Як діяти у кризовій ситуації?

Найкращий засіб проти паніки — завчасна поінформованість та спокійна передбачливість, а не ігнорування реальності. Разом з вами ми віримо і сподіваємося, що нічого страшного не станеться, але пропонуємо заздалегідь задуматися, обговорити в родинному колі, підготуватися. Будьмо для всіх навколо осередком здорового глузду, спокійної впевненості, завчасної підготовки та корисної інформації.

Знайте, що в разі чого ви не залишитеся одні на білому світі, а відтак необхідно запасатися добром, накупити продуктів та речей як для життя в час льодовикового періоду, що є підготовлені люди, служби, які навчені рятувати людей і знають, як саме діяти. Про вас неодмінно подбають. Ніколи не панікуйте, просто завчіть правила поводження у можливих несприятливих обставинах, щоб убезпечити себе до прибуття порятунку.

Отож…

Яка стратегія ваших дій у випадку надзвичайної ситуації?

Перше, що треба зробити, — домовитися з членами вашої сім’ї, якою буде ваша стратегія у випадку надзвичайної ситуації. Можливі стратегії включають: залишатися в місті; виїхати в село (на дачу тощо); виїхати до родичів чи друзів в інший регіон, завчасно домовившись; виїхати в інший регіон, не маючи там знайомих.

Стратегія залежить від таких факторів: рівень небезпеки у вашому регіоні (як воєнної, так і техногенної); можливість залишити роботу (наприклад, хтось із вас працює на об’єктах критичної інфраструктури); наявність членів сім’ї, які не транспортабельні чи маломобільні; наявність транспорту, житла поза містом; наявність родичів чи друзів, які готові вас прийняти.

Від вашої стратегії залежить порядок ваших дій та вміст ваших рюкзаків (наприклад, якщо ви збираєтеся евакуюватися туди, де нема родичів чи друзів, запас їжі має бути більшим; а запас їжі на дорогу залежить від тривалості дороги).

Ви маєте точно знати та домовитися з усіма членами сім’ї: що плануєте робити і куди їхати; що вам треба закупити, підготувати, спакувати; де, коли і як ви збираєтеся (місце збору основне й запасне); яким транспортом та яким шляхом будете рухатися; як тримаєте зв’язок у разі відключення мобільного зв’язку; хто головний у групі, хто ухвалює остаточні рішення; який у вас «план Б», якщо основний план зірветься.

Якщо ви вирішили залишатися на місці, то ви маєте завчасно подумати: які запаси треба зробити; де ви будете ховатися у випадку обстрілів (знайти найближчі укриття, перевірити стан підвалів), якщо це застане вас удома чи на роботі; як підготуватися до можливої відсутності газу та електрики: обігрів, приготування їжі, освітлення, зв’язок; де ви будете брати питну та технічну воду; як підготуватися до можливої несправності каналізації; як підготуватися до можливої пожежі та що робити в цьому випадку; який у вас «план Б», якщо доведеться залишити помешкання.

Поняття «екстремальна ситуація» охоплює несприятливі для життєдіяльності, граничні, крайні значення таких елементів ситуації, що вимагають мобілізації адаптивних ресурсів людини. Надзвичайними ж ситуаціями називають обставини, що виникають у результаті воєнних дій, природних стихійних лих, аварій і катастроф техногенного чи екологічного походження, терористичних актів, які викликають різке відхилення від норми життєдіяльності людей, економіки, соціальної чи природної сфери.

Які запаси треба зробити вдома?

Ми, українці, люди запасливі, відтак правильно, що завжди маємо вдома крупи, сіль, цукор, згущене молоко, тушонку, олію, сірники, свічки, запасні батарейки, серветки, ковдри тощо. Бігти і скуплятися, створюючи паніку, — зараз ні до чого. Всього й так надбали. До слова, можете це перевірити.

Нині у мережі активно обговорюють необхідність збору так званої тривожної валізи. Колись таку мав кожен кадровий військовий. Нині ж вона має бути готова на випадок раптової евакуації.

За словами інструкторів з виживання, зручніше скласти речі першої необхідності у легкий 100-літровий рюкзак, щоб швидко підхопити його на плечі й звільнити руки. Валіза на колесах буде зайвим навантаженням у разі евакуації, а валіза з ручками — ненадійна, бо громіздка, ручки можуть обірватися.

До рюкзака варто складати речі, які перевірені практикою. Тобто ті, що ви вже використовували, а не принесли упакованими з магазину. Власне «тривожна валізка» — це не що інше, як речі, що дозволять вам деякий час відносно комфортно почуватися поза житлом. Йдеться про важливий мінімум, а не про тачку майна.

Не сподівайтеся, вчать фахівці, на те, що в разі необ-хідності ви складете валізку за десять хвилин, бо такого практично не буває, якщо трапляється якась критична ситуація, що загрожує життю.

Що має бути у тривожній валізі?

Для гігієни: мило, туалетний папір, серветки спиртові, зубна щітка, зубна паста, дзеркальце, рушник, ЗІП пакет та водостійка сумка-органайзер, щоб скласти всі ці речі.

Сигналізація та освітлення: ліхтарик налобний, ліхтарик ручний, свисток.

Захист: окуляри, бахіли, маски чи распіратори, тепла куртка.

Для кухні: балон газовий маленький, горнятко сталеве чи казанок, ложка, запальничка газова, мінеральна вода, фільтр для очищення води.

Зв’язок та енергетика: сім-карти кількох операторів зв’язку, пауербанк-зарядка.

Навігація: паперова карта України, компас планшетний, годинник наручний, олівець будівельний, вологозахищений блокнот.

Документи: флешка USB, флешка-картридер, карта пам’-яті, паспорт внутрішній та біометричний, ІПН, військовий квиток, документи на нерухомість, фото рідних та близьких з написами на зворотному боці. Документи не класти до валізи, а тримати при собі, тобто на собі, неодмінно у водозахисному органайзері.

Необхідні інструменти: ніж, маленька сокира, ножниці, голка з ниткою, шнур.

Аптечка: ваші звичні ліки з триденним запасом, знеболююче, про всяк випадок — бинти, спиртові серветки, пластир.

Укриття: спальник зимовий, намет двомісний.

Не забудьте про кредитні картки та готівку. Нехай у вас буде невеликий запас грошей, а також дублікати ключів від будинку і машини;

Дії населення в умовах надзвичайних ситуацій військового характеру

При першій можливості покиньте разом із сім’єю небезпечну зону. У разі неможливості виїхати особисто, відправити дітей і родичів похилого віку до родичів, знайомих.

Підготовка оселі:

• нанести захисні смуги зі скочу (паперу, тканини) на віконне скло для підвищення його стійкості до вибухової хвилі та зменшення кількості уламків й уникнення травмування у разі його пошкодження;

• по можливості обладнайте укриття у підвалі, захистіть його мішками з піском, передбачте наявність аварійного виходу;

• за наявності земельної ділянки обладнайте укриття на такій відстані від будинку, яка більша від його висоти;

• зробити вдома запаси питної та технічної води;

• зробити запас продуктів тривалого зберігання;

• додатково укомплектувати домашню аптечку засобами надання першої медичної допомоги;

• підготувати (закупити) засоби первинного пожежогасіння;

• підготувати ліхтарики (комплекти запасних елементів живлення), гасові лампи та свічки на випадок відключення енергопостачання;

• підготувати (закупити) прилади (примус) для приготування їжі у разі відсутності газу та електропостачання;

• підготувати необхідні речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до захисних споруд цивільної оборони чи інших сховищ (підвалів, погребів тощо);

• особистий транспорт завжди мати у справному стані із запасом палива для виїзду у небезпечний район;

• при наближенні зимового періоду необхідно продумати питання щодо обігрівання оселі у випадку відключення централізованого опалення.

Правила поведінки в умовах надзвичайних ситуації воєнного характеру

Необхідно:

• зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;

• не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;

• завжди мати при собі документ (паспорт), що засвідчує особу, відомості про групу крові своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);

• знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, роботи, місць частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності старатися якнайменше перебувати поза місцем проживання, роботи та в малознайомих місцях;

• при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до споруди ци-вільної оборони (сховища) до-тримуватися правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, перестарілим людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;

• уникати місць скупчення людей;

• не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;

• при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покидати цей район;

• якщо незнайомці не орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, мають не характерну зовнішність, чинять протиправні і провокативні дії, проводять незрозумілі роботи тощо — спробуйте негайно інформувати про них органи правопорядку, місцевої влади, військових;

• у разі потрапляння у район обстрілу сховатися у найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища чи укриття лягти на землю головою в бік, протилежний вибухам. Голову прикрити руками (за наявності, для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;

• надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Визвати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку за необ-хідності військових;

• у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо), постаратися з’ясувати та зберегти якнайбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що ви самі або близькі вам люди також можуть опинитися у скрутному становищі і потребуватимуть допомоги.

Не рекомендується:

• підходити до вікон, якщо почуєте постріли;

• спостерігати за ходом бойових дій;

• стояти чи перебігати під обстрілом;

• конфліктувати з озброєними людьми;

• носити армійську форму або камуфльований одяг;

• демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;

• підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється: підходити близько і розглядати їх; перекладати, перекочувати їх з одного місця на інше; збирати і зберігати, нагрівати та ударяти; намагатися розряджати і розбирати; використовувати заряди для розведення вогню й освітлення; приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.

Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з означення, огородження та охороні їх на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та НП за телефонами «101» та «102».

(Далі буде).