 20%.

Як зазначають експерти соціологічної групи «Рейтинг», у цій динаміці слід звернути увагу на такі тенденції. Перше: помітні зміни у мовній самоідентифікації відбулися між 2012—2016 роками. Одними із ключових причин стали а) реакція суспільства на експерименти тодішньої влади у мовній політиці, б) події Революції Гідності та в) агресія росії проти України у 2014-у й тимчасова окупація Криму та окремих територій Донецької і Луганської областей. Друге: позитивна динаміка у самоідентифікації відбулася за рахунок зміни ставлення до української мови у Центрі, а також на Півдні та Сході країни.

Втім, зауважують соціологи, практичний бік справи має дещо інший вигляд: мовна самоідентифікація та мова в побуті — це дві різні площини. Можемо констатувати стале зменшення ро-сійськомовного сегменту українців: у 2012-у таких респондентів було близько 40%, наприкінці 2021-го — 26%, а на початку війни — 18%. Натомість, «перетік» російськомовних відбувається у сегмент «двомовних» (із 15% до 32%). Кількість тих, хто постійно користується лише українською вдома, зросла незначно — із 44% до 48%.

Річ у тім, що процес переходу на іншу мову спілкування не є одномоментним і потребує певної адаптації. Сьогодні важливо, що дві третини тих, хто користується двома мовами у побуті, готові найближчим часом перейти суто на українську. Серед російськомовних — таких третина.

Безпрецендентне єднання суспільства на тлі війни різко вплинуло і на ставлення до статусу мови: сьогодні абсолютна більшість (83%) за те, щоб українська була єдиною державною мовою в Україні. Така думка домінує в усіх макрорегіонах, вікових та мовних групах. Якщо за надання державного статусу російській мові до війни виступала майже чверть опитаних, то сьогодні — лише 7%. У мирний час за надання статусу державної російській мові традиційно були мешканці Півдня та Сходу. Але навіть у цих регіонах таких була лише третина, сьогодні ж їх кількість зменшилася майже вдвічі.

Нині, як свідчать дані, мова є швидше регіональною особливістю, а не способом мислення. Для прикладу, у грудні 2021 року серед двомовних росію вважали агресором 65%, серед ро-сійськомовних — половина. Водночас, у сегменті україномовних кожен десятий мав проросійські погляди. Прихильність до росії визначалася не так мовою спілкування, як політичними поглядами та впливом пропаганди і коригувалася з рівнем підтримки проросійських партій («ОПЗЖ», «Наші», Шарій).

Сьогодні більшість (67%) вважає, що ніяких проблем між україномовними та російськомовними громадянами в Україні не існує. 19% вважають, що мовна проблема є, але вона не недто важлива. Лише 12% сказали, що це питання становить загрозу для внутрішньої безпеки. Важливо, що тези про наявність проблеми у мовній сфері є популярними не серед російськомовного населення, а саме у західних регіонах, де укра-їнська домінує в усіх сферах. І ще суттєва заувага: згідно з попереднім дослідженням, лише 2% українців вважають, що росія прийшла захищати російськомовних громадян України. Отже, цей путінський міф українці не прийняли.

Підсумовуючи, можна зробити кілька висновків.

1. Рівень мовної самоідентифікації українців стабільно зростає. Війна як виклик для всього суспільства тільки прискорить цей процес. Укра-їнська мова як один із наріжних каменів державності сьогодні лише зміцнюється і лінії протистояння у цьому питанні зникають.

2. Перехід на українську у побуті відбувається еволюційно. Руйнування міфу про «братній народ», ізоляція росії від світового культурного та інформаційного контексту лише сприятимуть його пришвидшенню в українському суспільстві.

3. «Мовна проблема» та намагання розпочинати дискусії навколо цієї теми не мають підтримки у більшої частини населення. Ця проблема носить суто політичний і частково локальний характер. Попри це, більшість громадян, незалежно від мови спілкування, усвідомлюють, що у нас один спільний ворог — росія, яка намагається знищити нашу державність. Найбільш постраждалими від дій агресора є саме російськомовні міста Сходу. В лавах Збройних сил України поруч воюють україномовні та російськомовні і вони об’єднані єдиною метою — перемогою над ворогом. Після перемоги можна очікувати продовження змін у мовній самоідентифікації громадян та розширення сфер використання української мови.

Довідково. Дослідження проводилося 19 березня в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму і Донбасу. Було опитано 1000 респондентів старше 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%.

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua